Бен Ходжес: "Росія, Кремль демонструють "нульове бажання" покінчити з насиллям" / фото facebook.com/Ben.hodges

Бен Ходжес: Росія хоче пробитися до Одеси, ізолювати Україну від Чорного моря

19:36, 04 квітня 2021
16 хв. 15106 Інтерв'ю

Генерал-лейтенант збройних сил США у відставці, екс-командувач військами США в Європі Бен Ходжес розповів в інтерв’ю, наскільки серйозними є військові маневри Росії біля українських кордонів, де ще союзники по НАТО фіксують нездорову активність росіян та яким чином США можуть вплинути на Кремль, зважаючи, що санкції не дають очікуваного ефекту.

На сході Україні, попри «режим припинення вогню», тривають епізодичні сутички між українськими військами та проросійськими бойовиками. Наприкінці березня соцмережі заповнили повідомлення про перекидання Росією додаткових підрозділів у прикордонні з Україною області, а також в анексований Крим. Це призвело до того, що Європейське командування збройних сил США підвищило рівень спостереження за ситуацією з «можливої кризи» до «потенційно неминучої кризи», посилаючись на «ескалацію російської агресії». Водночас Росія застерегла НАТО не надсилати будь-які війська на допомогу Україні, зокрема речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що РФ вживатиме «додаткових заходів», якщо НАТО піде на такий крок.

Генерал-лейтенант збройних сил США у відставці, екс-командувач військами США в Європі Бен Ходжес розповів спеціальному кореспонденту ТСН.Тижня Андрію Цаплієнку, що відбувається.

Ми є свідками нарощування сил Росією вздовж українських кордонів - на півночі, сході та на півдні. Щойно я отримав відео сьогоднішніх боїв від хлопців, які зараз на передовій. Це дуже непокоїть. Отже, ключове питання — чи неминуча велика війна з Росією?

Звісно, війна України з Росією вже триває сім років. З того самого моменту, коли Росія вдерлась на територію України, анексувала Кримський півострів та почала співпрацювати з так званими сепаратистами на Донбасі. І, звісно, вона вбила тисячі громадян України. І продовжує вбивати українських солдатів, попри так зване припинення вогню.

Тобто, Росія, Кремль демонструють «нульове бажання» покінчити з насиллям та знайти мирне розв’язання проблеми, яке потрібне Україні. Але це те, чого ми повинні добиватися.

Мене дуже тішить, що президент Байден, його нова адміністрація, раніше заявляли про те, що суверенітет України є пріоритетом для Сполучених Штатів. Сьогодні він зробив свій перший телефонний дзвінок до президента Зеленського. Я думаю, що американська підтримка - не тільки дипломатична, а й економічна та військова - буде тривати.

Ми продовжуємо тиснути на своїх союзників у Берліні та Парижі з тим, щоби вони тиснули на Кремль, щоби Кремлю не зійшли з рук його казочки про те, що, мовляв, вони лише сторонні спостерігачі, зацікавлені у мирі. І, особливо, остання версія тих казочок, яку озвучив пан Пєсков, - про «громадянську війну в Україні, яка поширюється», і про те, що Росія має зробити щось у відповідь. Звісно, це класична російська дезінформація для створення умов для наступних кроків.

Отже. Я розглядаю це значне зростання насилля та нарощування сил, як тест для президента Байдена. Кремль перевіряє, наскільки Байден відданий ідеї суверенітету України та її підтримки. І важливо, як ми всі на це відповімо.

Це не відбувається ізольовано. Протягом останніх двох днів ми бачимо значне зростання перехоплень російських літаків авіацією NATO, від Північної Атлантики та Балтики до Чорного моря. Російські підводні човни демонструють незвичну активність і в Арктиці, і в Чорному морі. Всі ці речі відбуваються одночасно і сплановано.

