Барна переконаний, що цей рік видався успішним для Тернопільщини / фото УНІАН

Степан Барна: "Стільки коштів, як цьогоріч скерували на ремонт доріг на Тернопільщині, ще ніколи не виділяли"

Цей рік видався успішним для Тернопільщини. В області поступово відновлюють роботу підприємства, покращується інфраструктура новостворених об’єднаних територіальних громад, відремонтовано дорогу Тернопіль-Львів, яка роками викликала нарікання у водіїв.

Барна переконаний, що цей рік видався успішним для Тернопільщини / фото УНІАН

Чим ще був значимим для області рік, що минає, і які плани виношує місцева влада на рік наступний з’ясовуємо під час розмови з головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Барною.

– Кінець року на Тернопільщині увінчався своєрідним інвестиційним бумом. Відновив роботу горілчаний завод в Збаражі, спиртзавод в Борщеві, відкрили завод з дроблення каменю за десятки мільйонів гривень. Чим можна пояснити таку активізацію бізнесу в області?

– Насправді цей перелік можна продовжувати. Скажімо, нещодавно ми ще відкрили елеватор в Дзвинячі Заліщицького району. Це все – результат підтримки бізнесу. Тернопільщина сьогодні згідно з рейтингом «Регіональний Doing Business» – в п’ятірці лідируючих областей по створеному діловому клімату, по мінімізації перешкоджань ведення бізнесу та довірі бізнесу до влади. Ми створили для підприємців усі умови. Сьогодні ніхто не скаже, що його просто так прийшли тероризувати контролюючі служби.

У нас фактично немає рейдерських захоплень. Лише було два такі випадки: по агрохолдингу «Мрія», де не знаходять спільної мови попередні власники і нові, а також Золопотіцьке агропідприємство. Будемо й надалі працювати в цьому напрямку, щоб бізнес на Тернопільщині почував себе комфортно.

Усі, хто створює робочі місця в області, платить тут податки, буде користуватися підтримкою. Хоча всі пригадують, як за попередньої влади в цей кабінет кожен аграрій носив данину з розрахунку 2 долари з кожного гектара. Зараз не треба носити, натомість ми ведемо мову про підняття зарплат. І середня зарплата в аграрному секторі в області вже сягнула 9-10 тис. грн. За темпами сплати ПДФО ми займаємо перше місце в Україні.

Наприкінці року на Тернопільщині відкрили чимало підприємств, зокрема елеватор у Дзвинячі за 5 млн. євро / фото – прес-служба ТОДА

Працюємо над легалізацією кар’єрів. Якщо є всі дозволи, я автоматично підписую, і на сесії одразу за це питання голосують. Ми зламали схему, коли треба було кулуарно домовлятися, щось носити, щоб почати офіційно розробляти родовища.

Зростають і показники сплати земельного податку, що дає нам можливість наповнювати місцеві бюджети. За 11 місяців в області зареєстровано 4,7 тис. суб’єктів господарювання, що на 52% більше за аналогічний період минулого року. Ними створено 7,4 тис. робочих місць.

– Як вирішується проблема браку робочої сили?

– Це проблема для дуже багатьох підприємств, дуже важко зараз знайти працівників. Тому ми знову повертаємося до того завдання, яке вже давно ставили перед бізнесом – підняття розміру зарплат.

За рівнем середньої зарплати ми вже не є аутсайдером в Україні. Більше того, за динамікою росту ми посідаємо перше місце, середня зарплата в нас за 10 місяців порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 50,9% до 5,384 тис. грн.

Водночас потрібно проводити реорганізацію в професійно-технічній освіті. Бо в області в профтехосвіту ми вкладаємо понад 190 млн грн в рік, а при цьому навчені нами учні їдуть в Польщу на заробітки. Треба вирішувати питання прив’язки випускників до тих підприємств, де вони проходили стажування. Щоб в перспективі ПТУ могли домовлятися з підприємствами про співфінансування. Підприємства натомість в подальшому отримували б для себе фахових працівників, а учні знали б, що матимуть гарантоване місце роботи.

Наразі в Міносвіти трішки інша позиція. Але я переконаний, що має бути відповідальність. І якщо учень отримував 3 роки стипендію від держави, навчання, то потім він має 3 роки відпрацювати на українському підприємстві. Не може бути, що ми платимо за енергоносії, зарплату вчителям, які навчають, забезпечуємо харчування, а навчений нами фахівець після завершення навчання виїжджає на заробітки.

От прийшов в Чортків інвестор –  японська компанія Sumitomo Electric Bordnetze. Наразі там набрали 1 тис. працівників, але потужності підприємства розраховані на 2,5 тис. Вони довозять безкоштовно людей з околиць, забезпечують їх харчуванням. Кожне підприємство думає про соцпакет, щоб бути цікавим для потенційних робітників.

