Туск пояснив явище неліберальної демократії в Польщі й Угорщині, а також чому ЄС не варто відмовлятися від розширення.
Першого травня 2004 року прапори Євросоюзу підняли на Кіпрі, в Чехії, Естонії, Угорщині, Литві, Латвії, на Мальті, в Польщі, Словаччині й Словенії.
Для мільйонів центрально-східних європейців це було свято повернення додому. Адже саме таке значення несло "приєднання" для багатьох, хто відчував, що їхні країни після десятиліть тоталітарного правління повертаються в Європу, до якої вони належать. І повертаються як суверенні й незалежні країни. Про це пише EUObserver, додаючи, що голова "Європейської народної партії" Дональд Туск, який раніше був президентом Ради ЄС і прем'єр-міністром Польщі, був одним з тих, хто святкував той історичний момент.
Читайте такожБільшість українців підтримують інтеграцію України до ЄС і НАТО - опитування
В рамках аналогічної хвилі розширення Румунія і Болгарія приєдналися до ЄС в 2007 році, а Хорватія - в 2013-му.
"Найбільш відчутна зміна, звісно, - це перетворення колишніх країн Радянського блоку в процвітаючі демократії. Люди, які живуть там, а ми говоримо про приблизно 100 мільйонів європейців, пережили безпрецедентний цивілізаційний стрибок вперед", - сказав Туск.
Він також додав, що європейські перспективи для України, Молдови і країн Балканського регіону теж дали поштовх позитивним змінам. Коли ЄС отримав Нобелівську премію миру в 2012 році, однією з причин було його розширення. Але хвиля прийняття нових членів, який назвали "Великим вибухом", також означав, що досягти консенсусу щодо складних для ЄС проблем стало важче. Адже для цього потрібна одностайна згода 27 країн-учасниць (а до виходу Великої Британії з блоку - 28 країн).
Дешева робоча сила в Центральній Європі викликала роздратування "старих членів" ЄС. А міграційна криза 2015 року викрила глибоку політичну лінію розлому, яку ще більше поглибили неліберальні тенденції в Угорщині й Польщі.
На тлі всього цього з'явилися заклики створити Європу "двох швидкостей" інтеграції. Згідно з цією моделлю, невелика група країн ЄС продовжать більш тісну інтеграцію, яку відкидають країни в Центральній і Східній Європі. Але "різні швидкості" інтеграції вже стали доконаним фактом в ЄС. Румунія і Болгарія не отримали ще членство в Шенгенській зоні, в той час як Кіпр, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Словаччина і Словенія перейшли на євро.
Читайте такожPolitico: Польща може вийти з ЄС і для цього є три причини
"Але я переконаний, що це лише сезонне явище. І що демократія пустила глибоке коріння в східній частині континенту. Вона продовжує бути силою притягання для інших. І чудовим прикладом стала революція в Білорусі", - переконаний Туск.
Читайте такожPolitico: Євросоюз вступає в судову битву за своє існування
"В наших інтересах, щоб Україна чи балканські країни були більш європейськими, ніж російськими. Щоб Китай і Туреччина не замінили Європу як приваблива рольова модель для мільйонів людей, чиї мрії про свободу, стабілізацію й процвітання схожі на мої кілька десятиліть тому", - сказав Туск.