Як повідомили УНІАН у прес-центрі Центру досліджень визвольного руху, український історик, старший науковий співробітник Національного університету «Києво-Могилянська академія» кандидат історичних наук В’ятрович та видавець, директор видавництва «Український архів» Євген Місило представлять на 31-й Лемківській ватрі у Ждині (Польща) польське видання книги «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» 20 липня.
Книга «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» вийшла з друку на початку липня 2013 року у варшавському видавництві Archiwum Ukraińskie і вже продається у польських книгарнях. Праця є описом трагічних подій на Закерзонні, Волині та Галичині. Використовуючи невідомі раніше джерела з радянських, німецьких, польських та архівів ОУН, автор подає причини, перебіг і наслідки збройного конфлікту між поляками та українцями, який вибухнув у 1942 році на Холмщині. Його апогеєм були трагічні події на Волині і Галичині, а фіналом - акція «Вісла» 1947 року.
На цю тему: У відкритий доступ виклали 400 документів про польсько-український конфлікт
Видавець зазначає, що видання користується попитом, і сподівається, що його поява сприятиме примиренню молодого покоління поляків та українців, пошукам правди про ті трагічні події та забезпечить від забуття імена жертв та їхні могили, а головне - щоб Волинь та акції «Вісла» ніколи не повторилися.
«В’ятрович - непокірний історик, - говорить Місило. - Він іде проти усталених висновків, хоча, на його думку, згідно з історичною правдою. Переглядає сучасні уявлення польських істориків про витоки польсько-українського конфлікту, число жертв, факт видання керівництвом ОУН та УПА наказу про знищення польського населення. На підставі документів показує, що 11 липня 1943 року УПА атакували і знищили кількадесят сіл на Волині, а не, як пишуть польські історики, кілька сотень».
За словами видавця, у своїй книзі В’ятрович «не відбілює українську сторону конфлікту, подаючи численні приклади вбивств польського цивільного населення, але виступає проти кваліфікації цих дій як «геноциду». Всупереч стереотипам послідовно прагне пояснити польському читачеві причини, через які на Волині та Галичині польську державу і польських осадників українці вважали окупантами. Одну з головних бачить у запереченні поляками права українців на створення на своїй землі власної незалежної держави».
На цю тему: Архіви українських і польських спецслужб переклали англійською
«Те, що я називаю «Друга українсько-польська війна», - говорить В’ятрович, - це останній акорд у протистоянні між українцями і поляками, після вичерпання якого були усталені сучасні кордони. Чому війна? Ніхто зі сторін, що були суб’єктами конфлікту, не оголошував війни. Але в історії, у тому числі XX століття, є десятки «неоголошених» воєн. Тим не менше, вони були війнами. Головними суб’єктами цієї війни були збройні сили обох сторін - УПА і Армія Крайова. Вони мали свої політичні організації, проводили навіть фронтові бої, врешті, визнавали одне одного воюючими сторонами на переговорах 1942-1945 років».
