Надбавка до мита на імпорт - наказано бути бідним?

Надбавка до мита на імпорт - наказано бути бідним?

Митники і податківці прогнозують активізацію «чорних» і «сірих» схем... П’ятницький - переформатування товарних потоків через Росію і Білорусь... СОТ спантеличена...

ДоларЛанцюгова реакція подорожчання імпортних товарів в результаті введення 13-процентної надбавки до мита на некритичний імпорт вже в найближчій перспективі ще більше полегшить гаманці пересічного українця. На тлі невизначеного курсу долара і падіння зі швидкістю звуку платоспроможності українців наслідки зведуться, швидше за все, до того, що грошей у населення вистачатиме виключно на прожиток і мінімальний одяг. Причому, переважно продукцією вітчизняного виробництва. Решта всіх "елементів розкішного життя", що стали звичними, - влада вирішила вважати архітектурною надмірністю для скромного побуту маленького українця.

Не менший за силою рикошет від нововведення відчують на собі і дилери, рітейлери та інші представники професій з хитромудрими іноземними назвами. Не потрібно бути мудрагелем: товар дорожчає - продажі скорочуються - прибутки падають.

Проте криза надихає вищі чини на нові і нові ідеї щодо виходу з глухого кута. Деякі з таких новацій - наприклад, 13-процентна надбавка - застосовують у тестовому режимі на українцях за принципом «воно попустить». Але життя показує, що далеко не все «попускає».

Спробуємо розібратися, як ідуть справи з новими митними надбавками, які для імпортерів стали яблуком розбрату, а для опонентів «новинки» - невичерпною темою для критики. З подачі авторів ідеї намір добрий, але чи зведе країну з дороги в пекло?

Деякі експерти вказують на те, що завдяки нововведенню вирівняється платіжний баланс України, що дозволить їй вийти з економічної коми. Їх опоненти підкреслюють негативні сторони медалі - недотримання норм СОТ, зниження платоспроможності населення, обридлий усім плаваючий курс долара, який безпосередньо впливає на вартість іноземних товарів. Суперечки тривають, і їх породжують, зокрема, «підводні течії» нашого законодавства.

Подорожчають і хліб, і видовища

У Законі «Про внесення змін до деяких законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв`язку зі світовою фінансовою кризою», що набуде чинності 6 березня, вказано, що під 13-процентну надбавку до ввізного мита потраплять товари некритичного імпорту. Проте в українському законодавстві не визначені товари критичного імпорту. Останній список критичного імпорту уряд затверджував у 1999 році, а потім відмінив у 2000 р. Тоді в цьому переліку були нафта, газ, хімпродукція, живі кури, риба для годування хутряних звірів, какао-боби, соя, кам`яне вугілля, кокс, поліетилен, хутряна сировина, комбайни зернові, газоногенератори. Новий список потрібно затвердити. І тут Верховна Рада, очевидно, довіряючи лише собі коханій, вирішила залишити це право за собою.

М`ясоТовари продуктової групи, які не відносяться до критичного імпорту (враховуючи список 1999 року) і на які буде поширюватися підвищення мита, це - яловичина, свинина, м`ясні субпродукти, рибні відходи, яблука, груші, айва, ковбаси, м`ясні консерви, риба, ікра, молюски, лактоза, тростинний і буряковий цукор, виноградні вина, вермут, етиловий спирт.

При цьому варто зазначити, що з постачальниками імпортних продовольчих товарів простежується цікава ситуація. Наприклад, м`ясо птиці не потрапило до списку критичного імпорту, хоча українські виробники мають надлишок його виробництва.

З товарів непродуктової групи на 13% підвищиться ставка ввізного мита на кам`яне вугілля, шкіряний і хутряний одяг, килими, тканину, цеглу, холодильники, двигуни, кухонні плити, легковий, вантажний і пасажирський транспорт.

Як вважають аналітики компанії Astrum Investment Management, 13-процентна надбавка після сплати ПДВ викличе подорожчання імпортних товарів на межі на 15,6%, проте необов`язково приведе до пропорційного зростання роздрібних цін. Відпускні ціни на товари встановлює продавець, а в умовах фінансової кризи і падіння реальних доходів населення підвищення цін приведе до ще більшого зниження попиту на імпортні товари. Тому, продавці, сподіватимемося, швидше за все, пожертвують частиною своєї рентабельності, щоб знизити зростання цін.

