Дмитро Бутрій: Росіяни розраховують, що херсонці купляться на дешеві подачки й приймуть іншу державу. Але всі ці спроби їм не вдаються

Тимчасовий виконувач обов'язків голови Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Бутрій розповів УНІАН про ситуацію на окупованій частині Херсонщини, на яку допомогу чекати мешканцям звільнених ЗСУ населених пунктів та скількох колаборантів нарахували серед херсонських чиновників.

Херсонська область була окупована на самому початку широкомасштабного наступу Росії на Україну. Голова Херсонської ОДА навіть заявляв, що в Херсоні на той момент не було підготовленої територіальної оборони. Як таке могло статись в регіоні, який межує з окупованим Кримом?

Можу сказати, що Херсонщину без бою ніхто не здавав. В тому числі і територіальна оборона брала участь у захисті області. Але, вибачте, сили були просто не рівні.

До вашого призначення т.в.о. голови Херсонської ОВА ви були депутатом Херсонської облради. Чи на момент ескалації російської агресії в регіоні існували якісь інструкції для евакуації?

З лютого я вже обіймав посаду заступника голови Херсонської ОДА. Оскільки в адміністрації були і таємні, і архівні документи, була певна інструкція їх вивести. Вони не повинні були дістатися ворогу, тому ми їх евакуювали. Відповідно до цієї інструкції, ми тоді покинули будівлю ОДА й перемістились в інше місце.

Депутати збирались після 24-го лютого?

Звісно. Коли окупанти почали заявляти, що Херсонщина може стати територією Росії або так званою "ХНР", депутати зібрались на онлайн-засідання. Проголосували, що не може бути ніякої "ХНР", бо Херсонська область є і буде Україною.

На тому засіданні були не всі депутати. Точну цифру не згадаю, але зібралось близько 48 осіб. Взяли участь навіть деякі депутати з ОПЗЖ. А от декого на засіданні не було, й сьогодні ми вже бачимо, що вони чекали на "русскій мір". Наприклад, є такий депутат від ОПЗЖ Едуард Репілевський. Він був головою агропромислового підприємства Херсонській області, а з початком війни виступив на телебаченні з заявою про те, що вони будуть реєструватись як підприємство РФ. Він навіть закликав інших. Але можу сказати, що це поодинокі випадки зрадництва.

Але ви знаєте точну кількість депутатів, які пішли на колаборацію з окупантами?

Одного я точно назвав. Тут вже є відповідна реакція правоохоронців. Інших прізвищ поки не буду називати, є певна інформація по окремих депутатах, є підозри. Але ця інформація опрацьовується СБУ. Якщо буде повний пакет інформації, то 111 стаття їм також світить. Я думаю, що людей п’ять - є.

Повірте, всі винні будуть притягнуті до відповідальності. Зрадництво не простять ані держоргани, ані прості люди. Адже населення, яке знаходиться там, все бачить і все знає.

Як вважаєте, Херсонська область була окупована росіянами так швидко саме через зрадників?

Ця тема обговорюється від самого початку. Можливо, це стало однією з причин. Але сьогодні цим займаються правоохоронні органи. Я думаю, що істину ми обов'язково дізнаємось.

Президент Зеленський поставив задачу розібратись, чому Херсонська область була окупована так швидко і хто в цьому винен. Я думаю, що ви читали, що був виявлений один зі зрадників — Ігор Садохін (помічник начальника управління СБУ в Херсонській області, - УНІАН). Зараз йде слідство.

Чи вам щось відомо про колишнього мера Херсона Ігоря Колихаєва?

Сьогодні відомо лише те, що його викрали. Його місцеперебування досі невідоме.

Багато хто називає його колаборантом, попри його спроби довести проукраїнську позицію. Як ви поставились до рішення Колихаєва залишитись на посаді міського голови вже після окупації Херсону росіянами?

Я також чую різне ставлення до мера міста, але якісь свої особисті думки не буду висловлювати. Йому було рекомендовано убезпечити себе та покинути окуповану територію. Адже вони [українські чиновники, представники влади] там є носіями певних електронних ключів. Наскільки правильно вчинив Ігор Вікторович, оцінюватимуть правоохоронці.

Єдине, можу сказати, що сьогодні є певні питання щодо фінансового забезпечення заробітних плат працівникам комунальних підприємств, шкіл та дитячих садків. Відповідно до повноважень, через міську раду проходили субвенції з державного бюджету - це заробітні плати для вчителів та медиків. Як мінімум, треба було подумати, що зробити, щоб люди отримували заробітну плату. Адже сьогодні ми шукаємо шляхи, як це питання розв’язати.

Але зарплати вчителям виплачувались навіть після того, як Херсон було окуповано.

Так, зарплата перераховується на банківські карти. Але через те, що територія окупована, цей процес постійно блокують. Відбувається і відключення інтернету, і погрози, і викрадення та знущання з людей. Але ми знаходимо способи для того, щоб люди на Херсонщині відчували, що Україна не покидає своїх громадян… Всі виплати заробітної плати будуть забезпечені.

Звичайно, якщо є підтвердження тому, що це запроданець, ніхто заробітну плату не платить. Ви знаєте, що сьогодні росіяни на Херсонщині представили псевдокерівників шкіл і медичних закладів. Але прості медики і вчителі повинні відчувати, що вони - громадяни України.

Міністерство з питань реінтеграції з березня намагалось погодити гуманітарний коридор до Херсонської області. Чи вдавалось хоч якимись шляхами доставити людям гуманітарну допомогу?

Були неодноразові спроби домовитись, але російські окупанти не дозволили жодного зеленого коридору: ані на виїзд, ані на в’їзд. Зелених коридорів на Херсонщині не було.

