Виборча люстрація: чи можливе політичне життя без проросійських посіпак у владі

Представників заборонених в Україні політичних сил може чекати тотальне політичне забуття. УНІАН поцікавився, чи справді проросійських посіпак чекає виборча люстрація, як депутати планують "обійти" неконституційність окремих норм та отримати схвалення ідеї від Заходу.

Парламентський комітет з питань організації державної влади та місцевого самоврядування рекомендував народним обранцям підтримати у першому читанні законопроєкт про заборону брати участь у виборах до Верховної Ради, виборах мерів, сільських голів депутатам від заборонених в Україні політичних сил. Активні політично-юридичні удари по нині заборонених "Опозиційній платформі за життя" та інших проросійських силах в Україні почалися майже на початку повномасштабного вторгнення. Наприкінці березня минулого року Рада нацбезпеки та оборони своїм рішенням призупинила їх діяльність на період воєнного стану.

"Будь-яка активність політиків, спрямована на розкол чи на колаборацію, не матиме успіху, але отримає жорстку відповідь. А тому РНБО вирішила, враховуючи повномасштабну війну, розв’язану Російською Федерацією, та зв’язки деяких політичних структур із цією державою: призупиняється будь-яка діяльність низки політичних партій на час воєнного стану", – повідомив 20 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський.

За півроку ОПЗЖ, партію Шарія, "Блок Володимира Сальдо", "Наші", Соціалістичну партію та інші було заборонено вже у судовому порядку. Втім, народні депутати від ОПЗЖ, хоча і втратили кілька "багнетів" через позбавлення їх українського громадянства (Віктор Медведчук, Тарас Козак, Рінат Кузьмін) та відмови від мандату (Наталія Королевська), перетворились на депутатську групу "Платформа за мир" та продовжили працювати у Верховній Раді. Аналогічні маневри відбувалися і у місцевих радах, адже українське законодавство не передбачає автоматичного припинення повноважень нардепів та депутатів місцевих рад від заборонених політичних партій.

І лиш за рік після рішення РНБО про призупинення діяльності ряду політсил, за політичну люстрацію їх представників взялися народні депутати. Парламентський комітет з питань організації державної влади рекомендував парламентарям схвалити у першому читанні законопроєкт про заборону балотуватися до парламенту, місцевих рад, а також мріяти про крісло мера та сільського голови представникам заборонених партій.

Люстрація заборонених партій з антиконституційним присмаком

Яким чином планується запалити таке політичне "червоне світло"? У згаданому законопроєкті йдеться про те, що "усі кандидати в народні депутати будуть зобов’язані подати заяви, що претендент на депутатський мандат не був на момент введення в Україні воєнного стану народним депутатом України, депутатом місцевої ради або сільським, селищним, міським головою, обраним від партії, діяльність якої заборонена".

Перевіряти, чи правдиву інформацію про себе надали претенденти, законодавець уповноважив Центрвиборчком. Мовляв, якщо комісія виявить, що кандидат у депутати був народним обранцем від ОПЗЖ, партії Шарія чи "Соціалістів" (та інших заборонених політичних сил) у період після 24 лютого 2022 року, то його на вибори не пустять. Якщо ж заборонене політичне минуле кандидата випливе вже після реєстрації, то претендент на депутатський мандат достроково зійде з дистанції за рішенням комісії. Аналогічні жорна чекають на претендентів на посади сільських, селищних та міських голів.

В законопроєкті також йдеться (за аналогією з законом про люстрацію), що колишні депутати від ОПЗЖ та інших заборонених партій не зможуть брати участь у зазначених виборах протягом десяти років з дня припинення воєнного стану.

Втім, очевидно, що на проєкт чекає доопрацювання. Як зазначила очільниця комітету ВР з питань організації державної влади Олена Шуляк, "війна почалася у 2014 році", тож дискусії щодо остаточного переліку осіб, на яких розповсюджуватиметься дія документа, ще тривають.

Крім того, як зазначило у своєму висновку головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради,  "передбачені у проєкті заборони щодо обрання народними депутатами встановлюють додаткові, не передбачені Конституцією України обмеження конституційного права громадян бути обраними до парламенту України".

"Тому існує обґрунтований сумнів щодо відповідності Конституції України передбачених у законопроєкті обмежень пасивного виборчого права на парламентських виборах", - підкреслили парламентські юристи.

"Країна повинна очиститися"

Народний депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Качура у розмові з УНІАН нагадав, що війна з РФ триває з 2014 року, відповідно, слід змінити часові рамки політичної люстрації.

"Війна нас почалася з 2014 року. І ми б хотіли з того часу проводити цю політичну люстрацію. Аби "регіонали" та інші, не могли б балотуватися. Ми рекомендували парламенту розглянути цей законопроєкт, далі, думаю, на його базі зможемо доопрацювати відповідні пропозиції, аби люди, які мали відношення до заборонених проросійських партій, не могли більше керувати в цій державі - ні в законодавчих, ні у виконавчих органах влади", - зазначив він.

За його словами, схвалення такого документа відповідає запиту суспільства, "і ми повинні його виконати та знайти механізм, який буде відповідати рекомендаціям, які невдовзі ми почуємо від Венеційської комісії".

При цьому парламентар зауважив, що у "членів Венеційської комісії немає такого, щоб вони були категорично проти, аби ця ідея була реалізована".

"Я особисто наводив приклади закритих перемовин з членами ЦВК інших країн, які пройшли повоєнні вибори. Там теж ухвалювали аналогічне законодавство, щоб обмежити участь у виборах екстремістських, або заборонених партій… Те, що відбувається, не є якоюсь новелою. Деякі наші сусідні країни також через це пройшли, але в іншому форматі", - додав Качура.

При цьому, на зауваження про невідповідність деяких норм зазначеного законопроєкту Основному закону й можливість оскарження в Конституційному суді, представник "Слуги народу" зауважив, що "велике питання, чи буде таке подання": "Те саме говорили про люстрацію, коли у 2014 році її ухвалювали. Казали, що все це скасують, але до сьогоднішнього дня все діє".

Зараз, за словами Качури, м’яч на полі керівників фракцій – вони мають визначити на погоджувальній раді, коли цей законопроєкт буде розглянуто у першому читанні.

"Думаю, що з нашого боку буде підтримка, а інші фракції нехай визначаються… Якщо буде розголос та підтримка з боку громадянського суспільства і журналістів, думаю, це буде швидше відбуватися", - зазначив він.

Та, схоже, великих розбіжностей з цією думкою в парламенті немає. Ухвалення законопроєкту про виборчу люстрацію підтримує представник "Європейської солідарності" у комітеті з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Максим Саврасов. В "Батьківщині" документ ще не обговорювали, але нардеп від фракції Тимошенко Іван Крулько в розмові з УНІАН зазначив, що "країна повинна очиститися від тих, хто багато років підтримав політику Путіна".

"Якщо ми виходимо з такої логіки, то наступні вибори мають проходити під знаком того, що в українському парламенті не може бути представників політичних сил, які можуть вважатися проросійськими", - сказав він.

На думку парламентаря, виборча люстрація заборонених партій – приклад позитивної дискримінації. Ба більше, депутат зауважує, що у разі, якщо оскарження такого закону відбуватиметься в Конституційному суді, може статися так, що розгляд справи проходитиме вже після виборів.

"І результати виборів, які на той момент вже відбудуться, ніхто не зможе скасувати", - впевнений він.

Неформальне табу

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", політолог Володимир Фесенко теж зазначає, що ідея виборчої люстрації не нова.

"Вона обговорюється з самого початку військових дій після 24 лютого. Є запит громадськості, тому, скоріше за все, або юридично, або неформально буде табу на участь представників ОПЗЖ у майбутніх виборах…", - зазначив він у розмові з УНІАН.

На його переконання, навіть без спеціальних законів громадськість буде жорстко заперечувати та блокувати участь у виборах представників ОПЗЖ. Тому можлива навіть неформальна домовленість політичних гравців щодо цього питання: вони можуть порадити представникам ОПЗЖ не брати участь у перших післявоєнних виборах. Особливо, зважаючи, що поле умовного екс-ОПЗЖ – ласий шматок і для потенційно нових проєктів, і для нинішньої влади.

Політолог Олег Постернак погоджується, що необхідність виборчої люстрації під час перехідного періоду після війни дійсно існує, з огляду і на запит суспільства, і на інтереси національної безпеки: "Є певний запит на покарання та обмеження для тих осіб, які уособлюють собою проросійські політичні сили за принципом колективної вини. Тому подібна законодавча ініціатива може розраховувати на громадянську підтримку. Суспільство зараз цілком розуміє, що після 2014 року толерантне ставлення до діяльності проросійських антидержавних партій коштувало нам надто дорого. Сьогодні ця ціна вимірюється кількістю загиблих на фронті та в тилу".

Експерт нагадує, що потенційне подання до Конституційного суду стосовно неконституційності люстраційного законопроєкту може надовго зависнути в КС.

"Річ у тім, що Конституція встановлює вичерпний перелік обмежень пасивного виборчого права під час виборів народних депутатів, і будь-який новий закон, який розширює цей перелік, з високою ймовірністю, буде визнаний Конституційним Судом таким, що не відповідає Конституції. Але тут є один важливий нюанс: Конституційний Суд може надто довго розглядати це питання (так само, як закон про люстрацію у 2014-му), тому на момент першої повоєнної виборчої кампанії закон може виявитись чинним. А, значить, виборча люстрація має шанс бути застосованою", - зазначає політолог.

За його словами, варто також звернути увагу, що Конституція не встановлює обмеження балотуватися на місцевих виборах, і це може стати "зеленим світлом" для встановлення таких обмежень на рівні закону. Крім того, виборча люстрація не планується щодо членів заборонених партій, чи тих осіб, які колись балотувалися від них, але не були обрані.

Загалом, на переконання політолога, перспективи виборчої люстрації, налаштованість влади йти до кінця в цьому питанні, визначатиме міжнародний чинник.

"Наразі в Офісу президента та монобільшості кристалізується розуміння, що відповідний законопроєкт не стане суперечливим, резонансним фактором в системі наших відносин, наприклад, з Євросоюзом (на тлі переговорів, що, очевидно, стартують цієї осені). Українська влада розраховує, що на Заході актуальне розуміння: наша держава повинна мати шанс пройти радикальне очищення внутрішнього ландшафту від політичної інфраструктури спецслужб держави-агресора", - підкреслив експерт.

Втім, навіть якщо виборча люстрація запрацює, це не означатиме, що у спецслужб РФ не буде інших можливостей маніпулятивного та інформаційного впливу на політичну кон’юнктуру України. І треба мати це на увазі.  

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News