З дипломом якого вузу роботу знайти найлегше (рейтинг)

Цінність випускників полягає не стільки в їхній професійній підготовці, скільки в умінні й бажанні отримувати нові знання. «Після закінчення будь-якого вишу навчання тільки починається»

Напередодні вступної кампанії до вищих навчальних закладів тижневик «Коментарі:» та УНІАН провели опитування серед найбільших приватних компаній України. Роботодавці назвали ВНЗ, випускників яких вони найчастіше наймають на стартові позиції. За результатами анкетування було складено рейтинг вишів, дипломи яких вважаються вагомою конкурентною перевагою

Зведений рейтинг вузів дивіться тут

Рейтинг вузів за професійними напрямками -тут 

В опитуванні взяли участь майже 100 компаній, що займають лідерські позиції в різних галузях економіки (торгівля, телекомунікації, енергетика, фінансовий сектор, металургія, харчопром й ін.). Ми свідомо обмежили вибірку респондентів приватним сектором економіки, представники якого протягом кількох років (хіба що крім кризового) найактивніше створюють робочі місця і відіграють ключову роль у формуванні ринку праці на галузевому або регіональному рівнях. Саме тому поза рейтингом залишилося багато ВНЗ, працевлаштування випускників яких історично прив’язане до структур державного сектору (освітні й медичні установи, правоохоронні органи, управління держактивами). Ми не ставили перед собою завдання оцінити якість всієї системи вищої освіти з погляду роботодавців. Мета опитування — показати, вихідців з яких ВНЗ частіше й охочіше наймають на стартові позиції. Респондентам запропонували вибрати зі списку 50-ти найбільших вишів III–IV рівня акредитації п’ятірку тих, з яких вони воліють запрошувати випускників, присвоївши їм місця з 1-го до 5-го в порядку зменшення привабливості ВНЗ за кожним професійним напрямком, що становить інтерес для компанії: виробництво й технічні спеціальності; економіка й фінанси; продажі; інформаційні технології; маркетинг і піар; юриспруденція; управління персоналом; адміністрування. За 1-е місце в кожному анкетному листі ВНЗ отримував п’ять умовних балів, за 2-е — чотири, 3-є — три, 4-е — два й 5-е — один бал. Загальна кількість балів, набраних вишами сумарно за всіма професійними напрямками, а також за кожним окремо, і визначила їхні місця у відповідних таблицях. З огляду на особливості й специфіку різних видів бізнесу, роботодавці мали можливість доповнити список навчальних закладів, чим і скористалися 15% опитаних.

Кращі кузні кадрів

Вступ до престижного ВНЗ (та ще й на престижну або модну спеціальність) не гарантує майбутнім випускникам навчального закладу успішної кар’єри. Фахівець HR-відділу «Брітіш Амерікан Тобакко Україна» Ірина Попова вважає, що найважливіший критерій відбору потенційних співробітників — розвинені лідерські компетенції і потенціал до подальшого росту.

Якщо подивитися на ринок праці крізь призму потреб бізнесу, найкращий підхід до підготовки молодих співробітників з високим потенціалом і жагою вдосконалювання демонструють київські ВНЗ. У зведеному рейтингу (за всіма професійними напрямками) вищих навчальних закладів, випускників яких найчастіше беруть на роботу компанії, до п’ятірки кращих з істотним відривом від конкурентів увійшли тільки столичні альма-матер. Лідером став Київський національний університет ім. Т.Шевченка; на другому місці — НУ «Києво-Могилянська академія»; на третьому — Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Четверте й п’яте місця дісталися НТУУ «Київський політехнічний інститут» і Київському національному торгово-економічному університету. За словами HR-фахівця «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» (JTI) Марії Бондаренко, більшість кандидатів, які успішно проходять тестування в компаніях, це студенти цих вишів. До того ж їхні випускники, як правило, активніше займаються пошуком роботи, більше цікавляться пропозиціями на ринку праці. На шостому місці — Національний авіаційний університет (Київ), а місця із сьомого до двадцятого займають провідні регіональні ВНЗ, які в основному мають статус «національних».

Бренди й репутація вишів, безумовно, вплинули на вибір респондентів. Роботодавці не приховують, що цінують «імениті» ВНЗ. У тій чи іншій формі ці навчальні заклади відповідають бізнесу взаємністю — багато компаній реалізують з ними спільні програми навчання, організовують практику й стажування. «У деяких вишах склалася роками напрацьована традиція підготовки певних фахівців. Наприклад, КПІ (НТУУ «Київський політехнічний інститут». — Ред.) безперечно вважається лідером підготовки IT і технічних фахівців, КНУ ім. Шевченка — гуманітаріїв, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого — юристів», — зазначає гендиректор СК «Наста» Павло Литвин.

Директор рекрутингової компанії Archers Ганна Бобель додає, що більшість компаній при підборі персоналу на початкові позиції в маркетингу й HR віддають перевагу «бійцям» з дипломами КНУ ім. Шевченка й Києво-Могилянської академії. А КНЕУ ім. Гетьмана, на думку представників більшості компаній, готує ідеальних «продавців», для яких важливо не тільки володіти високими комунікативними здібностями, але й знаннями фінансів. Думку начальника роботи з персоналом компанії Everest Олександра Васильєва про те, що при наймі адміністративного персоналу назва ВНЗ особливої ролі не відіграє, поділяє більшість HR’ів.

Багато компаній аргументували свій вибір попереднім досвідом найму молодих фахівців. Так, у холдингу Unitrade Group від початку не ставили як критерій відбору якийсь конкретний ВНЗ. Однак у процесі підбору персоналу на різні позиції виявили закономірність: випускники НТУ «КПІ» частіше проходять відбір й отримують роботу порівняно з випускниками інших навчальних закладів. «Навіть при заповненні вакансії продавця-консультанта ми скоріше сьогодні віддамо перевагу студентам технічних вишів, з математичним мисленням, які цікавляться електронікою й інноваційними технологіями. Їх простіше навчати специфіці продажів, ніж випускників з торговельних ВНЗ, які не знаються на техніці», — розповідає HR-директор Unitrade Group Ганна Басюк. У «Смарт Холдингу» віддають перевагу провідним київським вишам, аргументуючи свій вибір тим, що в них дуже серйозна база й склад викладачів. На це ж звертають увагу й інші компанії. Керівник департаменту з управління персоналом ТМ «Біола» (ЗАТ «Ерлан») Олена Подолянюк стверджує, що враховується також наукова й громадська активність вищого навчального закладу. Крім того, перевага віддається випускникам вишів з «надійною» акредитацією і ліцензією.

У сфері управління персоналом, запевняє HR-менеджер компанії «Бюро Вин» Тетяна Вітковська, ситуація протягом багатьох років залишається без змін: в Україні досі немає ВНЗ, які всерйоз зарекомендували себе в підготовці сильних фахівців даного напрямку.

Непрактична теорія і мовний бар’єр

Цінність випускників вишів полягає не стільки в їхній професійній підготовці, скільки в умінні й бажанні отримувати нові знання. «Освіта — це фундамент, на який надбудовуються спеціальні вміння і навички, саме міцність фундаменту визначає надійність всієї конструкції», — зазначає фахівець з персоналу міжнародного автомобільного холдингу «Атлант-М» в Україні Олександра Дубініна. Однак роботодавці бажають, щоб студенти, зміцнюючи «фундамент», паралельно й «стіни» зводили. Директор департаменту маркетингу й розвитку корпорації S.I.GROUP Сергій Поліський каже, що до випускників ВНЗ, яких потрібно навчати «з нуля», інтересу мало, перевага віддається здобувачам з досвідом роботи. «Винятком є тільки ті «щасливчики», які реально проходили навчальні або переддипломні практики в компаніях і добре себе зарекомендували», — уточнює директор туркомпанії «Пан Укрейн» Олена Шаповалова.

