Лінас Лінкявічюс: Те, що відбувається на [українсько-російському] кордоні, деескалацією назвати не можна

Міністр закордонних справ Литви розповів УНІАН, як в ЄС оцінюють обіцянки Росії щодо припинення конфлікту на кордоні з Україною, яким може бути пакет допомоги Києву з боку НАТО і чи можливе введення третього рівня санкцій проти РФ до кінця поточного тижня.

Засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, аналогічний формат проведення засідання НАТО, саміт ЄС – це не повний перелік заходів, які відбуваються цього тижня в Європі. І на порядку денному кожного з них стоїть питання кризи в Україні, відносини з Росією і все, що з цим пов’язано.

В інтерв’ю кореспонденту УНІАН міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс – відомий тим, що багато зробив для України особисто, – говорить про оцінку ситуації в ЄС, можливі санкції по відношенню до Росії та загальне ставлення до Москви. Основний лейтмотив – не оцінюйте заяви російського керівництва, оцінюйте дії.

Пане Лінкявічюс, зараз в НАТО відбувається зустріч міністрів закордонних справ, в рамках якого також пройде засідання Комісії Україна – НАТО за участю українського міністра Павла Клімкіна. Про що саме буде йти мова?

Як ви бачите з заяв генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена, Альянс пильно стежить за ситуацією навколо України. Ми також бачимо, що ці заяви (нещодавно Расмуссен заявив про збільшення присутності російських військ на кордоні з Україною та про підозру щодо подальшого втручання, - УНІАН) мають під собою конкретне підґрунтя. Напередодні засідання в НАТО, я особисто зустрічався з командувачем сил НАТО в Європі генералом Брідлавом і цікавився оцінкою щодо розвитку ситуації на кордоні. 

REUTERS

По суті, і ми про це неодноразово заявляли, те, що відбувається на кордоні, деескалацією назвати не можна.

На жаль, багаточисельні заяви російської сторони про відвід військ від кордонів, про охорону кордонів, щоб не допустити потік через кордон зброї та бойовиків, чи готовність до діалогу, - всі ці зави не мають під собою ніякого підґрунтя. З цього треба робити висновки, що до заяв російського керівництва треба дуже обережно ставитися і в майбутньому. Зараз рано говорити, чи буде виконана остання заява (мова йде про висловлювання президента Росії Володимира Путіна щодо скасування закону про застосування в Україні російських військ, яке було відмінено Радою федерації після бесіди з Лінасом Лінкявічюсом, - УНІАН). Скажу ще раз: оцінювати треба не заяви, але справи. І після цього робити висновки. Сама заява позитивна, але, виходячи з минулого досвіду, ми не можемо робити ніяких висновків. 

Була заява на підтримку плану Порошенка. У той же час, ми отримуємо інформацію про дії бойовиків. Можна припускати, що вони не керовані з одного центру і не виконують накази тих, хто веде переговори. Але якщо до їх рук потрапляє важке озброєння, зенітні установки і навіть танки, то цього не можна не бачити. Це не можна купити в магазині на розі чи в супермаркеті. Зрозуміло, що воно потрапляє із складів РФ, і я не думаю, що ці склади не охороняються, та будь хто може там що завгодно взяти. Тому зв'язок очевидний. Після зустрічі в Нормандії (Порошенка та Путіна, - УНІАН) були ілюзії, що буде покращення, але ми цього ще не бачимо. 

Що саме НАТО може зробити для України? 

Я думаю, що сама Україна повинна висловити свої побажання, адже ми говоримо про партнерські зв'язки. З моєї точки зору, щодо кризи, у форматі Комісії Україна - НАТО можна отримати експертну оцінку, провести консультації щодо можливого розвитку подій. Зрозуміло, що пряма військова допомога не обговорюється. 

REUTERS

Генсек НАТО Расмуссен говорив про розробку пакету допомоги Україні. Що вам про це відомо?

Ми якраз це обговорюємо. Мова йде про пакет у сфері співробітництва з партнерами. Я маю на увазі, таких партнерів як Грузія чи Україна. Зараз важко говорити про зміст, але це можуть бути спільні проекти у сфері тренувань, навчань, освіти. Треба шукати. 

А як щодо фонду підтримки обороноздатності України, про який також йшла мова?

Щодо фонду є різні ідеї… 

На якому рівні Росія намагається з’ясувати можливості для балтійських країн, включаючи вашу, відмовитися від членства в НАТО заради дешевого газу?

Напряму нам це не пропонували, і ніхто у нас такі альтернативи ні на якому рівні обговорювати не збирається. З самого початку нашої незалежності, з 1991 року, коли нам перекрили не тільки газ, але й всі енергоносії, коли взимку в квартирах було холодно – тоді нам всім показали, що свобода має свою ціну. Але це не означає, що за це не треба боротися.

У майбутньому ми знайдемо спільну мову з російським керівництвом, тому що політика конфронтації нераціональна і контрпродуктивна для самої цієї держави. 

REUTERS

В нещодавньому рішенні Ради ЄС є чіткий перелік того, що має зробити Росія для того, щоб в п’ятницю стосовно неї не були застосовані санкції. Якщо Росія виконає з цього один пункт чи половину (я розумію, що ми говоримо гіпотетично), чи зможе ЄС у п’ятницю не застосовувати санкції?

Важко говорити наперед, буде дискусія, будуть різні думки. Я особисто вважаю, що ситуацію треба оцінювати не по заявам, яких ми бачили багато, але по тому, що відбувається у дійсності. І поки я не бачу ніяких ознак покращення. Так що, якщо дивитися станом на сьогодні, а до п’ятниці не так далеко – нічого не видно. Дедлайн давно пройшов, оскільки ще у березні було сказано, що, якщо буде погіршення, будуть застосовані санкції, і їх треба застосовувати. Хоча деякі колеги вважають, що шанс для покращення ще є, і його треба використовувати. Але я цього не бачу. 

Якщо нічого не буде зроблено, чи буде зроблено недостатньо, чи готовий ЄС перейти до третьої фази санкцій?

Відразу так не буде, тому що третя фаза дуже чутлива і має два кінці: адже це відобразиться і на державах ЄС. Хоча, станом на сьогодні, ще не вичерпані можливості другого етапу санкцій.

Стосовно місії ЄС щодо надання Україні допомоги у секторі безпеки та верховенства права, яку чомусь називають «поліцейською». Поясніть, будь ласка, читачам УНІАН, що вона собою уявляє.  

Ця місія ніякого відношення до поточного конфлікту не має, та носить просвітницький характер з метою допомоги в реформування сектору безпеки і розрахована на два роки.

Ірина Сомер

УНІАН в Google News