Потрапити на окуповану територію намагалась навіть місія Червоного Хреста, але і ця спроба не вдалась. Росіяни зупинили колону, розвернули на першому ж блокпості. Не пустили.

Лише завдяки волонтерам вдавалось провозити невеликі буси з гуманітарним вантажем. Це ліки, харчі та засоби гігієни.

Чого зараз на окупованій території бракує найбільше?

Бракує медикаментів, особливо в сільській місцевості. Також це харчі, засоби гігієни. Це те, чого найбільше не вистачає.

Росіяни продовжують створювати гуманітарну катастрофу, щоб довести людей до якогось психологічного зриву. На місцеве населення вчиняють постійний тиск — це і введення рублевої зони, і викрадення людей, видача російської гуманітарки "під запис" (тобто окупанти вимагають в наших громадян їх паспортні дані)...

Напевно, вони думають, що люди купляться на їх дешеві подачки й приймуть іншу державу чи погодяться на референдум та створення якоїсь республіки. Але всі ці спроби їм не вдаються. Всі бачили, як херсонці протистояли окупації й виходили з українськими прапорами.

А сьогодні мирні мітинги там ще можливі, чи люди вже бояться виходити?

Спочатку люди виходили, але потім росіяни зі зброєю почали розганяти мирні зібрання. Вони просто почали стріляти в цивільних.

Сьогодні переходимо на інший вид боротьби. Так історично склалось, що Росія вже неодноразово намагалась знищити нашу державу. Тому в кожного козака вдома висіла шабля, а коли приходили буремні часи, люди йшли захищати свої сім'ї. Думаю, це передавалось поколіннями. Тому ми сьогодні бачимо, що на окупованій території виникає рух опору та херсонські партизани.

Чи правда, що залишити окуповану частину Херсонщини стало важче через те, що окупанти збільшили кількість фільтраційних блокпостів?

Їх і раніше було багато. Окупанти перевіряють, що знаходиться в автомобілях людей, перевіряють телефони, перевіряють навіть особисті речі. Не дай Боже, знайдуть у людини якесь татуювання… Це може стати причиною того, що цю людину можуть викрасти.

Росіяни діють однаково по всій території, яку окупували. Вони просто знищують наших людей, хочуть знищити нашу націю.

Але виїхати можна? Адже з Києва херсонців закликають евакуюватись.

Окупанти постійно блокували різні варіанти виїзду з окупованої території. А були випадки, коли розстрілювали мирні колони цивільних автомобілів. Було вже багато жертв серед цивільних.

На сьогодні існував лише один виїзд, але наразі (поки що) він перестав діяти. Це район Василівки в напрямку Запоріжжя. Це була більш-менш безпечна дорога. Та сьогодні росіяни там також можуть блокувати виїзд наших громадян. А інших шляхів немає, лише через Крим…

Чи можна порахувати, скільки мешканців залишили окупований Херсон?

Порахувати проблематично. Я думаю, що третя частина точно виїхала з міста. Хоча, знаю, що Ігор Колихаєв заявляв, що виїхало півміста.

Бачила у вас допис про роботу координаційних центрів з гуманітарних питань. Яку допомогу там надають людям, які виїхали з окупованої частини Херсонщини?

Один такий штаб був відкритий у Миколаєві, коли у людей була можливість виїжджати в Миколаївську область. Потім такий центр був облаштований в Кривому розі (це президентська ініціатива).

Люди, які виїхали в Кривий ріг, забезпечуються продуктовими наборами. Місцеві мешканці приносять у ці центри харчі та будь-які необхідні речі, які потім розходяться мешканцям звільнених населених пунктів.

Я вже казав, що можливість виїхати зараз перемістилася в район Василівки. Там громадянам зараз допомагають розміститися. Тому найближчим часом, зусиллями нашої адміністрації та народних депутатів, ще один гуманітарний центр запрацює у Запоріжжі. Люди зможуть отримати там правову допомогу, а також дізнатись, куди вони можуть переміститися [для поселення].

Останні дні на Херсонщині справді гарні новини: бачимо звільнення селища Іванівка, вибухи російських складів у Новій Каховці. Ви поділяєте точку зору про те, що поява Himars та іншої новітньої зброї у ЗСУ може змінити весь хід війни?

Так, кілька днів тому звільнено Іванівку. А загалом в Херсонській області звільнено вже 44 населених пункти. Наші воїни насправді гарно працюють. Нещодавно відвідав наших військових на передовій, коли передали їм техніку та допомогу. Скажу, що хлопці дуже мотивовані вигнати окупанта.

За кілька днів, під час завдання наших ударів, було знищено вже декілька генералів і високих військових чинів Росії. Абсолютно впевнений, що це тільки початок.

Ви розповідали, що до початку війни жили в Чорнобаївці. На вашу думку, що спонукає окупантів постійно повертатись у місце, де вони щоразу отримують "на горіхи"?

Я не знаю, що їх спонукало повертатись. Можливо, для них і була якась необхідність з військової точки зору. А, може, в цьому була якась містика.

В районі Чорнобаївки не тільки аеропорт. За останній час окупанти влаштували базу ще й на території одного сільгосппідприємства. Коли вони були на цій фермі, їм прилітало туди. Також - біля залізничної станції. Там розташовувались склади військових РФ. Наскільки мені відомо, туди також було завдано ударів нашими військами.

Я не рахував, скільки було прильотів в Чорнобаївку, але те, що росіяни йшли туди, а наступним пунктом призначення для них був концерт Кобзона – це однозначно.

Анастасія Світлевська

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News