На думку директора департаменту управління персоналом VAB Банку Олександра Ступка, кілька років тому диплом престижного ВНЗ цілком міг забезпечити успішне працевлаштування, але сьогодні цього явно недостатньо. «Ніхто не хоче брати людину, що має якісь віртуальні знання, нехай навіть підтверджені дипломом», — зауважив пан Олександр. Роботодавці традиційно скаржаться на низький рівень актуальності й свіжості інформації, яку студенти отримують у ВНЗ. «Система й методика передачі знань часом відстає від потреб бізнесу», — розповів директор з персоналу СК «ПЗУ Україна» Валерій Кушніренко. Однак це не зупиняє компанії в прагненні зняти «вершки» з ринку молодих фахівців. «Інтернет-бізнес швидко розвивається, і  нам увесь час доводиться вирішувати нетривіальні завдання. Знайти готових фахівців для їхнього рішення складно, і ми готові вкладати сили й час у професійний розвиток молоді», — стверджує директор персоналу «Яндексу» Каріне Джалалова.

«Набір теоретичних знань без уміння діяти в інтересах компанії на основі цих знань нікому не цікавий. Іноді я з гіркотою відмовляю в співробітництві випускникові вишу, тому що він, при всьому своєму ентузіазмі й цитуванні класиків маркетингу й знанні мов не вміє мислити, знаходити рішення у мінливій ситуації. Не вміє і не хоче вчитися працювати з людьми», — бідкається директор маркетингу курорту Palmira Palace Олег Фесенко.

Якщо проаналізувати ключові вимоги до випускників, виявляється, що наявність диплома того чи іншого вишу — критерій важливий, але не перший. Серед трійки основних чинників — знання іноземної мови, наявність мотивації до професії і висока працездатність. А на практиці оцінюється сума названих факторів. «Червоний диплом - не показник. Академічна успішність студента на практиці може бути менш затребуваною, ніж командна робота або навички ведення переговорів», — пояснює директор управління персоналом «МТС-Україна» Наталя Береза. Вона розповідає про синдром «відмінника»: людина демонструє прекрасні результати в навчанні, але «у бою», при зіткненні з реаліями комерційного життя, де потрібна наполегливість і цілеспрямованість, «відмінник» цих якостей не проявляє. «Після закінчення будь-якого вишу навчання тільки починається», — переконана керівник відділу PR компанії «Воля» Аліна Сигда.

На студентах вигідно заощаджувати

Зростання вимог до випускників і збільшення конкурсу на відповідні вакансії для молодих фахівців поки що ніяк не відображається на рівні доходів молодих фахівців. Розмір зарплати вчорашнього студента в багатьох компаніях зараз прямо залежить від тої користі, яку він може приносити. За інформацією начальника відділу персоналу концерну «НІКО» Андрія Злотникова, виходячи з оглядів ринку праці, зарплати екс-студентів приблизно на 25% менше від медіани (середній рівень зарплат без урахування крайніх мінімального і максимального значень). «На максимальну оплату можуть розраховувати випускники в галузі інформаційних технологій, тому що ще під час навчання вони практично працюють і до випуску є фахівцями, що відбулися», — уточнює він.

Аліна Сигда переконана, що оклад на старті  і може бути тільки стартовим: нелогічно встановлювати високу зарплатну планку випускникові, оскільки це відрізає можливість для мотивації — нікуди рости. За оцінками керівника служби найму й атестації компанії «Фокстрот. Техніка для дому» Марії Черненко, заробітна плата, на яку можуть розраховувати випускники, починається від 1500 грн. Крім мінімальних ставок, сьогоднішні випускники можуть також стикатися з відсутністю ставки як такої — ряд компаній пропонують роботу тільки за відсотки від вартості виконаних робіт, отриманих замовлень, реалізованих угод тощо. «Для молодого фахівця робота в солідній компанії, що має визнання на ринку, — це шанс, що не завжди може вимірюватися в грошовому еквіваленті», — вважає Сергій Поліський.

Світлана Попель

УНІАН в Google News