Імперія ацтеків всього за кілька років була знищена віспою / Flickr/Ted Van Pelt
На тлі епідемії кору країнам варто згадати, що масове поширення хвороб може вплинути на політику і навіть змінити хід історії
Нещодавня епідемія в США і Європі привернула увагу до того, наскільки небезпечний кір. ДР Конго бореться з потужним спалахом еболи, яка вбила тисячі людей.
Звісно, в епідеміях немає нічого нового. Але деякі поширені інфекційні хвороби в минулому радикально змінювали історію людства. Про це на сторінках Newsweek пише професор медицини Університету Індіани Річард Гандерман.
Читайте такожВчені дізналися справжню причину загибелі ацтеків
Він нагадує, що п’ять століть тому, в лютому 1519 року, іспанець Гернан Кортез вирушив на кораблі з Куби в бік узбережжя Мексики, щоб дослідити і колонізувати цивілізацію ацтеків. Вже через два роки після цього правитель Ацтекської імперії Монтесума був мертвий, а її столиця Теночтітлан була захоплена іспанцями. Кортез проголосив Ацтекську імперію територією Іспанії. Зброя і військова тактика зіграли свою роль. Але найбільшою зброєю європейців стала епідемії, спричинені хворобами, які вони ненароком привезли з собою зі Старого світу.
Попри те, що Кортез був вправним військовим лідером, він і його «армія» майже тисячі людей, сформованих з іспанців і завербованих аборигенів навряд чи могла б побороти 200-тисячну ацтекську армію без допомоги. І цю підмогу надала епідемія віспи, яка поступово поширилася вглиб від узбережжя сучасної Мексики. В 1520 році хвороба охопила густо населене місто Теночтітлан. Через епідемію кількість мешканців скоротилася на 40% лише за рік.
Віспу спричиняє вірус, який передається повітряно-крапельним шляхом. Він викликає гарячку, нудоту і висипи, вкиваючи тіло наповненими рідиною пухирями. Після них на тілі лишаються шрами. В ті часи від віспи помирав кожен третій хворий. А ті, хто змогли вижити, часто втрачали зір. Віспа існувала ще в древні часи у Єгипті, Індії і Китаї. Ендемія хвороби мучила людство майже тисячоліття. В Європу її принесли з собою хрестоносці в 11 столітті. Коли європейці почали досліджувати і колонізувати інші частини світу, віспа поїхала з ними.
Читайте такожАрхеологи знайшли легендарну ацтекську вежу з майже 700 черепів (фото)
Корінні народи обох Америк включно з ацтеками були особливо уразливими до віспи, тому що вони ніколи не контактували з вірусом. А отже у них не було природного імунітету до нього. Жодних ефективних способів боротися з вірусом теж у них не було.
Віспа знищила ацтеків за кілька років. Спочатку вона вбила немовлят і дітей. Багато дорослих стали недієздатними, тому що або хворіли, або доглядали хворих родичів і сусідів. Також багато людей втрачали волю боротися проти іспанців, тому що бачили, що скрізь, куди вони приходять, починається епідемія. Ацтеки не могли обробляти поля, що призвело до поширення голоду і ще більшого ослаблення імунітету тих, хто пережив епідемію.
Звісно, ацтеки були не єдиним корінним американським народом, який постраждав від появи європейських хвороб. Народи Північної Америки, цивілізації майя й інків також були майже повністю знищені віспою. Інші європейські хвороби, такі як кір і свинка, теж відібрали життя багатьох людей, скоротивши популяцію деяких народів на 90% і більше. Нещодавні дослідження показали, що епідемії могла спричинити ще й сальмонела.
Читайте такожУчені прогнозують епідемію невиліковної хвороби
Здатність віспи виводити з ладу населення і сили ворога призвела до появи зацікавлення в біологічній зброї. В 18 столітті Велика Британія спробувала заразити населення корінних американців. Один з британських командирів писав: «Ми дали їм дві ковдри і хустку з госпіталю, де багато хворих на віспу. Сподіваюся, буде бажаний ефект». Під час Другої світової війни британські, американські, японські і радянські вчені досліджували можливості перетворити віспу на біологічну зброю.
На щастя, кампанія вакцинації світових масштабів була успішною. Останній випадок захворювання на віспу був зареєстрований в 1978 році. Жінка-фотограф померла від вірусу, а вчений, роботу якого вона висвітлювала, наклав на себе руки після цього.
Багато великих битв у світовій історії включно з наступом Кортеза на Ацтекську імперію має мало спільного зі зброєю, тактикою і стратегією. Вирішальну роль часто грали хвороби. Народи, які думають, що зможуть захистити себе лише інвестуючи в зброю, повинні подивитися на історію. Знову і знову її хід змінювали спалахи епідемій. Мікроби надто дрібні, щоб їх можна було побачити неозброєним оком. Але вони виводять з ладу навіть наймогутніші машини війни.