Як вижити в євротурі зі скромним бюджетом, одним рюкзаком і хоч якимось комфортом

Мені дуже комфортно в Європі, як, напевно, і багатьом з вас. Однак давайте будемо реалістами: перебувати там довго, та щоб не сидіти на одному місці й щось подивитися, людині зі звичайними українськими доходами досить проблематично. Тим не менш, я ризикнула, вирішивши провести 2,5 тижні в Західній Європі, ще й з досить насиченою програмою. Тепер поспішаю поділитися своїм безцінним досвідом, який, можливо, стане в нагоді й вам, якщо дуже захочете дійсно перейнятися європейським життям, при цьому не розорившись.

Читайте такожВелосипедами по Європі: кілька секретів, як комфортно проїхатися найпопулярнішим веломаршрутом уздовж Дунаю

Відразу хочу зробити кілька важливих уточнень. По-перше, хоча куплений у фірми автобусний євротур часто обходиться трохи дешевше самостійно спланованої подорожі, головним чином за рахунок більш дешевого житла для великих груп, мені таке не дуже до душі. Для першої поїздки в Європу, можливо, це відмінний варіант, а от коли ти там вже бував і тепер хочеш побачити щось незвичайне, вже не годиться. Все ж хочеться трішки більше свободи, а програма у таких турів часто стандартна.

По-друге, я планувала свою поїздку так, щоб вона передбачала хоч якийсь рівень комфорту, була безпечною та надійною. Тобто я свідомо відмовилася від таких понять, здатних істотно заощадити бюджет поїздки, як ночівля по каучсерфінгу (що це таке – читайте в нашому окремому матеріалі) та подорожей автостопом (все ж я не настільки відчайдушна і у мене був певний графік з маршрутом поїздки). Від довгих піших переходів я теж відмовилася, все ж за 2,5 тижні я хотіла побачити якомога більше, а тому намагалася економити час на дорогу.

Отже, тепер про все по порядку. Готуватися до поїздки я почала традиційно дуже заздалегідь (чому це важливо для економії бюджету – читайте в нашому окремому матеріалі). Моя поїздка випала на першу половину вересня, а окреслюватися почала ще в середині грудня попереднього року (тоді ж я прорахувала приблизний бюджет поїздки і почала збирати заповітні євро).

Читайте такожЯк правильно спланувати авіапереліт з пересадкою

Все склалося саме по собі: я раптово купила квитки на два музичних концерти в німецькому місті Ессен, які повинні були відбутися з інтервалом в 14 днів. Залишалося тільки придумати, чим заповнити цей проміжок часу. Не сидіти ж весь час в одному місті. У мене було одразу кілька туристичних цілей у Німеччині та сусідніх з нею країнах, які давно хотілося відвідати, тому я почала думати, як краще побудувати маршрут так, щоб охопити все по максимуму, так щоб це було відносно бюджетно.

1. Вибір країн і міст. У мене є список місць, які я хочу відвідати, і в кожну свою поїздку я намагаюся відвідати якісь з них. При цьому я будую маршрут так, щоб був баланс між напрямками, де я ще не була, і місцями, які запам'яталися мені після попереднього візиту. Таким чином у поїздці з'являються точки, з якими ти знайомишся в ударному режимі туриста з нуля, залишаючи при цьому час для більш спокійного відпочинку там, де ти вже встиг побачити основні визначні пам'ятки минулого разу, ще й на платних екскурсіях вийде заощадити.

У першу категорію у мене потрапили Амстердам, Брюгге, Трір, Страсбург і Боденське озеро. У другу – Кельн та Аахен. Інші пункти, які мене давно цікавили, як, наприклад, Шварцвальд і Нацпарк Айфель, додалися до графіку по ходу. Враження від відвідування окремих точок на маршруті можна буде прочитати пізніше в окремих матеріалах УНІАН.Туризм.

Читайте такожУкраїною своїм ходом: як потрапити в різні куточки країни, якщо у вас немає машини

2. Пересування по Європі. Першим ділом я почала вивчати, як можна максимально економно пересуватись між вибраними містами. У підсумку від деяких міст довелося відмовитися, а щось додалося в процесі підготовки. Враховуючи, що більша частина подорожі припала на Німеччину – я спробувала максимально виключити переїзди місцевими залізницями DeutscheBahn, адже це дуже дорого, та ще з регулярними запізненнями.

