Серед кандидатів – військовий 95-ї бригади.
На посаду міністра освіти й науки замість Сергія Шкарлета розглядають трьох кандидатів, пише "УП. Життя" з посиланням на неназвані джерела.
Йдеться про директора Малої академії наук і добровольця 95-ї бригади Десантно-штурмових військ Оксена Лісового, держсекретарку МВС Інну Ящук та народну депутатку від "Слуги народу" Юлію Гришину.
Водночас, за словами Гришиної, вона поки що не проходила співбесіду: "Співбесіди не проходила. Посади міністра освіти немає в моїх планах".
Вказується, що Оксен Лісовий отримав ступінь кандидата філософських наук, у 2015-му - вчене звання доцента. У 2021-му - почесне звання "Заслужений працівник освіти України".
З початку повномасштабного вторгнення Лісовий долучився до війська як доброволець у складі ДШВ. З початку війни його 95-та бригада була на сході, в районі Слов’янськ - Краматорськ - Дружківка.
За інформацією МОН, Лісовий народився у родині репресованого СРСР філософа. До повномасштабної війни обіймав посаду директора "Малої академії наук України".
Друга кандидатка - докторка педагогічних наук, декан факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та очільниця Департаменту освіти, науки та спорту МВС Інна Ящук.
Закінчила ХГПА за спеціальністю "вчитель молодших класів" та Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ("початкове навчання та методика педагогіки").
У 2006 році балотувалась до Хмельницької міської ради від Партії патріотичних сил України, а у 2015 році стала депутаткою Хмельницької обласної ради по мажоритарному округу №41 від Об’єднання "Самопоміч".
Того ж року Інну обрали головою Комісії питань освіти, науки, культури, молодіжної політики, спорту і туризму в Хмельницькій обласні раді, а також вона стала членом міжфракційної групи "За рівні можливості".
У 2020 році Інну Ящук обрали депутаткою Хмельницької міської ради від партії "Слуга народу".
Третя кандидатка - нардеп від "Слуги народу" Юлія Гришина. Вона також докторка юридичних наук і професорка. Гришина очолює підкомітет з питань вищої освіти Комітету парламенту з питань освіти, науки та інновацій. У 2000 році закінчила юридичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, там і викладала право.
Кілька років тому Гришину збиралися призначити міністром освіти, її критикували за відсутність деякого майна у декларації та корупційні скандали навколо діяльності її чоловіка.
Наприкінці 2022 року Гришина проголосувала за скандальний законопроект №5655 про містобудівну реформу.
Депутатка розробила та сприяла ухваленню законопроекту про протидію мобінгу (цькуванню) на роботі.
17 березня депутат Ярослав Железняк повідомив про наміри Кабміну звільнити міністра освіти та науки Сергія Шкарлета з чинної посади. За його інформацією, найімовірніше, міністром освіти та науки призначать Оксена Лісового.
Шкарлета було призначено міністром у грудні 2020 року. Це викликало шквал критики з боку громадськості, адже профільний комітет це призначення не рекомендував. Під час складення Шкарлетом присяги частина залу кричала "Ганьба", а частина гучно аплодувала.
Очільника МОН звинувачували у плагіаті. Науковці виявили у його працях понад 87% скопійованих цитат інших авторів, які тоді ще в.о. міністра як цитати не вказував. Подекуди збігалися цілі абзаци.
Шкарлет усі звинувачення відкидав, стверджуючи, що ці роботи були написані у співпраці з іншими науковцями або лише за його редактури.
У 2021-му йому вручили "наукову антипремію".
Окремо НАЗК виявило ознаки адмправопорушення "Подання завідомо недостовірних відомостей" у Шкарлета.