Підпишіться на нас в Google
Якби всю 4,5-мільярдну історію Землі стиснули до одного календарного року, сучасні люди з'явилися б лише ввечері 31 грудня, а вся письмова історія людства тривала б лічені десятки секунд до настання Нового року. Така аналогія допомагає краще усвідомити, наскільки коротким є існування людства порівняно з віком планети. Про це йдеться у матеріалі Space Daily.
Як зазначили автори, у такому стиснутому календарі майже все, що можна назвати людською історією, відбувається дуже пізно. Якщо виходити з того, що, як вважає NASA, наша планета сформувалася приблизно 4,5 мільярда років тому, і якщо стиснути цей проміжок до одного року, то кожен день триватиме приблизно 12,3 мільйона років, кожна година - близько 514 тисяч років, кожна хвилина - приблизно 8600 років, а кожна секунда – близько 143 років.
Далі ця аналогія працює так: люди з'являються лише наприкінці останнього вечора року, землеробство - приблизно в останню хвилину, а вся письмова історія вміщується в останній короткий спалах перед північчю. Точний час може трохи змінюватися залежно від того, які дати брати за основу, але загальна картина залишається незмінною.
Проблема "23:36"
Фраза про те, що "люди з'являються о 23:36", ґрунтується на припущенні, що сучасним людям приблизно 200 тисяч років. У календарі Землі, який охоплює 4,5 мільярда років, ці 200 тисяч років відповідають приблизно 23 хвилинам до півночі, тобто майже точно 23:36 31 грудня.
Проте сучасні науково-популярні джерела часто використовують іншу дату походження нашого виду. За даними Smithsonian Human Origins Program, Homo sapiens існує приблизно 300 тисяч років і виник в Африці в період різких кліматичних змін. Якщо використовувати саме цю дату, то наш вид з'являється приблизно за 35 хвилин до півночі - ближче до 23:25.
Ця різниця не є дрібною деталлю, але й не руйнує саму аналогію. Незалежно від того, показує годинник 23:25 чи 23:36, Homo sapiens з'являється лише після того, як майже весь календарний рік уже минув, зауважують у виданні. Гадей, архей, протерозой і майже весь фанерозой уже завершилися. Динозаври давно зникли. Льодовикові періоди - це вже фінальні сцени. Планета вже багато "місяців" існувала з океанами, життям, киснем, континентами, масовими вимираннями та довгими еволюційними експериментами, свідками яких ми ніколи не були.
"Головний висновок полягає в тому, що людська історія не є давньою за мірками планети. Вона є дуже недавньою. І це не художній образ, а математичний факт: наш вид з'являється лише протягом останньої години "земного року"", - зазначається у статті.
Землеробство виникло останній хвилині
Землеробство виникло ще пізніше. Освітній ресурс National Geographic, присвячений розвитку сільського господарства, датує перехід до землеробства приблизно 12 тисячами років тому, коли люди почали відмовлятися від кочового способу життя мисливців-збирачів на користь осілого господарства й постійних поселень. У стисненому календарі Землі ці 12 тисяч років становлять лише 84 секунди.
Тобто землеробство з'являється не просто 31 грудня, а приблизно о 23:58:36, пишуть автори. Міста, запаси зерна, свійські тварини, право власності, соціальна ієрархія, надлишок продуктів, організована праця й увесь подальший технологічний розвиток починаються лише протягом останніх півтори хвилини року.
Водночас зауважується, землеробство здається нам дуже давнім, адже воно лежить в основі майже всіх суспільних інститутів, які ми успадкували. Воно старше за держави, імперії, писемність і перших відомих правителів. Але в календарі Землі землеробство - це зовсім не древній фундамент цивілізації. Це подія, яка відбувається тоді, коли стрілки годинника вже майже показують північ.
Письмова історія ще коротша, ніж здається
Із появою писемності розрахунки стають цікавішими, але й складнішими. Фраза про те, що "вся письмова історія займає останні 15 секунд", є яскравою, але дещо спрощеною версією цієї аналогії, пише видання. Якщо суворо дотримуватися масштабу Землі, 15 секунд відповідають трохи більш ніж двом тисячам років. Це охоплює значну частину того, що вивчають у шкільних курсах історії, але не найдавніші системи письма.
Якщо ж відраховувати від перших систем писемності, часовий проміжок стає трохи довшим. За даними World History Encyclopedia, клинопис був створений шумерами Месопотамії приблизно у 3600–3500 роках до н. е., а подальшого розвитку набув в Уруці близько 3200 року до н. е. Якщо взяти приблизно 5–5,5 тисячі років письмової історії, то на земному календарі це становитиме близько 35–39 секунд.
"Це уточнення важливе, адже календарна аналогія не повинна створювати ілюзію надмірної точності. Якщо йдеться про всю історію Землі, то найдавніші письмові пам'ятки займають радше останні пів хвилини року, а не рівно останні 15 секунд. Але головний висновок залишається незмінним. Письмова історія – тобто та частина минулого, яку ми зазвичай і називаємо історією, – усе одно займає лише крихітний шматочок останньої хвилини", - зазначається у статті.
Усе ж, що було до цього, відновлювали на основі знайдених кісток, знарядь праці, осадових порід, ізотопів, руїн, печерних малюнків, ДНК тощо.
Молодий вид на дуже старій планеті
Як пояснили автори значення такої календарної аналогії у тому, що вона перетворює вік планети на зрозумілу послідовність подій. Майже протягом усього року немає ні полів, ні міст, ні кораблів, ні телескопів, ні алфавітів, ні державних кордонів, ні годинників, ні письмових мов, ні людських імен.
Потім, в останню годину року, з'являється Homo sapiens. За останні півтори хвилини землеробство докорінно змінює взаємини людей із їжею та місцем проживання. За останні пів хвилини писемність починає зберігати людську пам'ять спочатку на глині, потім на камені, папері, чорнилі, а зрештою у цифровому коді. А в останні секунди сучасна цивілізація починає розвиватися настільки стрімко, що сама аналогія майже перестає працювати.
"Цей календар недостатньо точний, щоб остаточно вирішити суперечки про походження людини, визначення історії чи початок цивілізації. Але він і не має такої мети. Це лише модель, яка допомагає змінити точку зору. І в цій моделі висновок очевидний: усе, що ми називаємо людським світом, існує на планеті, яка майже завершила свій календарний рік ще до того, як ми на ній з'явилися", - підсумовує видання.
Раніше УНІАН писав, що історія Землі, яку раніше вважали хаотичною послідовністю вимирань, еволюційних стрибків та кліматичних потрясінь, відповідає чітко структурованій схемі. А епохи, періоди та ери планети формуються за ритмом, який охоплює сотні мільйонів років. До таких висновків прийшли вчені Вільнюського університету.
