Україна-2012: з футболом і без випускників

2012 рік стане справжнім святом в Україні не тільки для любителів футболу, а й для всіх бажаючих отримати вищу освіту. Конкуренція мінімальна за роки незалежності – випускників шкіл не буде.

2012 рік стане справжнім святом в Україні не тільки для фанів і любителів футболу, а й для всіх бажаючих отримати вищу освіту. Конкуренція мінімальна за роки незалежності – випускників шкіл не буде.

Коли в 2000 році здійснювали чергову освітню реформу і вирішили, що українським дітям варто гризти граніт науки в школах не 11, а 12 років, мало хто замислювався про наслідки такого кроку. А вони не змусять себе довго чекати. За даними Міністерства освіти, які оголосив віце-спікер Микола Томенко, в Україні у 2011 році буде 235 тисяч випускників, у 2012 році - жодного, а у 2013 році - 427 тисяч.

- Таким чином виникає проблема із забезпеченням успішної вступної кампанії і повноцінної діяльності ВНЗ. Такий кількісний перепад створює як проблему для шкіл, вчителів та вузів, так і напругу у батьків та дітей, - наголосив Томенко.

Депутатка від Єдиного центру Леся Оробець , яка входить до Комітету ВР з питань освіти і науки, розповідає, що ситуація нагадує їй класичний анекдот: «Несподівано настав лютий».

- Те, що в 2012 році не буде випускників, було очевидно ще в 2000 році. Через постійну зміну управлінських команд МОН та відсутність спадковості між ними  не було зроблено жодних серйозних кроків для того, щоб проблема і не виникла. Але це вже історія. Ключовим завданням буде зберегти кадри вищої школи, для яких просто не буде слухачів першого курсу. З іншого боку, 2012 може стати унікальним шансом для випускників інших років: скористатись меншим конкурсом і отримати бажану вищу освіту. Про це потрібно потурбуватися вже зараз.

В першу чергу від такого нововведення потерпатимуть виші, які в 2012 залишаться майже без вступників-контрактників, що є потужним джерелом фінансування будь-якого ВНЗ. Ректори вже сьогодні почали бити на сполох і шукати можливі шляхи вирішення проблеми, що назріває.

На думку Томенка, існує три шляхи виходу із цієї ситуації.

- Перший шлях – революційний – обговорити переваги і недоліки дванадцятирічної системи і подумати про можливість повернення до десятирічної школи. Другий шлях – еволюційний. Відтермінувати введення 12-річної системи і зупинитися на 11-річній, а тим часом підготуватися до цього переходу, зокрема, з точки зору змісту підручників тощо. Третій шлях, я б назвав його сьогоденний, - реалізовуючи концепцію 12-річної системи, знайти варіанти, можливо, шляхом запровадження екстернату, для того, щоб забезпечити певну кількість випускників у 2012 році.

Ректори до “революційного” і “еволюційного” кроків ставляться з насторогою. Мовляв, реформа вже закріпилася в суспільстві, 9-те “покоління” дітей навчаються за новою системою. Хоча ідея тимчасового відтермінування 12-річної системи і знаходить своїх прихильників. 

- Кожен ВНЗ – це піраміда, якщо хочете – фінансова, де перший курс певною мірою оплачує багатьох студентів, які вчаться далі, адже до 4-го курсу їхня плата фактично вдвічі зменшується,  - розповідає  ректор Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. Гоголя Олександр Бойко. - Якщо ми не набираємо нормальний перший курс, це відбивається на усій піраміді. Перед 2012 роком у нас найменші можливості для набору – 235 тисяч. Якщо ми посунемо введення 12-річної системи на рік, то ми будемо мати можливість набрати на перший курс в 2012 році 427 тисяч і далі вже буде трішки простіше.

Якщо не вдаватися до затягування процесу переходу, то треба шукати інші шляхи залучення абітурієнтів. Зрозуміло, що будуть випускники технікумів і ПТУ, випускники минулих років, заочники. Але основні кадри абітурієнтів для вишів традиційно забезпечувала середня школа. Тож, щоб 2012 не виявися провальним роком для університетів, ректори спільно з директорами гімназій і ліцеїв обговорюють можливість частково ввести екстернатуру. Приміром, серед цьогорічних дев’ятикласників, які мали б випускатися у 2013 році за нової системи, відібрати найсильніших, хто зможе швидше опанувати програму, тобто трирічну навчальну програму для 10-12 класів пройти за два роки. За словами директора школи екстернів Едуарда Войтовича, це цілком можливий варіант. Але виникає проблема забезпеченості підручниками, тож екстернат можливий тільки за старою програмою.