Сподіватися на краще потрібно. Але, на сьогоднішній день в умовах девальвації національної валюти по відношенню до долара більш ніж на 50% у 4 кварталі 2008 р. імпортні товари вже значно подорожчали, а додаткове збільшення їх ціни через введення надбавки лише підсилить тенденцію переходу українських споживачів на дешевші вітчизняні товари-аналоги.

Потрібна побутова техніка?..

Під великим питанням «життя» іноземної побутової техніки в Україні - адже співвітчизники і так вже урізали плани щодо її купівлі через зростання курсу долара, безробіття та інші проблеми, які не втомлюється практично щодня підкидати криза. За словами виконавчого директора однієї з компаній, що поширює в Україні побутову техніку і електроніку, введення нового мита безпосередньо вплине на подорожчання ввезених після 5 березня в країну фенів, чайників, прасок, холодильників, мікрохвильових печей, плит, духовок, нагрівальних приладів та ін. Оскільки додаткове мито складає 13%, відповідно, сума платежів на митниці виросте на 15,6% (з урахуванням пропорційного збільшеного ПДВ). Проте на деякий час на складах вистачить запаси побутової техніки, завезеної за старими цінами. При цьому значним за своїм впливом на зростання вартості товарів буде чинник зміни курсу гривні, який на сьогодні ніхто не береться прогнозувати. Але з планами на дешеве придбання з урахуванням того, що Україна сама виробляє побутову техніку, наприклад, той самий «Норд», варто пам`ятати - криза розгулялася на повну, вона не дозволяє вітчизняним підприємствам не те, щоб модернізувати виробництво, але й платити заробітні плати працівникам, змушує скорочувати штати, а деколи зупиняти виробництва. Тому не факт, що наші заводи залишаться з жировим запасом і стійким імунітетом на якісніший імпортний товар.

Свої підрахунки зробив і голова Державної митної служби України Анатолій Макаренко - «якщо товар коштував 50 тис. грн., то при застосуванні ставки мита 13% плюс ПДВ плата на митниці може скласти 26 тис. грн.». Його резюме - для бізнесу це серйозний виклик.

Почім авто

Ще одна важлива складова цивілізованого суспільства - автопром. Саме він один з перших відчув на собі кризу, після удару якої знаходиться на межі дефолту. Аналітики Astrum Investment Management наголошують, що «кінцева ціна автомобіля формується, виходячи з митної вартості транспортного засобу, митного збору, акцизу, на які нараховується ПДВ і маржі автосалону. При інших незмінних величинах збільшення ставки митного збору на 13% приведе до збільшення ціни авто на 10-12%, залежно від митної вартості автомобіля і величини акцизного збору». На думку експертів компанії, на майже «мертвому» ринку нових автомобілів в Україні імпортери вже максимально зменшили свої маржі і витрати, щоб збити ціну і активізувати продажі на тлі девальвації гривні. Подальше зменшення маржі зробить цей бізнес невигідним. Так, чекати від них впливу на ціну автомобіля не доводиться.

На їх думку, варто чекати дій зарубіжних виробників авто, а саме їх готовності знижувати відпускну вартість транспортного засобу. На тлі падіння ринку автомобілів у Європі і заповнених складів зарубіжних автовиробників, швидше за все, вони погодяться на зменшення відпускної вартості. В результаті, вартість автомобілів в Україні може зрости всього на 3-5%.

«Крім того, збільшення мита на 13% поверне привабливість крупновузлового складання автомобілів в Україні. При 5% миті на ввезення комплектуючих, маржа таких підприємств може бути на 13-15% більше, в порівнянні з імпортерами готових автомобілів при однаковій вартості пропонованого ними авто. Зокрема, щоб відвоювати частку на українському ринку, виробники автомобілів крупновузлового збирання на території України можуть пропонувати авто дешевше, в порівнянні з імпортерами готового транспортного засобу», - відзначають аналітики Astrum.

Імпортери автомобілів наголошують, що авто в Україну під час дії 13-процентної надбавки до мита ввозитимуть з території Росії, з якою у нас діє зона вільної торгівлі. І обіцяють, що це нівелюватиме цей закон - надходження до бюджету будуть мінімальними. Погроз автомобілістів не бояться митники. Зокрема, Анатолій Макаренко не вважає, що імпортери кинуться до Росії, оскільки це не буде для них ефективним вояжем.

День бабака

Митники і податківці знайшли інші «позитивні» моменти в нововведенні. Схоже, вони повернуть нас у вчорашній день, змусять пережити його знову. Вони прогнозують активізацію «чорних» і «сірих» схем  контрабандного імпорту. І не дивно - коли підприємцеві-імпортеру «перекривають» бізнес, він намагатиметься вижити.

Податківці вважають, що в Україні активну діяльність розгорнуть конвертаційні центри. «При збільшенні потоку контрабанди її треба легалізувати. Для цього звертаються до конвертаційних центрів, які допомагають узаконити нелегально ввезений товар і продати його», - відзначає директор департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової адміністрації України Ігор Стельмахович. Тим часом, вартість послуг конвертаційних центрів, за даними ДПАУ, збільшилася з початку року з 3-4% до 8%, а це свідчить про те, що до таких послуг вдається дедалі більше бізнесменів.

Валерій П’ЯТНИЦЬКИЙ
Заступник міністра економіки Валерій П’ятницький прогнозує переформатування товарних потоків через Росію і Білорусь після введення 13% надбавки до мита на імпорт. Він не виключає реекспорт продукції через країни, з якими Україна має договори про вільну торгівлю. Також він не виключає зростання тіньового ринку. «Якщо дорого платити, йдуть куди? У тінь!», - пояснив він. Але, на його думку, єдине, що захищає Україну, то це девальвація національної валюти - «просто невигідно везти імпорт».

СОТ спантеличена

Є і ще одна складова. В результаті вступу України до СОТ було лібералізовано митні збори. Наприклад, найбільш відчутні ставки у групі «Продовольчі товари і напої», згідно з якими середньозважена ставка ввізного мита знизилася з 17,3% в 2008 році до 5% у поточному році. У Мінекономіки упевнені, що нові надбавки до мита не сподобаються СОТ, незважаючи на необхідність підтримки національного виробника. Крім того, у відомстві вважають, що ефективність дії закону, з точки зору вирішення проблеми платіжного балансу, буде знівельована. Міністерство відзначає, що введення в односторонньому порядку на деякі товари тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита не узгоджується із зобов`язаннями, які Україна взяла на себе при вступі до Світової організації торгівлі. Там очікують негативної реакції країн - основних партнерів України в зовнішній торгівлі і як наслідок - застосування ними адекватного збільшення ввізного мита на товари українського виробництва.

Тим часом, стаття XII Генеральної угоди щодо тарифів і товарів 1994 року щодо платіжного балансу не містить положень щодо можливості застосування країнами - членами СОТ надбавок до діючих ставок, а передбачає обмеження кількості або вартості товару, дозволеного до імпорту, з метою підтримки зовнішнього фінансового стану і рівноваги платіжного балансу.

Поділяє побоювання на рахунок СОТ і П’ятницький. Йому зараз «голова болить, як представляти позицію України». За його словами, аналогічних заходів вживав тільки Еквадор, але заздалегідь використовував всі механізми узгодження. Низка країн намагалася використати цей принцип, але потім вони відмовлялися від ідеї. В Україні, на жаль, аналіз відповідності міжнародним зобов`язанням відкинуто на задній план. Він також відзначив, що Україна повідомила СОТ про нововведення. Офіційна реакція буде відома в травні, але консультації тривають.

Зваживши всі за і проти, приходиш до думки - в найближчі півроку зростання цін знову випробує на міцність платоспроможність українців. А може і не півроку. Якщо платіжний баланс України не поводитиметься так, як очікує керівництво країни, то дію 13-процентної надбавки можуть продовжити ще на півроку. Поживемо - побачимо.

Юлія Главацька

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter