Через десять днів у ході саміту Східного партнерства у Вільнюсі стане відомо, чи підпише Україна угоду про асоціацію з ЄС, або ж економічна інтеграція буде відкладена як мінімум на два роки. Однак незалежно від цього відносини України з найбільшим торговим партнером - Росією - зміняться.
У разі підписання Україною угоди з ЄС, країни Митного союзу обіцяють застосувати до Києву санкції у вигляді відмови від режиму зони вільної торгівлі, повідомляє Ъ.
На тему: Країни МС можуть самостійно вводити мита у торгівлі з Україною - джерело
Кожна з країн МС зможе підвищити мита у разі зростання імпорту з України в обсязі, який завдає шкоди або загрожує завданням збитків їх промисловості. "Члени МС мають право вносити нові винятки в режим вільної торгівлі в односторонньому порядку, без консультацій з Україною", - заявив радник президента РФ Сергій Глазьєв. Втім, за його словами, ще немає списку товарів, експорт яких може бути ускладнений.
Санкції РФ вже відчула трубна промисловість, якій не продовжили квоти на другу половину 2013 року. Проблеми створить і зміна технічних умов для трубної продукції.
"Основна стаття українського експорту металургії - плаский і довгий прокат - має в МС нульові ставки, тому виробники не помітять змін. Незначний буде ефект у виробників руди та вугілля - обсяги їх експорту в МС мінімальні", - зазначив аналітик ІК Eavex Capital Іван Дзвінка.
Критичною ситуація буде в машинобудуванні, яке дуже сильно залежить від російського ринку, зокрема у виробників вагонів і локомотивів. У харчовому секторі проблеми можливі у молочників. "Діюча в Росії ставка в 20% з поступовим зниженням до 15% стане серйозним бар'єром для українських виробників. Менші небезпеки загрожують м'ясній галузі, ще менші - постачальникам овочів. Кондитерська і алкогольна галузі з найменшими втратами переживуть перегляд мит ", - пояснив генеральний директор асоціації " Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.
Втім, навіть якщо країни МС не стануть підвищувати мита або проведуть точкове підвищення, статус- кво в торгівлі з МС не збережеться, вважають в Євразійському банку розвитку. За їх розрахунками, навіть у випадку збереження нинішнього режиму ЗВТ без змін, щорічні темпи гальмування української економіки складуть близько 0,92-1,38 п.п. Для порівняння: повне підняття всіх митних ставок МС для українського експорту сповільнить зростання ВВП України на 1,13-1,56 п.п. Зниження економіки України, на думку експертів ЄАБР, викличе припинення кооперації у військовій промисловості, авіа- і суднобудуванні.
Ще один можливий інструмент тиску - нетарифні обмеження. Його ефективність РФ вже випробувала на прикладі заборони ввезення продукції концерну Roshen. Аналогічні заборони найпомітніше відіб'ються на українських компаніях, істотна частка продукції яких поставляється в МС.
За оцінкою Інституту економіки та прогнозування НАН України, в зоні ризику знаходяться м'ясна і молочна галузі, виробництво алкогольної і безалкогольної продукції, є ризики зменшення квот на постачання металопродукції - як напівфабрикатів, так і готового прокату. У цілому збиток українських виробників від таких дій оцінюється українськими економістами на рівні $ 440 млн.
Якщо ж у Вільнюсі буде продемонстрована відмова України від європейського вектора розвитку, Київ як мінімум збереже нинішній режим вільної торгівлі з країнами МС, перелік вилучень з якого буде скорочуватися. Кредити від РФ могли б компенсувати відсутність фінансування МВФ і ЄС, проте до цих пір російське керівництво навіть не заявляло про таку можливість.
Проте збереження статус - кво не гарантує відновлення зростання українського експорту. Скорочення українського експорту до країн СНД почалося ще в 2012 році - на 3,3 %, коли УА України з ЄС ще не стояла на порядку денному. За підсумками восьми місяців 2013 темпи падіння прискорилися до 11,4 %. І експерти не виключають нових торгових конфліктів РФ з Україною.
"Стратегічна мета Росії залишається незмінною - повна інтеграція України до МС. У зв'язку з цим відмова України від угоди з ЄС буде розглядатися як успішність політики торгового тиску і ознака слабкості української влади", - вважає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