В МОН до ідеї введення екстернатури поки ставляться з обережністю.

- Так, екстернатура –  це один за шляхів вирішення. Але щоб екстернатура-2012 не стала пільговиками-2009, - ділиться своїм баченням заступник міністра освіти Олександр Гребельник. - Якщо це буде носити масовий характер - це буде одним зі способів уникнення строгого відбору.

Чи багато дітей зможуть опанувати шкільну програму з розрахунку “рік за два”? Гребельник вважає, що таких випускників буде не більше 5-7%.

- Потрібно було думати головою, коли у 2000 році починали цю реформу, - обурюється екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. - Тоді був уряд Ющенка, а Тимошенко була віце-прем’єром. Треба у них питати. Будуть випускники ПТУ, технікумів, випускники шкіл минулих років, які вступатимуть до університетів. Потрібно будувати гарні гуртожитки і інтенсивно нарощувати обсяг студентів з-за кордону. І переглянути їхню плату за навчання, щоб вона була не 3 тисячі доларів на рік, а як мінімум 10 тисяч. Набір іноземних студентів зміцнив би ситуацію.

УНІАН зв’язався і з ініціатором 12-річної системи, екс-міністром освіти Василем Кременем, щоб дізнатися, яким він бачив розвиток подій, коли запроваджував реформу. 

- Коли ми розпочинали перехід до 12 річної освіти і нового змісту навчання, то передбачали, щоби десь 30% випускників 2013 року закінчили б школу в 2012 році. Мова йшла про кращих учнів, кращі школи, кращі ліцеї, перш за все спеціалізовані. Але, на превеликий жаль, зараз це вже запізно. Але, з іншого боку, не потрібно робити трагедії. В ВНЗ буде взагалі відсутній чи неповноцінний лише один курс, а в університеті є 4 курси як мінімум, буде з ким працювати. Це, по-перше. По-друге, цей час потрібно використати ефективно – для підвищення кваліфікації викладачам, які працюють на перших курсах, для підготовки нових методичних розробок. Є можливість з одного боку певним чином заповнити студентські лави першокурсниками (випускники попередніх років, випускники технікумів, коледжів), а з другого - використати цей час викладачами для підвищення власної кваліфікації.

В Міністерстві освіти ситуацію не драматизують і вже підраховують потенційних абітурієнтів. За словами Гребельника, їх на 2012 рік вже набирається 150-160 тисяч. Він наводить свою арифметику: прогнозується вступ до вузів близько 30% випускників минулих років – це близько 120 тис. осіб, випускники ПТУ - 15-20 тис. осіб і випускники рівня молодших спеціаліст - 15-20 тис. осіб.  Тож за попередніми оцінками, в 2012 році держзамовлення становитиме близько 115 тис. осіб (цього року держзамовлення - 140 тисяч осіб).

- Дійсно, проблема буде, але не катастрофічна, по набору контрактників та для приватної вищої освіти, - вважає Гребельник. - Для приватних вишів один шлях – конкурентноздатність їх як суб’єктів в сфері надання освітніх послуг. 

Враховуючи, що потоки потенційних студентів зменшуватимуться, ректори пропонують переглянути навантаження кількості студентів на одного викладача. За словами Ніколаєнка, за діючими нормативами сьогодні в Україні на одного викладача припадає 14-15 студентів, а в Європі  - 8. Тим паче Болонська система передбачає зменшення навантаження на педагогів. Але з боку МОН ця ідея поки теж не знаходить активної підтримки.  

- Коли говорять, що треба скоротити держнавантаження, потрібно розуміти, що у нас в країні 8-годинний робочий день. Чому гірник працює в шахті 8 годин, а вчителі повинні працювати 4 чи три? Хоча я сам з родини вчителів. Це потрібно робити, але щоб це було соціально справедливо, - коментує Гребельник і насамкінець додає. - Який цікавий для нас 2012 рік - якщо він мине, значить, якесь щеплення з точки зору державності ми пройшли.

Анна Ященко

УНІАН в Google News