Шукаємо й інші шляхи вирішення проблеми. Зокрема, є домовленість із жіночою колонією в Добриводах, що там діятиме цех Sumitomo Electric Bordnetze. Завдяки цьому ув’язнені ще зможуть заробляти кошти.

 

«Очікуємо підрядників, які готові збудувати свій асфальтний завод»

– Що цього року було зроблено для покращення якості доріг області?

– Завдяки центральній владі: уряду, президенту, керівництву Укравтодору в особі Славоміра Новака зроблено дуже багато. Вперше на Тернопільську область звернули увагу. У Києві зрозуміли, що без ремонту доріг Львів-Тернопіль і Тернопіль-Хмельницький не можна говорити про якісну магістраль GO Highway Гданськ-Одеса. Ми цього року отримали 302 млн грн на дорогу Тернопіль-Львів, що дало змогу зробити не лише основу, а й постелити третій захисний шар. Наступного року ремонтні роботи на цій трасі буде завершено, тож будемо приступати до нових ділянок. В першій половині наступного року розпочнеться ремонт траси Тернопіль-Підволочиськ, згодом – об’їзної Тернополя. Пріоритетом залишається будівництво дороги Тернопіль-Кременець.

Цьогоріч в ремонт доріг області вклали рекордну суму коштів / фото – прес-служба ТОДА

Цьогоріч в області на дороги ми додатково отримали 75 млн грн завдяки перевиконанню плану з митних надходжень. Окрім того, з обласного бюджету на ремонт доріг скерували 160 млн грн кредитних коштів, отриманих завдяки співфінансуванню у розмірі 10%. Ми надали 16 млн грн. Ці кошти пішли на дорогу Тернопіль-Кременець, цього року там зробили 25 км. Сподіваюся, наступного року ми цю дорогу завершимо.

Зараз працюємо над залученням державних ресурсів щодо дороги на Івано-Франківськ, адже через нашу область швидше добиратися в Буковель, ніж дорогою Київ-Чоп. Хоча із завершенням ремонту ділянки Кременець-Тернопіль, думаю, водії уже почнуть використовувати можливість оптимальнішого доїзду.

Також цього року 200 млн грн на дороги заклали в місцевих бюджетах, такого теж ніколи не було.

– Чи встигли підрядники виконати усі заплановані роботи?

– На жаль, майже 50 млн грн підрядними організаціями не освоєно. Бо бракує робітників. Окрім цього, бракує асфальту. Потужностей чотирьох асфальтних заводів, які діють на території області, виявилося замало для того обсягу робіт, які ми готові оплатити.

Через брак асфальту в Тернопільській області для ремонту дорік шукають підрядників, які готові збудувати свій асфальтний завод / фото УНІАН

Тому зараз нас цікавить не просто підрядник, який готовий будувати дороги, а підрядник, який також готовий збудувати асфальтний завод, щоб мати чим будувати. При цьому ще одна вимога – він має зареєструватися в області. Реєструєшся, будуєш асфальтний завод і приступаєш до роботи.

«Площі цукрового буряка зростуть удвічі»

– Тернопільщина – сільськогосподарська область. Як цьогоріч спрацювали місцеві аграрії?

– Спрацювали дуже добре. За індексом сільгоспродукції ми зайняли перше місце в Україні з показником 107,5%, за 11 місяців вироблено продукції на 8,7 млрд грн. Було створено 10 сільськогогосподарських кооперативів. Збільшилося на 1,8% виробництво м’яса до 63,9 тис. т, незначною мірою – молока. 

По цукровому буряку ми продемонстрували показники кращі, ніж були за часів Радянського Союзу. Цьогоріч в області працює 4 цукрозаводи. Вони вже виробили 251,3 тис. т цукру. Для прикладу в 2012 році працювало 7 цукрозаводів і всі вони виробили 208,9 тис. т цукру. Згодом був спад, в 2015 році працювало лише 2 цукрозаводи, які виробили 129,8 тис. т цукру. Зараз аграрії побачили, що є з ким працювати. За прогнозами, наступного року площі цукрового буряка в області зростуть удвічі.

– На яку суму можуть розраховувати місцеві фермери із закладеного в Держбюджеті 1 млрд грн на їх підтримку?

– Наразі нема конкретної цифри, яку суму отримає кожна область. На програму підтримки малого і середнього фермерства виділять 1 млрд грн. Зараз області мають подати проекти. Хто більше подасть, той і більше отримає. Ми вже в цьому напрямку працюємо, зокрема, розраховуємо отримати кошти на розвиток сільськогосподарських кооперативів.

