Від прийняття закону про дозвіл перетинати вільно кордон хлопцям 18- 22 років очікують серйозний позитивний ефект, але вже наступного року.
У Міністерстві освіти фіксують цьогоріч зменшення на 5% кількості вступників до вітчизняних вишів на бакалаврат. Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров на прес-конференції, присвяченій попереднім підсумкам вступної кампанії в Україні, повідомляє кореспондент УНІАН.
Він зауважив, що вступна кампанія триває до 20 жовтня і хоча основні етапи вже позаду, але ще продовжуються додаткові набори, передбачені законодавством, а отже остаточні цифри стануть зрозуміли тільки в 3-й декаді жовтня. Зараз пройшло десь 90-95% вступної кампанії.
"Що стосується вступної кампанії для навчання на здобуття ступеня бакалавра, а також магістра медично-фармацевтичного, ветеринарного спрямування, то в цьому році на масштаб та хід кампанії фактично має дуже потужний вплив один багатогранний фактор – війна", - зазначив Шаров.
За його словами, йдеться про вплив міграційних процесів, від’їзду людей за кордон, в першу чергу. А також зміни у державній політиці - система освіти стала недружньою для ухилянтів і це означає, що цих людей, які вступають до ЗВО з цією метою, як зазначив Шаров, стало вже порівняно небагато. І це теж фактор зменшення кількості здобувачів освіти.
"Якщо казати по ключових цифрах, по реєстрації електронних кабінетів потенційних вступників, по зарахованих сьогодні за результатами вступу як на бюджет, так і на контракт, то мабуть ключова цифра по цьому контингенту – це мінус 5% відносно минулого року. Тобто ми оцінюємо орієнтовний процес як мінус 5% від минулого року по переважній більшості показників", - сказав представник Міносвіти.
Про наслідки від прийняття закону, який дозволив виїзд за кордон українським хлопцям віком 18-22 роки
Говорячи про вплив прийняття закону про дозвіл перетинати вільно кордон хлопцям 18- 22 років Шаров сказав, що на його переконання, він матиме серйозний позитивний ефект. Але вже наступного року.
"Треба розуміти, що рішення прийнято тоді, коли ті, хто хотіли виїхати в 2025 році, вже всі чи майже всі виїхали. Тому розраховуємо на серйозний позитив від цього рішення в наступному, 2026 році", - сказав Шаров.
І коментуючи повернення молодих людей в Україну він заважив, що є досить стабільна цифра, що є показовою.
Шаров нагадав, що з 2022 року запроваджена практика складання Національного мультимедійного тесту (НМТ) за кордоном і щороку там його складають десь 10-12% учасників НМТ.
"Мова йде про десятки пунктів складання НМТ в десятках країн. І в принципі складати НМТ за кордоном, не маючи наміру вчитися в українському університеті, достатньо сумнівно з точки зору логічності. Хоча буває, що за кордоном приймають наші НМТ. Але переважна більшість тих, хто за кордоном складає НМТ, складає для того, щоб вчитися в українських університетах. Хтось з них розраховує приїхати в Україну зараз або коли ситуація стане більш безпечною. Деякі намагаються вчитися достатньо успішно онлайн і зберігають зв’язок з українською системою освіти", - розповів Шаров.
Про топ вишів
За словами представника Міносвіти, рейтинг вишів України трошки змінився цього року.
"Ця статистика була багато років стабільною. Вона трошки зараз змістилася на самій вершині – тут раніше була Київська політехніка, Університет Шевченка, потім Львівська політехніка і Університет Франка. Тепер трошки павпаки - Львівська політехніка і Університет Франка, а за ними Університет Шевченка, Київська політехніка. Раніше часто до них доєднувались Харківські виші. Вони й зараз залишаються в топі, але не 5-6-ті, а далі. Думаю, зрозуміло, що з безпекових моментів", - зазначив Шаров.
Він також констатував, що зменшується кількість абітурієнтів в переміщених закладах вищої освіти.
"Є звичайно окремі успіхи окремих університетів, спеціальностей, факультетів. Ну, якщо брати в цілому систему (переміщених вишів), то є поступове зменшення кількості студентів. Але з іншого боку, поступово зменшується кількість студентів і в цілому в системі вищої освіти. І це процеси, які сумісні один з одним", - пояснює він.
Про вступників з ТОТ
За інформацією Шарова, вступників з тимчасово окупованих територій – це "не така маленька категорія". Вони вступають здебільшого в основний період вступної кампанії в межах "квоти 2".
"І вже зараховано, станом на початок серпня, близько 4800 осіб. Значна кількість цих людей були зараховані ще місяць тому. Всі хто прийшли після цієї дати, вони вже проходять інші процедури і зараховуються вже спочатку на контракт, а з контракту переводяться на бюджет як мешканці тимчасово окупованих територій або мешканці територій активних бойових дій", - уточнив Шаров.
За його словами, зараз розпочався період їх переведення з контракту. І процес триватиме фактично до 2-ї половини жовтня.
Запроваджений цьогоріч додатковий іспит вплинув на кількість бажаючих вступити на аспірантуру
Шаров також розповів, що запроваджений цьогоріч додатковий іспит вплинув на кількість бажаючих вступити на аспірантуру. Як відомо, іспит введено після виявлених зловживань заради відстрочки.
За словами Шарова, про цифри цього року сказати не може, бо тільки йде реєстрація документів вступників до аспірантури, починаючи з 3 вересня. І процес цей буде тривати весь вересень.
"Проте ми бачимо, що з одного боку кількість людей, які можуть вступати в аспірантуру, оскільки пройшли Єдиний вступний іспит, єдине вступне випробування, вона значно менша. Але це більш підготовлені вступники. Відсоток чоловіків там став значно менше, але більший ніж був до війни", - сказав представник Міносвіти.
Він зауважив, що зараз до аспірантів виставляється дедалі більше вимог. Це певною мірою пов’язано з обставинами набору 2022-2023 року, але насправді є ще одна сторона цього процесу. Як пояснив Шаров, йдеться про те, що наука в Україні стає більш затребуваною, наприклад тою ж військовою промисловістю.
Як раніше повідомляв УНІАН, у серпні голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак оприлюднив рейтинг 10 вишів, до нього потрапили:
• Національний університет "Львівська політехніка" - 41 769 заяв;
• КНУ ім Т. Шевченка - 34 120 заяв;
• КПІ ім. І. Сікорського - 28 384 заяви;
• Державний торгівельно-економічний університет - 22 781 заява;
• Чернівецький ім. Ю. Федьковича;
• Прикарпатський ім. В. Стефаника;
• Київський університет ім. В. Гетьмана;
• Харківський національний університет ім. В. Каразіна;
• Волинський національний університет ім. Лесі Українки.
Бабак звернув увагу, що цьогоріч абітурієнти обирають не лише столичні, а й регіональні університети. За його словами, розмови, що діти масово виїхали за кордон і аудиторії навчальних закладів на початку року будуть порожніми виявилися перебільшенням.
Нардеп наводив статистику, відповідно до якої цьогоріч було подано понад 1 мільйон 138 тисяч заяв, з яких близько 800 тисяч – на бакалаврат. Бабак сказав, що це більше, ніж торік.
Також ми писали, що перша леді України Олена Зеленська розповіла, що підлітки надають перевагу популярним галузям, таким як IT, медіа, юриспруденція, а ось промисловість – залишаються поза їхнім інтересом. Зеленська додала, що саме цій сфері не вистачає спеціалістів. Тому, на її думку, українські діти або дезорієнтовані чи не замислюються про майбутню професію.