/ фото retrobazar.com

У 1545 році ацтеки у Мексиці опинились перед катастрофою. Люди помирали від високих температур, головного болю, кровотеч із очей, носа та рота. Смерть наступала упродовж трьох-чотирьох днів.

Про це йдеться на The guardian.

За п’ять років щонайменше 15 млн людей або 80% населення загинуло від епідемії, яку місцеві назвали "коколіцтлі", що означає мовою ацтеків морська хвороба.

Відео дня

Однак цей висновок було піддано сумніву через 500 років. Учені проаналізували проби ДНК із зубів померлих на предмет наявності віспи, кору, паротиту та "кишкової лихоманки".

«У 1545-1550 роках морська хвороба була однією з багатьох епідемій, які атакували Мексику після прибуття європейців, проте вона є другою з трьох найстрашніших епідемій, яка була найбільш руйнівною і призвела до найбільшої кількості людських жертв. Причину цієї епідемії обговорювали протягом століття історики, і тепер ми можемо надати прямі докази за допомогою використання стародавнього ДНК, щоб вирішити давнє історичне питання», - сказав Ашилд Вагене із німецького Університету Тюбінген.

Читайте такожАрхеологи знайшли легендарну ацтекську вежу з майже 700 черепів (фото)

Спалах цієї хвороби вважається однією з найнебезпечніших епідемій в історії людства, наближаючись до бубонної чуми Чорної смерті, яка атакувала близько половини населення Західної Європи, а саме 25 мільйонів.

Європейські колоністи розповсюдили хвороби, коли прибули до Нового світу. У 1545 році через коколіцтлі на території сучасної Мексики та частини Гватемали загинуло приблизно 5-8 мільйонів людей.

Із 1576 до 1578 років хворобою було вбито половину населення.

«У містах і невеликих містечках виривали великі канави і зранку до заходу Сонця священики не робили нічого, окрім того, що носили трупи до канав і заривали їх», - йдеться в історії Францисканців Фрея Хуана де Торкумеди.

Учені зараз стверджують, що вони, напевно, викрили винуватця смертей. Аналізуючи ДНК 29 скелетів людей, які знайшли на цвинтарі, де ховали померлих від коколітцлі, спеціалісти знайшли сліди бактерії Salmonella enterica, яка є різновидом Paratyphi C.

Вона відома тим, що викликає кишкову лихоманку, прикладом якої є черевний тиф.

Читайте такожАрхеологи знайшли в центрі Мехіко древній ацтекський храм

Багато штамів сальмонели поширюються через заражену їжу або воду, і, можливо, у ті часи бактерія прибула до Мексики з одомашненими тваринами, завезеними іспанцями, повідомила дослідницька група.

Salmonella enterica була представлена в Європі у Середні віки.

«Ми протестували всі бактеріальні патогени і віруси ДНК, до яких відомі геномні дані і були виявлені тільки паростки сальмонели», - сказав співавтор дослідження Александр Гербіг. Можливо, деякі збудники були або невиявлені, або зовсім невідомі.

 "Ми не можемо з упевненістю сказати, що Salmonella enterica є причиною епідемії коколіцтлі. Ми вважаємо, що її слід вважати головною ймовірною підставою", - сказав член групи Кірстен Бос.