Замість цього я зосередила увагу на найбільшому європейському автобусному перевізнику FlixBus. Оскільки Німеччина – його батьківщина, рейсів тут дуже багато, як внутрішніх, так і міжнародних, а ціни цілком приємні – двогодинну поїздку можна укласти в 5 євро, нічний переїзд – в 15 євро. Для порівняння, нічний переїзд на поїзді по Німеччині, якщо ви не розбираєтеся у всіх тонкощах місцевих залізниць, може влетіти в 50-100 євро.

Звичайно, і у FlixBus нерідко бувають запізнення, не завжди працюють wi-fi і розетки в салоні, але все ж не так прикро, порівняно з залізницею, де ці блага передбачені взагалі тільки в окремій категорії поїздів. За всю подорож у мене було близько 10 переїздів на автобусах FlixBus – два довгих нічних та кілька коротких, під час яких було одне годинне запізнення і пара на 5-10 хвилин.

Читайте такожУ відпустку лоукостером: як не розоритися на подорожі бюджетними авіалініями

А ось досвід користування не так давно запущеним FlixTrain був не таким успішним. Виглядає він досить спокусливо – там, де DeutscheBahn просить за квиток 20-40 євро, FlixTrain задовольняється 3-5 євро. Однак всі три рази, коли я намагалася ним користуватися, щось йшло не так. У першому випадку посадку перенесли з одного вокзалу міста на інший, у другому і третьому – взагалі в сусіднє місто. Крім того, враховуючи низьку вартість квитка – як правило вагони забиті. Запізнення у випадку з FlixTrain також не рідкість, та й з wi-fi у мене були проблеми. Загалом, хоч FlixTrain і дає суттєву економію, варто розуміти, що дорога на вас чекає не найкомфортніша, особливо якщо вам слід проїхати кілька годин.

Зате накладки з FlixTrain примусили мене глибше вивчити регіональні перевезення в Німеччині. Виявляється, у кожній федеральній землі є свої мережі громадського транспорту, які в тому числі включають міжміські залізничні перевезення, що обходяться дешевше, ніж на DeutscheBahn. При цьому квитки продаються не на одну поїздку, а на період. Таким чином, наприклад, за 6 євро можна доїхати з Дортмунда до Ессена і ще встигнути проїхати кілька зупинок по цих містах.

До речі, про переміщення всередині міст. Моя універсальна порада для економії – ходіть якомога більше. Це корисно, більше цікавого побачите і заощадите на квитках за проїзд, адже міський транспорт в Європі досить дорогий. Якщо ж їдете у велике місто і плануєте багато пересуватися протягом дня – не роздумуючи купуйте проїзний. Вони бувають різні – на день або кілька днів, а іноді відрізняються ще і за міськими зонами. Оскільки в кожному місті та регіоні своя система – не полінуйтеся перед поїздкою завантажити додаток місцевого перевізника. Часто такі програмки не тільки підбирають вам маршрут, але ще і показують, який квиток під нього треба купувати.

Читайте такожГалопом по музеях зі знижкою: всі плюси і мінуси картки туриста на прикладі Берліну

І ще один важливий момент: у FlixBus і FlixTrain місце відправлення часто не збігається з головним залізничним вокзалом міста. Іноді це може бути просто зупинка громадського транспорту на околиці міста, щоб автобус не заїжджав в центр. Тому якщо ви плануєте робити нічну пересадку, переконайтеся, наскільки зручно розташована зупинка, щоб вам не довелося посеред ночі пару годин кукувати десь на відшибі.

Якщо говорити про залізничне сполучення, варто врахувати, що у багатьох невеликих містах в Європі може не виявитися повноцінного вокзалу. Наприклад, в Ессені або Кельні вокзали великі, навіть цілодобовий МакДональдс є, тоді як у містечку Оффенбург, де я робила пересадку, зала очікування і туалет взагалі закриваються на ніч о 23:00, ніяких нічних кав'ярень або магазинів там немає, з усіх зручностей – автомати зі снеками та напоями. Але зате є автомат з продажу... дощовиків і парасольок.

Висновок: перед поїздкою в ту чи іншу країну дуже важливо вивчити особливості місцевого транспорту – причому не тільки на загальнодержавному рівні, а й на регіональному. Так можна заздалегідь скласти оптимальні маршрути і вибрати категорії квитків, які вам більше підходять – їх там більш ніж достатньо. Докладніше про те, як функціонує громадський транспорт у Європі, читайте в нашому попередньому матеріалі.

3. Проживання в поїздці по Європі. Чи не половину бюджету моєї поїздки склало проживання в готелях-хостелах, і це при тому, що запити у мене були досить скромні. Якщо ти соло-мандрівник і в тебе немає можливості зупинитися у знайомих-родичів – готуйся до великих витрат за житло. Адже, як правило, одномісний номер в Європі обходиться не набагато дешевше, ніж двомісний-тримісний. Від каучсерфінгу я відмовилася – мені банально хотілося мати трішки більше часу для себе і не підлаштовуватися під когось (все ж проживання в чиємусь будинку має свої нюанси).

Читайте такожНа поїзді по Австрії: мальовничі краєвиди, доступ в найпотаємніші куточки та зупинки «на вимогу»

Тим не менш, на кілька відчайдушних кроків заради економії бюджету я пішла. По-перше, перестала боятися хостелів, переконавши себе, що ніч в загальному номері – це все одно що поїздка в нічному поїзді, тільки не качає і душ є. З мого досвіду, в європейських хостелах зупиняються такі ж туристи, як і ти, які поважають простір інших постояльців, не заважають спати і не нав'язують свою компанію. Я зупиняюся в загальних номерах хостелів коли відвідую дуже дороге туристичне місто або коли мені потрібно переночувати лише одну ніч. Тим більше, в поїздці я намагаюся по максимуму перебувати поза готелю – сенс їхати так далеко, якщо просидиш весь час у номері. Головне тільки відразу звернути увагу, який номер ви оберете – жіночий, чоловічий чи змішаний, на скільки осіб – оптимальний варіант 4 людини, а також де розташований душ – в кожній кімнаті або на весь поверх. Якщо ж я планую залишатися в місті більше однієї ночі, тоді обираю окрему кімнату. До речі, про те, як вибрати собі готель, щоб не зіпсувати всю подорож, читайте в нашому попередньому матеріалі.

Другий варіант економії – нічний переїзд. Як правило, він обходиться удвічі-втричі дешевше, ніж ніч в готелі. Звичайно, зловживати цим не варто – все ж таки це не дуже комфортно, трохи виснажує, та й про гігієну не варто забувати. Тим не менш, раз-два за великий євротур можна. За свою поїздку я практикувала це тричі – з Ессена до Амстердама, з Амстердама до Брюгге і з Констанца в Аахен. Кожного разу дорога сумарно займала від 5 до 10 годин, і я навіть примудрялася трохи виспатися. Дуже виручала шийна подушка, яку, до речі, на борт Wizz Air мені завжди вдається пронести на шиї або просто прикріпленою до рюкзака без доплати.

Є у нічного переїзду ще один плюс – коли з одного міста до іншого їхати довго, шкода проводити цей час в дорозі вдень. Все ж відпустки у більшості з нас не гумові, а хочеться подивитися все по максимуму!

Читайте такожЯк не зіпсувати своє європейське Різдво

4. Харчування в Європі. Звичайно, приїжджаючи в нову країну, ми хочемо скуштувати місцеву кухню в хороших закладах. І якщо ви вперше потрапили в цю країну або приїхали на вихідні відірватися – можна сміливо влаштовувати тур по місцевим кафе, барам, ресторанам. Однак у випадку з великою подорожжю, харчування в закладах може влетіти в круглу суму. Повноцінна вечеря в звичайному ресторані в Європі обійдеться в суму від 20 євро, а три рази так харчуватися протягом двох-трьох тижнів – так собі ідея при бюджетній подорожі.