Для нас дуже важливо підтримати саме малого фермера, а не великі агрохолдинги, які обробляють величезні земельні масиви і при цьому кількість працівників у них, якщо порівнювати пропорційно до обсягів їхнього земельного банку, надто мала.  Натомість малі фермери забезпечать роботою і себе, і інших людей.

«Аеропорт готові віддати в оренду за 1 грн»

– Що зроблено для відновлення військових частин на території області?

– На початку наступного року у Теребовлі в казарми ми вже поселимо перший дивізіон 44-артбригади. Там служитиме в межах 500 солдатів. На черзі – Чортків, де вже теж проводяться ремонтні роботи. На місці колишнього занедбаного аеропорту зводимо військову частину. Загалом кількість військовослужбовців у частинах, місцем дислокації яких є Тернопільщина, за останні роки зросла втричі до 6 тис. Для прикладу, у Нацгвардії, коли я обійняв посаду голови ОДА, служило 80 осіб, зараз – 300.

– Які перспективи відновлення роботи Тернопільського аеропорту?

– Ми спілкуємся зі всіма. Готові віддати аеропорт в оренду за 1 грн, виділити додатково 2 га для розміщення логістичного комплексу. Вже є станція техобслуговування авіатехніки, цей напрямок може бути цікавим авіакомпаніям. Але ключовим для нас є питання регулярного авіасполучення з Києвом та будь-яким транзитним європейським містом: Жешув, Варшава.

Жодних перепон, щоб у Тернополі почала працювати авіакомпанія, – немає. Все, що від нас залежало, ми зробили: вперше за історію області аеропорт отримав акт права власності на землю, сертифікацію пройдено. Зараз шукаємо авіакомпанію для запровадження рейсів. Співпрацюємо з «Мотор-січчю», сподіваємося на розширення цієї співпраці.

 

«2018-ий стане роком сільської медицини»

– Як реалізовується в області територіально-адміністративна реформа? Чи задоволені темпами і результатами?

– Візьмемо найсвіжіший приклад. Прийшли до нас пікетувати працівники Залозецької лікарні через брак коштів на зарплати. Це не означає, що погано працює ОТГ. Навпаки, громада хоче навести порядок в медзакладі, який взяла на утримання. Кількість ліжкомісць і працівників лікарні є більшою, ніж потреби громади. Раніше на це увагу не звертали, бо гроші надходили з Києва. Тепер ситуація змінилася. Приходить розуміння, що кошти треба економити. Зекономлене ніхто не забере, ці кошти можна вкласти в сучасне обладнання, в підвищення зарплати лікарям. Практика «роздування» штатів, коли приймають на роботу родичів чи добрих знайомих, мусить відійти в минуле.

Відкритий цього тижня Центр політравми в обласній університетській лікарні міністр охорони здоров’я Уляна Супру назвала найкращим в Україні / фото – УНІАН

По темпах реалізації реформи ми просуваємося досить добре. Створено 40 ОТГ, це орієнтовно 40% території області. Один з кращих показників в Україні. Так, є проблемні громади, де «слабкі» керівники. Є громади, які так і не освоїли видані на їх розвиток кошти. Це свідчить, що або немає фахівців в команді, або довго думали-крутили як вкрасти, шукали підрядника, який би заплатив «відкат» і врешті лишилися ні з чим.

Водночас істотно зростають місцеві бюджети. Якщо у 2016 році зведений бюджет області складав 2,2 млрд грн, то у 2017 – 3,1 млрд , на наступний рік прогнозуємо 3,6-4 млрд.

– Які найсуттєвіші зміни очікують Тернопільщину під час реалізації медичної реформи?

– Наступний рік ми оголошуємо роком сільської медицини. Область отримає 170 млн грн і за ці кошти плануємо суттєво покращити якість надання медичних послуг і умов, в яких вони надаються. По районних лікарнях ми почнемо працювати в кінці року. Можу запевнити, що жодна районна лікарня не буде закрита. Але кошти медичної субвенції ми отримуємо пропорційно до кількості населення і має бути уніфікована кількість ліжкомісць. Районні лікарні стануть спеціалізованими і будуть працювати в мережі лікарень госпітальних округів. Скажімо, один медзаклад буде спеціалізуватися на терапії, інший – на хірургії, третій – на реабілітації. Це  буде європейський варіант.

По третинному рівні ми дуже багато об’єктів відкрили цього року, але найбільшим здобутком став не лише лабораторний корпусу університетської лікарні, а й відкритий цього тижня сучасний центр політравми. А на початку наступного року відкриємо кардіоцентр. Все це допоможе не лише здешевити послуги, а й врятувати багато людських життів.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter