Тисячолітні масиви криги - це справжнє сховище генетичного матеріалу минулих епох.
Танення льодовиків в усьому світі матиме наслідки не лише для локальних екосистем, але й потенційно може вплинути на епідеміологічну ситуацію. Про це пише науковий вісник earth.com із посиланням на нове дослідження.
Вчені зазначають, що льодовики – це природний морозильник, де тисячоліттями зберігаються біологічні матеріали. Як пояснив автор дослідження Гуаннан Мао, льодовики є "генетичними архівами", які зберігають зокрема гени стійкості до антибіотиків. Танення, зумовлене глобальним потеплінням, перетворює ці архіви на "активні джерела" розповсюдження цих генів.
Хоча пересічні обивателі звикли вважати, що стійкі до антибіотиків "супербактерії" – це проблема нашого часу, спричинена активним використанням антибіотиків у медицині, сільському господарстві та побуті, насправді все не так просто.
В природі і без нас існує багато генів резистентності, які формуються природним чином. І проблема в тому, що льодовики можуть зберігати цю генетичну інформацію у великій кількості. Із талою водою в річки та озера може потрапляти значна кількість цього матеріалу.
"Річки та озера, що живляться льодовиками, є важливими джерелами води для мільйонів людей. Після того, як гени стійкості потрапляють у ці пов’язані системи, вони можуть взаємодіяти із сучасними бактеріями, збільшуючи ризик поширення через мікробні спільноти", – кажуть дослідники.
Як зазначають вчені, у світі мікробів гени можуть передаватися між організмами поза процесами звичайного розмноження. Це одна з причин, чому гени стійкості до антибіотиків можуть поширюватися дуже швидко.
Автори не стверджують, що льодовики самі по собі створюють "супербактерії", але наголошують, що вивільнення генів стійкості може збільшити ймовірність виникнення небезпечних комбінацій, коли ці гени зустрічаються з бактеріями, що мають високий потенціал спричиняти захворювання.
Як писав УНІАН, поблизу німецького Ерфурта науковці ідентифікували підземну структуру, що з високою ймовірністю є масовим похованням жертв Чорної смерті XIV століття, коли пандемія знищила до половини населення окремих регіонів Європи. Якщо гіпотеза підтвердиться, це стане одним із небагатьох системно задокументованих поховань жертв чуми в Європі та допоможе краще зрозуміти перебіг пандемії й реакцію суспільства на неї.
Також ми розповідали, що вчені розробили новий метод оцінки перспективності алмазних родовищ. Проаналізувавши зразки з понад 100 родовищ у різних країнах, науковці створили простий і недорогий тест для швидкої оцінки потенціалу ділянок. За їхніми словами, новий підхід може суттєво спростити й здешевити розвідку алмазів.