Під час нещодавніх розкопок вчені знайшли кілька частин його скелета.
Дослідники виявили рештки величезного морського плазуна, який досягав у довжину понад 6 метрів і тероризував моря понад 150 млн років тому. Такий висновок зробили завдяки скамʼянілості тварини, яка, швидше за все, жила, маючи багато травм. Про це пише The Independent.
"Іхтіозавр, що належить до роду Temnodontosaurus, був знайдений у глиняному кар’єрі Містельгау поблизу Байройта в Німеччині, який добре відомий своїми добре збереженими морськими скам’янілостями", - зазначили у матеріалі.
Ця тварина нагадувала сучасних дельфінів та мала довжину понад 6,5 метрів.
Під час нещодавніх розкопок вчені знайшли кілька частин його скелета, включаючи фрагменти черепа та нижньої щелепи, плечового пояса, передніх плавців, хребта та понад 100 зубів, завдяки чому вдалося детально вивчити його анатомічну будову.
"Наша скам'янілість темнодонтозавра є однією з наймолодших знахідок цього роду іхтіозаврів на сьогодні. Досі представники цього роду були відомі переважно з більш старих геологічних шарів", - зауважила Ульріке Альберт, авторка дослідження, опублікованого в журналі Zitteliana.
Водночас палеонтолог з Баварської державної колекції природної історії додала:
"Знахідка з Містельгау тепер показує, що ці великі морські рептилії вижили в Південно-Західному німецькому басейні довше, ніж було задокументовано раніше".
Проте через відсутність повного екземпляра вчені не наважилися на впевнену класифікацію на рівні виду.
Така скамʼянілість мала багато примітних особливостей, а саме зміни у будові скелета, які, швидше за все, були спричинені травмами.
Науковці вважають, що деякі з цих змін могли вплинути на плечові та щелепні суглоби рептилії та ускладнити їй життя.
"Патології, що в першу чергу зачіпали грудний пояс і нижньощелепний суглоб, ймовірно, вплинули на поведінку тварини під час полювання та харчування, що призвело до стирання зубів та появи гастролітів", - зазначили вони у дослідженні.
Відомо, що гастроліти - це невеликі камінці, знайдені в шлунках доісторичних рептилій, які вони ковтали, аби полегшити подрібнення та перетравлення їжі. За словами дослідників, вони дуже рідкісні в іхтіозаврів, таких як Темнодонтозавр.
Вчені припускають, що скамʼянілість тварини, ймовірно, була змушена змінити свій раціон, аби вижити після отриманих травм.
"Травми, ймовірно, значно обмежували здатність тварини ловити здобич. Про те, що воно все ж вижило, свідчать, серед іншого, сильно зношені зуби та гастроліти, які ми змогли ідентифікувати в черевній ділянці", - підкреслив ще один автор дослідження Стефан Еггмайєр.
Раніше у Швейцарії археологи виявили римський хліб, якому 2000 років. Зазначається, що ймовірна "випічка" має приблизно 10 см в ширину та 3 см в товщину, та, швидше за все, є різновидом плоского хліба.
Також повідомлялось, що вчені "оживили" стародавню істоту віком 24 тисячі років, яка змогла розмножитися. За їхніми словами, цей організм є коловерткою - крихітною багатоклітинною твариною, яка часто зустрічається у прісноводних середовищах та відома своєю незвичайною витривалістю.