Британський історик вказав на те, що Білорусь не дуже багата на природні ресурси, і люди - її головний економічний актив.
В неділю білоруський уряд змусив пасажирський літак компанії Ryanair приземлитися в Мінську заради арешту журналіста Романа Протасевича.
В понеділок увечері ЄС відреагував тим, що запровадив нові санкції проти Білорусі. Але, за словами британського історика з Королівського коледжу в Лондоні Александра Кларксона, цього не достатньо.
В інтерв'ю для Die Zeit він сказав, що у ЄС насправді не було іншого вибору, окрім як покарати Олександра Лукашенка. Бездіяльність заохотила б його режим влаштовувати аналогічні операції в майбутньому. Лукашенко вважає, що бореться за власне виживання. Тому для нього будь-які засоби згодяться. "Викрадення" літака було новим рівнем ескалації. І ЄС правильно вчинив, що відреагував досить швидко. Проблема лише в тому, що санкцій не вистачить.
Читайте такожBloomberg: Поведінка Білорусі ставить під загрозу майбутнє глобальної авіації
На думку Кларксона, проблема ЄС в тому, що у нього не було стратегії щодо Білорусі останні 30 років. Чого хотіла Європа: стримати режим Лукашенка, як і Володимира Путіна в Росії? Підтримати опозицію? Чи може навіть створити перспективу вступу Білорусі в ЄС? Жодних дебатів про все це не було аж до понеділка. І це повинно змінитися.
"На щастя, діячі нарешті зрозуміли: Білорусь - наш сусід, а Лукашенко -наша проблема. Вона не зникне лише тому, що ми закрили очі. Щойно ЄС чітко визначиться, яких відносин він хоче з Білоруссю, можна буде почати розробку стратегії для цього", - переконаний історик.
На його думку, середньострокова стратегія ЄС щодо Білорусі повинна була б базуватися на міграції. Адже в країна не дуже багата на природні ресурси. Те, що вона виробляє, значною мірою залежить від кваліфікованих працівників.
"Якщо ЄС справді хоче вдарити по режиму Лукашенка, йому потрібно відкрити ринок праці для працівників з Білорусі. IT-спеціалісти вже зараз мають цей доступ. ЄС повинен відкрити кордони для інших спеціальностей: для професіоналів у аграрній сфері, охороні здоров'я й виробництві", - вважає Кларксон.
Він зауважує, що режими падають, коли еліти похитнуться. Лукашенко завжди контролював служби безпеки й значну частину економічних еліт, попри великий тиск з боку населення.
Читайте такожБілорусь зажадала від літака Ryanair сідати в Мінську ще до того, як отримала лист про "бомбу" - ЗМІ
Кларксон визнає, що фактичне "знекровлення" білоруської економіки - це досить цинічний підхід. Але цей відтік працівників вже відбувається. Тож чому б не використати цю міграцію для боротьби з режимом Лукашенка. Наразі Захід у протидії автократичним режимам намагається покарати еліти, запроваджуючи санкції. Але режим можна також покарати, якщо запропонувати людям в його країні більш привабливу альтернативу.