Тимошенко повернулася на старт

Яценюк кинув погляд на Президента. Віктор Андрійович кивнув, і одразу питання було поставлене на голосування. І знову …225. Репортаж з засідання парламенту

Цього дня в будинку парламенту все провіщало результативне голосування за прем`єр-міністра. З паличкою пришкандибав Владислав Каськів, мало не під руки привели Івана Сподаренка. Хтось із фракції НУ-НС пожартував, що їх сюди привезуть навіть на катафалках. У кулуарах, де розгулювали переважно члени демкоаліції, панувало пожвавлення. Депутати ділилися з журналістами складом майбутнього кабміну, на вухо розповідали, що у п`ятницю Петя (Петро Порошенко – Авт.) обривав телефони, благаючи підтримати його в кадрових домаганнях щодо посади міністра закордонних справ. Одні журналісти сперечалися, хто з двох претендентів на місце міністра юстиції (Роман Зварич і Микола Оніщук) все-таки переможе. Інші робили ставки на те, чи погодитися Юрій Луценко бути міністром внутрішніх справ, чи ж делегує іншого самооборонця - Кіхтенка. У тих паперах, які роздали журналістам і де була «об`єктивка» на майбутніх членів уряду, не значилося імені Давид Жванія. Кажуть, що Давиду Важаєвичу припасли місце голови Антимонопольного комітету.

То тут, то там спливали чутки: кажуть, що «Литвину в Секретаріаті показали папір з розпорядженням про звільнення Миколи Литвина з посади керівника Державної прикордонної служби України, намагаючись мотивувати його проголосувати за прем`єра». «А праскою не пробували?» - не повірила я. «Ось побачите», - переконувало нас джерело.

Врешті-решт те, що у Верховну Раду завітав Віктор Андрійович, знімало питання щодо того, чи будемо сьогодні з прем`єром – ну не міг Президент приїхати на нерезультативне голосування.

І все йшло нормально. Спочатку внесли зміни до порядку денного, якими пропонувалося відправити до відставки колишній уряд і розглянути питання про призначення прем`єра. Потім все пішло за процедурою. Спочатку виступив Президент, який представив не тільки кандидатуру майбутнього прем`єра, а й кандидатури на посаду міністра закордонних справ - Володимира Огризка, а також на посаду міністра оборони – Юрія Єханурова.

Далі виступила Юлія Тимошенко. Душевно виступила, сказала про те, що влада стає дедалі більше залежною від народу, що у політиків з`являється цінна якість – вони починають дотримуватися даного слова. І попереду серйозні глибинні реформи. При цьому добре, якщо депутати навчаться грати не як прозахідні або проросійські політики, а як єдина національна збірна.

Юлії Володимирівні ніхто не зіпсував настрою. Питання їй встигли поставити виключно члени її фракції. І, звичайно, Юлія Володимирівна дістала чудову можливість розповісти про те, як вона будуватиме роботу уряду, про пріоритети, можливості тощо. Єдиний, хто покритикував Юлію Тимошенко, то це комуністка Алла Александровська, яка пригадала їй всі кризи її уряду, і сказала, що найтривалішим місцем її роботи було підприємство «КУБ». Юлія Володимирівна у цей момент навіть не дивилася на трибуну, жваво розмовляючи з Романом Зваричем.

Арсеній Петрович поставив на голосування ухвалу про обрання на пост прем`єр-міністра Юлії Тимошенко і... На табло висвітилося 225 голосів. До трибуни одразу кинулися регіонали. Нашоукраїнці й бютівці буквально залементували, що у їх депутатів суто технічно не спрацювали картки для голосування.

Яценюк кинув погляд на Президента, Віктор Андрійович кивнув, і питання про повернення до волевиявлення було поставлене на голосування. І знову... 225. Обличчя спікера видовжилося, журналісти побігли в кулуари. І депутати не примусили себе довго чекати. Нашоукраїнці й бютівці виходили з одним єдиним поясненням: спочатку з технічних причин нібито не проголосували бютівець Іван Денькович і нунсівець Олександр Омельченко. Удруге - Ярослав Федорчук. "Героєм" дня став регіонал Владислав Лук`янов: перед другим голосуванням він просто витяг картку Арсенія Яценюка.

Про те, що справа в даному випадку не в грошах, за які у нас люблять купувати депутатів, було зрозуміло з самого початку. Дуже миттєвою була реакція членів демкоаліції. Володимир Філенко, Тарас Стецьків, Олександр Турчинов, Михайло Поживанов, Андрій Шевченко, Богдан Губський, Давид Жванія - неповний список депутатів, які негайно вийшли в кулуари, і повторювали як один: це збій у системі «Рада», а точніше диверсія апарату Верховної Ради, організована на прохання регіоналів. «Ми самі бачили, як голосували згадані депутати», - повторювали бютівці. Ярослав Федорчук тут же вийшов до журналістів, і сказав, що він голосував за Тимошенко, готовий написати відповідну заяву і повторити це вголос. Олександр Омельченко повторив те ж саме вже в буфеті, аніскільки не нарікаючи на наполегливість журналістів, і, заявляючи, що він підтримував і підтримує Тимошенко.

- Андрію Анатолійовичу, - звернулися ми до бютівця-есбеушника Кожемякіна, - що ж ви так? Кажуть, членів коаліції ночами з кабінетів регіоналів витягаєте, щоб вони на мільйони не спокусилися, а тут не додивилися, дозволили систему "Рада" зіпсувати.

- Не мій обов`язок, але ось, - продемонстрував він папери, - несу список до слідчої комісії. Виглядає так, що "Рада" наперед була «виставлена» на 225.

Поряд депутат-регіонал Владислав Лук`янов пояснював, чому він забрав картку у Яценюка. Таким чином він, за його словами, протестував проти того, щоб Яценюк ставив на повторний розгляд питання про Тимошенко, не порадившись з фракціями. Владислав Лук`янов сказав, що він віддав картку спікерові після другого голосування. «А ваша власна картка де?» - ущипливо поцікавилися журналісти. «У залі», - відповів депутат. «Зазвичай де вона?» - наполягав мій колега. «Зазвичай у коробочці», - сказав він. 

Активістки-регіоналки Ганна Герман і Інна Богословська пояснювали журналістам, що це голосування чітко показує: треба сідати і домовлятися про створення широкої коаліції. Борис Колесников, прогулюючись кулуарами, стверджував, що регіонали не розблоковують трибуну, поки не буде обране керівництво парламенту, а потім повторена вся процедура з пропозицією фракцій, з поданням прем`єра Президентом тощо.

Юлія Тимошенко, В`ячеслав Кириленко і Юрій Луценко дали прес-конференцію, в якій пояснили те, що відбувається, диверсією апарату Верховної Ради і пообіцяли, що ніщо не перешкодить їм провести голосування за кандидатуру поіменно (коли депутат встає і каже, що він «за чи проти»), або шляхом підняття рук. Депутати демкоаліції переконували нас, що це не суперечить Регламенту, оскільки технічна можливість голосувати за допомогою електронної системи відсутня.

Загалом, цього разу, попри все, що ми знаємо про «єдність» коаліції, те що казали і те, як оцінювали подію помаранчеві, виглядало як чиста правда. Дуже великим було привселюдне обурення членів демкоаліції, дуже очевидним те, що задоволені кадрові домагання Віктора Балоги, і навіть Юрію Єханурову пообіцяний пост міністра оборони. Було таке відчуття, що коаліцію згуртувало те, що вони назвали диверсією апарату Верховної Ради. Дуже скоро стало відомо, що Президент знову внесе кандидатуру Тимошенко. А отже, завтра Юлія Володимирівна може стати прем`єром. І тоді перший демарш регіоналів, якщо він мав місце, виглядатиме дріб`язковим і злостивим.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News