Україна «напрошується» в чорний список FATF

Україна в одному списку з Тринідад і Тобаго... У разі нашого потрапляння в «чорний список» фінансові розвідки пригальмовуватимуть платежі, пов`язані з Україною...

Україна знову ризикує. Цього разу повернутися в «чорний список» країн, які на законодавчому рівні не можуть врегулювати питання протидії відмиванню нелегальних доходів. «Почесний» перелік формує група пз розробки стратегій у цій сфері FATF. У 2004-му нам вдалося покинути список, удосконаливши закон про запобігання і протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Але, "заспокоївшись на досягнутому", ми можемо поповнити ряд країн, які несуть загрозу світовій фінансовій системі. Причому вже в травні...

Хто в списку...

G20 на саміті в Піттсбурзі восени 2009 року, у ході якого розроблялися нові, жорсткіші принципи контролю фінансової світової системи у зв`язку з кризою, доручила FATF до лютого цього року сформувати список держав-«інвалідів» у цій сфері. І авторитетна організація з поставленим завданням справилася. Правда, «неслухняні» були розділені на три категорії. У першу потрапив тільки Іран – особливо небезпечний. У другу -  Ангола, КНДР, Еквадор і Ефіопія. Довіри до них – теж мінімум. А в третю віднесені країни з істотними недоліками в національних системах: Пакистан, Туркменія, Сан-Томе и Принсипи. FATF також опублікувала список держав, що мають недоліки фінансового моніторингу, але які мають намір усунути їх. Ось в цей перелік поки і потрапила Україна, а разом з нею Азербайджан, Антігуа і Барбуда, Болівія, Греція, Індонезія, Йемен, Катар, Кенія, Марокко, Мьянма, непал, Нігерія, Парагвай, Сірія, Судан, Таїланд, Тринідад і Тобаго, Туреччина, Шрі Ланка. Нам дали часу до травня виправити ситуацію, інакше наше «забарвлення» зміниться. Сумний прогноз, але, швидше за все, у відведені терміни нам не укластися.

Зрозуміло, що причиною нашого нестійкого становища є законодавство, вірніше його недосконалість. Так, восени минулого року парламент прийняв зміни в Закон “Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», які 8 грудня у той час Президент Віктор Ющенко повернув на доопрацювання. Основні аргументи – зміни не враховують принципово нові методи і механізми боротьби з легалізацією «брудних» грошей. В той же час, Госфінмоніторінгу надаються необгрунтовано широкі повноваження зі збору і концентрації фінансової інформації, причому такі повноваження не відповідають реальним потребам для боротьби з економічною злочинністю. Ще один законопроект відносно жорсткіших заходів з боротьби з тероризмом, запропонований ще в жовтні 2009 року, до сьогоднішнього дня не був розглянутий парламентом, який пішов «на перекур» до 30 березня.

Чим загрожує "потрапляння в десятку"

З огляду на те, що Україна практично однією ногою в «чорному списку», варто прикинути, чим нам це авідгукнеться. Постраждають, перш за все, підприємці. За словами директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, якщо ми потрапимо в список територій, які не співпрацюють з FATF, то всі платежі, пов`язані з нами, виділять в окремий потік, який ретельно досліджуватимуть і аналізуватимуть. А це означає збільшення кількості перевірок платежів, що зрештою приведе до їх затримок. До всього іншого, для бізнесу збільшиться пакет необхідної для проплат документації. І.Бураковський не виключає і блокування розрахунків, проте, за його словами, раніше FATF не вдавалася до таких дій.

Але, як вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства “Кредит-Рейтинг” Віталій Шафран, Україні особливо хвилюватися не варто, оскільки вона вже давно внесена до «чорних списків» фінансових розвідок більшості держав. За його словами, раніше FATF складала так званий список “No-cooperate list” за одним принципом, а яким чином він буде сформований тепер, невідомо. Можливо, це будуть сукупні дані з різних країн, які потім проаналізують і об`єднають. Але у такому разі треба буде врахувати претензії ЄС до  Швейцарії, а також незадоволеність з боку Франції відносно Люксембурга, тобто практично кожна країна «настукає». Як FATF врегулює це питання, побачимо з часом...

Шафран погодився з думкою, що у разі нашого потрапляння в «чорний список» фінансові розвідки пригальмовуватимуть платежі, пов`язані з Україною. І хоч це не несе серйозних наслідків для нас, все ж таки на світовий прокат антиукраїнської реклами нарвемося.

Як відреагували у Держфінмоніторингу на останнє «китайське попередження», поки невідомо, відомство утрималося від коментарів. Швидше за все, тому посприяла зміна влади і пов`язані з цим «незручності». Проте з вище сказаного можна зробити висновок, що і коментувати особливо нічого.

Але заслуги Держфінмоніторингу в боротьбі з «брудними» грошима не варто скидати з рахунків. За підсумками 2009 року відомство передало до судів 63 матеріали щодо посадових осіб-суб`єктів первинного фінмоніторингу про порушення вимог закону про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Порушення стосувалися невчасного надання комітету даних про фінансові операції, які можуть бути пов`язані з відмиванням коштів. За підсумками розгляду матеріалів суди винесли рішення про накладення штрафів щодо 20 правопорушників.

Але дана статистика, звичайно, не може компенсувати недоробок законодавців. Їх трудоголізм вже давно не вселяє надій. Схоже, пролетіти мимо «чорного списку» FATF у нас не вийде. Та, як кажуть, нам не звикати.

*** Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей ФАТФ (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering- «FATF») – міждержавна  організація, створена для напрацювання і реалізації колективних заходів боротьби з "відмиванням" злочинних доходів і фінансування тероризму. ФАТФ була створена в 1989 р. за рішенням країн «Великої сімки» і є основним міжнародним інститутом, що займається розробкою і імплементацією міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Членами ФАТФ є 35 країн і 2 організації, спостерігачами – 20 організацій і 1 країна.

Основним інструментом ФАТФ в реалізації свого мандата є 40 рекомендацій в сфері ПОД, які піддаються ревізії в середньому один раз в 5 років, а також 9 спеціальних рекомендацій у сфері протидії фінансуванню тероризму, які були розроблені після подій 11 вересня 2001 р. у зв`язку зі зростаючою загрозою міжнародного тероризму.

Відповідно до Резолюції СБ ООН № 1617 (2005), 40+9 Рекомендацій ФАТФ є обов`язковими міжнародними стандартами для виконання державами-членами ООН. ФАТФ приділяє значну увагу співпраці з такими міжнародними організаціями, як МВФ, Світовий банк, Управління ООН з наркотиків і злочинності. Дані структури реалізують свої програми, націлені на протидію відмиванню грошей і фінансування тероризму. Одним з основних інструментів реалізації рекомендацій ФАТФ на національному рівні є Підрозділ фінансової розвідки (ПФР), що відповідає за збір і аналіз фінансової інформації в межах країни з метою виявлення потоків фінансових коштів, здобутих незаконним шляхом.

Юлія Главацька, УНІАН-економіка

УНІАН в Google News