Чому Газпром більше не здатний виконувати свої зобов'язання

У Газпрому обширний газовий «інфаркт», який він переносить на ногах. Чом би Росії не встановити режим прозорості, а не шукати винуватців?..

У Газпрому обширний газовий «інфаркт», який він переносить на ногах. Чом би Росії не встановити режим прозорості, а не шукати винуватців?..

Газотранспортна компанія Італії Snam Rete Gas заявила, що 31 січня і 1 лютого недоотримала російський газ: у вівторок її заявку не виконали на 8%, в середу – на 13%. Намагаючись пояснити ситуацію, впливове російське видання процитувало двох анонімних співробітників західноєвропейських газових компаній. Ті припускають, що російський газ можуть забирати в східноєвропейських державах, які страждають через люті морози. Мова про Україну, Польщу, Сербію, Румунію, Болгарію, Литву і Чехію. Через день знову ж таки анонімний співробітник групи «Газпром» повідомив, що вибірка в Україні виявилася трохи вищою, ніж їй належало, але все не критично і швидко все відновиться.

Газпром при зимовому піковому зростанні попиту на газ, як для внутрішнього споживання, так і для експортних поставок не виконує своїх зобов`язань – так само, як це було в 2006 і 2008 роках. Тоді українські експерти небезпідставно припускали, що газові війни з Україною Газпром ініціює, щоб замаскувати свою неспроможність постачальника.

Вчора один із керівників Газпрому Олександр Медведєв сказав, що Україна відбирає газу значно більше, ніж передбачено контрактом. Нафтогаз, до його честі, зреагував миттєво, сказавши, що як транзитер контракт виконує в повному об`ємі, а свій зростаючий попит компенсує об`ємами з підземних сховищ.

Чому Газпром не може без проблем виконати свої зобов`язання?

Про це ми запитали експертів.

Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних досліджень:

З ГАЗПРОМОМ ТРАПИВСЯ ГАЗОВИЙ ІНФАРКТ, ЯКИЙ ВІН УЖЕ ЧОТИРИ РОКИ ПЕРЕНОСИТЬ НА НОГАХ

Крім Італії з проблемою недопостачань зіткнулися ще декілька країн, серед них Німеччина, Австрія і Угорщина. Причини браку російського газу на європейському ринку – це 20-градусні морози і, що найголовніше, неможливість Росії оперативно збільшити видобування газу. А це означає падіння видобування газу в Газпрому. При цьому в економіці ЄС і Росії не спостерігається швидке зростання споживання газу – чим іще можна було б пояснити те, що Газпром просто не встигає виконувати свої зобов`язання.

Чергова газова криза, породжена Газпромом, підштовхне Євросоюз швидше реалізовувати нові маршрути постачань каспійського газу і розвивати альтернативні джерела енергії.

При цьому Росія на такому тлі якось дивно вимагає від України збільшувати щодобові закупівлі газу в той момент, коли сама з перебоями виконує свої зобов`язання перед країнами ЄС.

Якщо подивитися на ситуацію локально, не виходячи з тимчасових зимових проблем із газом, то насправді нічого страшного не відбувається. Влітку 2011 року в очікуванні високих цін на газ європейські країни накопичили в підземних сховищах достатню кількість газу. Тому зараз Італія, наприклад, із легкістю може компенсувати недостачу в 20-30 млн. куб. м газу на добу. Але якщо морози триватимуть далі до середини лютого, то європейським країнам доведеться урізати свій зимовий газовий пайок, оскільки поставок газу від Газпрому не вистачатиме.

Саме друга проблема є для Газпрому глобальною. За останнє десятиліття російський монополіст ніяк не може дотримати своєї обіцянки і повторити рекорд 1993 року, коли було видобуто 578 млрд. куб. м газу.

З 2003-го по 2008 рік Газпром ще утримував щорічний видобуток газу на рівні 547-556 млрд., а в 2009-му видобуток різко знизився до 461 млрд. У 2010 і 2011 роках російський монополіст видобув усього 508-510 млрд. куб. м, всупереч оптимістичним прогнозам збільшити видобування до 520 млрд. Про які постачання газу ще й до Китаю може йтися?

Так що ж насправді сталося з Газпромом? І чому одночасні холоди в Росії, Україні і Євросоюзі показали нездатність Газпрому збільшити видобуток газу і не думати про «якихось» 50-60 мільйонів кубометрів на добу?

Відповідь зрозуміла і проста: з Газпромом трапився газовий «інфаркт». Останні чотири роки компанія як живий організм мужньо переносить інфаркт на ногах, вдаючи, що «пацієнт» здоровий і бадьорий.

Але, насправді, Газпром не має достатніх коштів розвивати власний видобуток газу. Практично до всіх перспективних і крупних проектів Газпром вимушений був залучити європейських інвесторів. На Штокманівському родовищі це Франція і Норвегія, на Лунському і Пільтун-Астохському на Сахаліні – Велика Британія – Нідерланди, Південноросійське на півострові Ямал розробляють німецькі компанії, Уренгойське родовище в рамках проекту «Ачимгаз» - теж Німеччина, Південно-Тамбейське в рамках проекту «Ямал СПГ» – Велика Британія–Нідерланди, Єво-Яхинське в рамках проекту «Арктикгаз» – Італія.

Їм газу вистачає впритул і для потреб споживачів Росії. З цією метою, як і Україна, Росія планує збільшувати видобуток вугілля. Вже затверджено програму розвитку вугільної промисловості до 2030 року, яка повинна оперативно заповнити через п`ять-десять років брак газу.

Колись журналіст запитав у президента Росії Володимира Путіна, що трапилося з підводним човном «Курськ», і одержав коротку відповідь: «Він потонув». Цікаво, яку б відповідь зараз дав Путін на запитання «Що трапилося з «Газпромом»?

Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру «Номос»:

АНОНІМНІ ДЖЕРЕЛА НАТЯКАЮТЬ: ХТОСЬ ДЕСЬ БЕРЕ ЗАБАГАТО ГАЗУ

Росіяни, кажучи про недопоставки Газпрому, натякають на те, що десь газ пропадає по дорозі. Але газодобування в Росії працює практично на межі своїх можливостей. Температура, нагадаю, і далі знижуватиметься. Вона аномально низька на території самої Росії. Тому головний споживач газу – сама Росія. Спочатку вона бере стільки, скільки потрібно їй, а потім поставляє іншим. Не стільки, скільки зобов`язалася, а стільки, скільки може. І для споживача, який знаходиться в кінці труби (Італія знаходиться в кінці труби), відводиться мінімальна кількість газу. І це відбувається не з вини Нафтогазу, румунського Трансгазу або інших східноєвропейських компаній. Кожна трубопровідна система через свої фізико-математичні параметри в цих обставинах братиме необхідний об`єм газу.

Україна має унікальні можливості використовувати сховища газу і зараз використовує це по максимуму. А країни, у яких таких сховищ немає, беруть із труби. І тому претензії італійців носять абстрактний характер.

Сам Газпром поки не робив офіційних заяв про свої проблеми в газодобуванні. Хоча він об`єктивно більше газу дати не може. І я бачу один вихід із цієї ситуації: встановити режим контролю за газовими потоками. Оскільки в Росії немає системи об`єктивного контролю руху газових потоків до Європи, то можна пальцем показувати на інших «винуватців». Якби Росія прийняла режим енергетичної прозорості, коли контролювалися б фізичні параметри руху газових потоків від постачальника до споживача, то все було б зрозуміло. Тоді можна було б бачити баланс газу на вході і виході з кожної країни. Тобто в італійців би не було питань, якби вони бачили в режимі онлайн, скільки газу виходить з території Росії на експорт, скільки його транзитом пройшло через Україну і увійшло до ЄС, скільки пройшло по маршруту до Італії.

Сергій Дяченко, експерт енергетичних програм центру Разумкова:

ГАЗПРОМ ВИКОНУЄ ГАЗОВІ КОНТРАКТИ З ЄС ТІЛЬКИ ЗА РАХУНОК ГАЗУ З ІНШИХ КРАЇН

Проблеми з виконанням контрактів у Газпрому мали початися раніше, ще в 2010-2011 роках. Труднощі з газовидобуванням не проявилися так гостро тільки тому, що відбулося кризове падіння споживання газу в Європі. Але зростання газодобування йде поволі. Відомо й те, що Газпром не має грошей для розробки власних родовищ, що він вивалює гроші на некомерційні й авантюрні проекти типу обхідних газопроводів.

Газпром у минулі роки гордо демонстрував, що великі країни не економлять на політиці, і будував обхідні «потоки», а нинішня недостача газу – зворотна сторона такої витратної політики. Нинішня зима знову оголила їхню раніше помітну тільки експертам проблему. Газпром і зараз покриває баланс і виконує газові контракти з ЄС в основному за рахунок купівлі газу в Азербайджані, Казахстані, Туркменістані й Узбекистані. А уявіть, що й там трапляться перебої. В принципі, Газпром врятує тільки те, що Європа не планує нарощувати споживання газу. Але ця ситуація чудово ілюструє, як корисно було б включити наші підземні сховища в системи європейської енергетичної безпеки. Країни ЄС могли б їх використовувати для згладжування піків. Газпром перестав би так наполегливо намагатися стати їх співвласником.

Опитувала Маша Міщенко

УНІАН в Google News