Думаю, ми повинні бути готовими до можливості того, що все це відбувається для відволікання уваги від можливих інших дій Російської Федерації та її Збройних Сил. Ймовірно, від створення приводів для «гуманітарної кризи» навколо браку води в Криму. Жодної гарантії, що це станеться. Але ми повинні чесно собі сказати, що стратегічні цілі Кремля залишаються наступними: продовжувати дестабілізувати Україну, продовжувати тиск на адміністрацію президента Зеленського, ухвалити деякі неприйнятні рішення, і, я в цьому переконаний, вони хочуть пробитися до Одеси. Ізолювати Україну від Чорного моря, відхопити Маріуполь та Бердянськ. Це - довгострокова ціль. Отже, підтримка Сполучених Штатів дуже важлива, але дипломатичний тиск збоку Берліна та Парижа є ключовим фактором.

Чи не думаєте ви, що зараз геополітично настав зручний для Росії момент пробити так званий «коридор до Криму» і далі до Одеси?

Я думаю, що це стратегічна ціль. Не те щоб це було неминуче. Але це довгострокова ціль. Тому так важливо, що Сполучені Штати чітко і ясно демонструють, що це неприйнятно і що суверенітет, тобто, всі території України, включно з усім Донбасом та Кримом, мають бути захищені або повернуті під контроль уряду України.

"США має випрацювати стратегію для усього регіону Чорного моря", - Бен Ходжес / фото wikipedia

Це не станеться за ніч. Це те, що потребує багато часу. Але, ви пам’ятаєте, наскільки Сполучені Штати були витривалими та наполегливими в діях, які призвели до об’єднання Німеччини. Отже, нам треба розуміти, що це тривалий процес, який вимагає дипломатичного тиску на Кремль, зокрема, з боку Берліна і Парижа. Це те, як нам потрібно діяти.

Але я б сказав також, Адміністрація США має випрацювати стратегію для усього регіону Чорного моря, який охоплює не тільки Україну, а й і Грузію, і Молдову, і наших союзників - Туреччину, Болгарію та Румунію. Регіон достатньо великий та важливий. Сполучені Штати ніколи не конкурували у ньому. Але зараз США заявили, що мають свої інтереси у великому Чорноморському регіоні. Це те, що мала зробити американська адміністрація.

Ми зробили заяву про політичний суверенітет України. Але потрібно мати стратегію та ресурси, аби забезпечити реалізацію будь-якої політики. І я думаю, американська адміністрація зробить це ще на початку цього року.

Ви сказали про активність російської армії вздовж усіх рубежів NATO, навіть в Арктиці, навіть на Північному полюсі. Отже, чи не вважаєте ви, що все нарощування сил Росії - це свого роду багатоходова гра. Я маю на увазі, вони досягають не тільки військових цілей, а й отримують економічні надбання. Можливо, таким чином вони шантажують пана Байдена і Сполучені Штати у питанні газогону «Північний Потік – 2», мовляв, якщо ви не дасте нам закінчити цей проект, ви отримаєте війну в Україні? Чи не вважаєте ви, що це можливо?

Звісно, Кремль скрізь шукає важелі впливу. Використання енергоносіїв у якості зброї - це давня стратегія Кремля. Загрози друзям та союзникам окупувати їхню територію. Грузія, Вірменія, відтепер Азербайджан, де наразі знаходяться так звані миротворці. Придністров’я. Звісно ж, й Україна. А тепер ще й в Білорусі, на жаль, є російські війська. До того ж, Росія висуває свої претензії на так званий Північний транзитний шлях в Арктиці.

Росія не хоче воювати з НАТО, вважає генерал-лейтенант / Ілюстрація REUTERS

Але останнє, чого хоче Росія, - це війна з NATO. Лідерство Сполучених Штатів, яке скріплює NATO, тут є дуже важливим, я б сказав, головним моментом. І мені б хотілося думати, що американська адміністрація випрацювала стратегію щодо Чорноморського регіону. І вона надсилає Росії чіткі сигнали, що для неї важливий не тільки суверенітет країн регіону (що вона не дасть Росії жодної можливості змінювати кордони європейської країни силою), але й те, що для нас важливий економічний розвиток регіону. Це те, над чим ми повинні працювати.

Німецький бізнес, французький бізнес, данський бізнес, так само як й економічні кола в інших європейських країнах, повинні мати в цьому свій «шкурний інтерес», повинні вкладатися в безпеку та стабільність Грузії, наприклад, так само, як в стабільність України. Отже, якщо німецький бізнес буде турбуватися про свої інвестиції, тож і німецький уряд не залишиться до цього байдужим. Зараз їм байдуже. Тому що вони не мають у вас серйозних інвестицій. Так само і французи. Ось чому економічний компонент стратегії важливіший, ніж навіть військовий компонент.

Отже, ви не думаєте, що Росія шантажує США в такий спосіб?

Росія не може шантажувати Сполучені Штати. Звісно, вона може створювати численні дилеми там, де в неї це виходить. «Північний Потік – 2» - це погана справа для Європи, для наших друзів України та Польщі. Але це погана річ і для Німеччини. Не знаю цього напевно, але, я думаю, американська адміністрація знайде спосіб, аби переконати нашого дуже важливого союзника Німеччину діяти правильно щодо «Північного Потоку — 2», і навіть здійснювати певний тиск на Кремль.

У Штатів дуже великий арсенал зброї. Я кажу не тільки про військову зброю. А й про економічну. Санкції це одна річ, але вони не показали себе достатньо ефективними. Але ми можемо перекрити, американська адміністрація, я думаю, серйозно думає над тим, як перекрити великі сектори російського фінансового ринку. Банки. Це дійсно болюче. Це та фінансова зброя, яка є в руках Сполучених Штатів, і мені б хотілося думати, що США оцінюють можливості її застосування. І якщо Кремль зробить жахливу помилку та почне просувати конфлікт вглиб території України, то Сполучені Штати застосують такі засоби, які змусять Кремль переоцінити те, що він робить. Але нам конче потрібно, щоб Берлін і Париж здійснювали більший тиск на Кремль, аби той дотримувався власних угод, які він підписав.

Зараз ми бачимо вздовж наших кордонів 28 російських батальйонно-тактичних груп, які  готові до активних дій на українській території. І ми дізнались, що Росія налаштована збільшити щонайменше вдвічі кількість тактичних груп до навчань «Захід-2021», які стартують цього літа. Минулого року, і це моя особиста точка зору, ваші звернення (так само як і звернення багатьох інших людей) підштовхнули американських та британських військових до проведення навчань на території України, які були відповіддю на російські навчання «Кавказ-2020». Чи не думаєте ви, що цього літа Сполученим Штатам та союзникам варто діяти так само?

Я думаю, не варто робити навчання як відповідь на російські навчання. Не треба потрапляти в цю пастку. По-перше, нам, Сполученим Штатам, треба запропонувати Україні статус «Основного союзника поза межами NATO». Це автоматично підвищить рівень обміну інформацією, підвищить рівень підготовки людей. Цей статус це не те саме, що членство в NATO, але він дає можливість більшого обміну інформацією, більшого рівня підготовки. І це буде гарним початком.

Бен Ходжес: "я б хотів бачити, як Україна активніше запрошує США до розбудови військової структури" / Ілюстрація REUTERS

По-друге, я б хотів бачити, як Україна активніше запрошує Сполучені Штати до розбудови військової структури для армії, військово-повітряних сил та флоту, і це б зробило ротації військових для проведення навчань частішими. Подивіться на масштабні навчання, які ми щороку проводимо з Грузією. У нас є кілька сотень американських солдатів у Яворові, Львівська область, для підтримки підготовки українських солдатів. Але я б хотів бачити більше американських солдатів, які приїжджають до України брати участь у навчаннях.

Військово-морські навчання «Sea Breeze», які проводить Україна, це прекрасні навчання. Чому б не розширити їх? Іншими словами, не навчання у відповідь росіянам, а постійні навчання, які проходять в Україні щорічно, на яких ми демонструємо готовність, відданість, партнерство та взаємне покращення можливостей – ось, що нам потрібно.

Я б також рекомендував, щоб Україна тісніше співпрацювала з сусідами - з Грузією, Румунією, Молдовою у сфері обміну розвідданими. Я думаю, Україна та Румунія вже співпрацюють в цьому плані. Такий обмін інформацією дав би можливість керівництву держав краще розуміти, що відбувається навколо їхніх країн в Чорноморському та Азовському регіонах. Обмін розвідданими є важливим кроком для розуміння того, що відбувається в регіоні.

Наостанок, українське суспільство має довіряти своєму урядові. Українці мають бути впевненими, що жменька олігархів, які залежать від Росії, не вплинуть на те, що відбувається. Для президента Зеленського це серйозний тест. Він переконував президента Байдена, що налаштований зменшити корупцію, покращити прозорість, аби підвищити верховенство права та закону в Україні. Це важливі кроки для зменшення російської дезінформації та корупційних спроб. Це частина вашої оборони, яка не менш важлива, аніж танки та ракети.

До речі, про танки й ракети. Ви сказали, що Америка готова допомогти нам не тільки дипломатичними засобами. Чи не могли б ви це твердження розшифрувати. В який спосіб може допомогти нам Америка?

На цей момент є значні поставки обладнання та гроші, які через різні канали йдуть зі Сполучених Штатів до України за підтримки Конгресу США. Україна повинна використовувати їх розумно та бути прозорою в тому, щоби показати, куди все це йде. Це важливо.

Якщо ви хочете, щоб підтримка Конгресу продовжувалася, треба демонструвати, що допомога йде, куди треба. Я не знаю, чи вирішила для себе Україна, чи ми постачаємо додаткові кораблі, і чи налаштована Україна розбудовувати інфраструктуру для утримання сучасних кораблів? Чи є у вас достатня кількість моряків? Чи готуєте ви більше моряків, аби оперувати більшою кількістю кораблів? Це речі, які має вирішити для себе Україна.

Більшість зброї, яку використовує Україна, залишилась з часів Радянського Союзу, і ви маєте можливості виробляти зброю та боєприпаси в себе. Та чи виробляє українська оборонна індустрія саме те, що потрібно, в той спосіб, щоб воно було доступним для Збройних Сил? Або ж рівень корупції та неефективності надто високий в «Укроборонпромі»?

У парламента має бути повне бачення оборонного бюджету, переконаний Бен Ходжес / фото УНІАН

Я думаю, Верховна Рада має отримати повне бачення оборонного бюджету України. Так само, як і Конгрес США бачить повністю оборонний бюджет Сполучених Штатів. Така прозорість підвищить довіру людей до того, на що спрямовані гроші. А також це точно спрацює на те, щоб молоді хлопці та дівчата в Збройних Силах України отримували найкраще обладнання і найкращу підготовку. В цьому Сполучені Штати точно допоможуть.

Отже, я б хотів бачити більше навчань на території України, в яких солдати двох країн були б партнерами в небі, на землі і в морі. І також навчання Сил Спеціальних операцій. Але також було б добре залучити наших союзників. Канадці вже у вас, литовці, поляки, королівські ВМС Британії… І це великі кроки для підтримки України.

Якщо подивитися на можливий розвиток російсько-української ескалації, то який момент в часі може стати найбільш крихким та небезпечним для України? Коли Росія може розпочати повномасштабну війну? Ваш прогноз?

Робити передбачення небезпечно, але я переконаний, що експерти в українських Збройних Силах, Міністерстві оборони та розвідувальних структурах уважно дивляться на «погоду» та відстежують логістичну активність Росії. Одна справа - мати війська на кордоні, але зовсім інша - забезпечити їх усім необхідним для проведення операцій. Я кажу про пальне, боєприпаси та шпиталі. Якщо ви не бачите шпиталів, я не впевнений, що серйозне зіткнення - це те, до чого готові російські війська.

Те, що я чув від Головнокомандувача, генерала Хомчака, українські війська в стані готовності до того, що роблять російські війська. Але надмірної реакції на їхні дії немає. Бо я переконаний, що Кремль шукає привід та можливість створити ситуацію, у якій він скаже, мовляв, «ми повинні захистити росіян, які потерпають в цій ситуації, в нас немає води», або щось інше. Отже, українські Збройні Сили повинні бути дуже обережними, аби не дати росіянам привід, яким вони моментально скористуються і який вони самі намагаються створити. Це дуже небезпечна справа - підтримувати необхідний рівень готовності та водночас не давати привід росіянам щось зробити.

Дякую за розмову, пане генерале.

Дякую за можливість поспілкуватися з вами, за ваше терпіння та наполегливість

Андрій Цаплієнко      

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

Погоджуюся
Ми використовуємо cookies