Підпишіться на нас в Google
Вчені виявили свідчення існування двох раніше невідомих джерел магми під активним вулканом Масая в Нікарагуа. Це порушує нові питання щодо того, як розплавлена порода переміщується під поверхнею, пише ScienceDaily.
Зазначається, що в радіусі 20 км від вулкана проживає близько 2 мільйонів людей. Сам вулкан є популярним туристичним напрямком.
Використовуючи дані супутникових спостережень за шість років, вчені з Університету штату Пенсильванія відстежили ледь помітні зміни рельєфу навколо вулкана Масая. Вони виявили, що одна частина вулкана спочатку опустилася, а потім почала підніматися, що, можливо, вказує на надходження свіжої магми в глибокий резервуар. Тим часом рельєф навколо його активного кратера Сантьяго та лавового озера продовжував опускатися, що свідчить про те, що окремий, дрібніший магматичний резервуар поводився інакше.
"Ці спостереження допомагають вченим краще зрозуміти, як магма рухається під Масаєю, і можуть покращити моніторинг та прогнозування вивержень у майбутньому", – сказала провідна авторка дослідження Ліззі Джонсон.
У виданні підкреслили, що вчені вивчають вулкан Масая вже багато років, але рух магми через його підземні резервуари та канали, як і раніше, залишається малодослідженим. Ці системи можуть змінюватися з часом, що ускладнює точне визначення того, що відбувається під вулканом.
"Глибоке розуміння вулканічної активності Масаї та пов’язаних з нею небезпек має вирішальне значення, оскільки поблизу Масаї проживає близько 2 мільйонів людей, а кальдера є національним парком і популярним туристичним напрямком. Хоча останній великий потік лави з Масаї спостерігався у 1772 році, постійне дегазування вулкана часто призводить до утворення небезпечно високих концентрацій вулканічного газу – діоксиду сірки", – зазначила Джонсон.
Супутникові вимірювання виявили цікаву закономірність у період з 2018 по 2024 рік. У першій частині дослідження ґрунт у межах кальдери Масая поступово осідав, тобто зміщувався вниз. Пізніше цей самий район почав підніматися.
Вчені вважають, що цей перехід може відображати зміни в обсязі магми, накопиченої під землею. Коли магма виходить із резервуара, земля, розташована над ним, може осідати. Коли ж у резервуар надходить додаткова магма і тиск усередині нього підвищується, поверхня може підніматися.
Найдивовижнішим відкриттям стало те, що територія навколо кратера Сантьяго не підпорядковувалася цій закономірності. Навпаки, вона продовжувала осідати протягом усього шестирічного дослідження, навіть коли більш обширна кальдера почала підніматися.
"Коли відбувається осідання, це означає, що, ймовірно, магма виходить із вулкана, але щойно ґрунт знову починає підніматися, це може означати, що туди, можливо, надходить нова магма. Водночас територія безпосередньо навколо активного кратера Сантьяго осідала протягом усього періоду дослідження незалежно від переходу до підйому основного резервуара. Це вказує на те, що система "трубопроводів" є складнішою і може бути пов’язана зі зменшенням обсягу магми у другому, меншому резервуарі", – пояснила Джонсон.
У виданні додали, що в сукупності ці спостереження дозволяють припустити, що у Масая може бути щонайменше дві окремі частини системи зберігання магми, які зазнають різних змін. Глибше джерело може постачати додаткову магму в основний резервуар, тоді як менший резервуар біля кратера Сантьяго, можливо, втрачає магму.
Під Англією виявили вулкан, попіл якого досі знаходять у Європі
Раніше британські геологи виявили величезний стародавній вулкан, похований під східним узбережжям Англії. За їхніми словами, виверження сталося 454,4 мільйона років тому.
Вулкан розташований під графствами Норфолк і Лінкольншир. Коли він прокинувся, сила вибуху дорівнювала кільком тисячам водневих бомб одночасно, а попіл розлетівся аж до Скандинавії. Вчені вважають, що саме це виверження утворило так званий "кіннекульський тефр" – величезний шар вулканічного попелу, який досі знаходять у Норвегії, Швеції, Прибалтиці, Білорусі та Польщі.