Для економії можна харчуватися в точках зі стріт-фудом, де за 5 євро вдасться поїсти. Однак, як би я не любила німецькі Döner Box або Bratwurst, їсти їх всі 2,5 тижні поїздки набридає, ще й не дуже корисно.

На допомогу завжди приходять супермаркети. Справа в тому, що в багатьох європейських країнах ціни на продукти в супермаркетах насправді практично на рівні київських, тоді як у закладах вони в рази вищі. Тож за 15-20 євро можна запросто накупити собі їжі на 2 дні, включаючи фрукти, солодощі та напої. Найімовірніше, це пов'язано з закладеною у вартість вечері в кафе оплатою праці персоналу, яка там істотно вище, ніж в Україні.

Ще один лайфхак для економії на харчуванні – вибирати готель/хостел, де сніданок включений у вартість. В Європі навіть бюджетні хостели нерідко пропонують непоганий сніданок за типом «шведський стіл» – десь він одразу включений у вартість кімнати, десь за невелику доплату. В принципі, якщо ця доплата складає суму до 5 євро – можете сміливо брати, адже в місті ви навряд чи знайдете сніданок+кава дешевше. До того ж, варто розуміти, що вранці багато кафе можуть бути закриті, а якщо ви живете ближче до центру – ціни там можуть бути істотно вище.

5. Подорожі з ручною поклажею. Відправитися на 2,5 тижні з одним лише невеликим рюкзаком ручної поклажі було моїм цілком усвідомленим рішенням по двом причинам. По-перше, вартість багажу у лоукостерів часто перевищує вартість самого квитка, і мені було просто шкода переплачувати 30 євро в кожну сторону за пару зайвих речей, без яких я могла запросто обійтися в поїздці.

Читайте такожЗимовий шопінг в Європі: коли і де шукати «найапетитніші» різдвяні знижки

По-друге, оскільки у мене було багато переїздів і часто між рейсом і заселенням/виселенням утворювався інтервал у кілька годин, не хотілося сковувати свої можливості величезною валізою. Адже з невеликим рюкзаком ще можна використовувати «вікно» з користю, відправившись на невелику екскурсію містом або в якийсь музей/парк, то з габаритним багажем це буде важкувато.

Ще один корисний лайфхак – якщо приїжджаєте рано вранці, а заселення після обіду, намагайтеся заглянути в готель до закінчення виселення (у проміжку між завершенням виселення і початком заселення в невеликих готелях рецепція може бути закрита). Ні, не варто прагнути заселитися раніше, натомість попросіть залишити свої речі на зберігання до заселення. Зазвичай ніхто не відмовляє – десь ваші речі можуть закинути під стійку рецепції, десь для цього є спеціальна коморка, а якщо пощастить – навіть окремі шафки. І все це абсолютно безкоштовно. Аналогічно можна попросити залишити свої речі в готелі на кілька годин після виселення. Дуже зручно, якщо у вас вечірній рейс – тоді можете спокійно погуляти містом без речей і повернутися за ними ближче до відправлення.

Звичайно, багаж можна залишати в камері схову на вокзалі, але навіщо зайвий раз переплачувати кілька євро. Я раз чи два користувалася камерами схову на вокзалах, але це були випадки крайньої необхідності, коли у мене в місті був захід, куди не пускають з габаритними речами, а після нього я переїжджала в інше місто. Однак робити це регулярно – хоч і невеликі, але все ж додаткові витрати.

Читайте такожЯк бути туристом в своєму місті

А тепер найголовніше питання, яке нерідко задають мої друзі: як же я вміщаю все необхідне в один рюкзак для поїздки більше 7 днів? Насправді, все дуже просто: беремо тільки те, що нам стовідсоткова стане в нагоді, й викидаємо те, що «на всяк випадок»; беремо тільки необхідні косметику і засоби особистої гігієни в «дорожніх» міні-упаковках, з якими пропускають в ручну поклажу і які не шкода викинути після використання (так ще і звільниться місце для сувенірів); беремо одяг, який максимально комбінуються між собою, і залишаємо вдома речі «на один раз»; практикуємо лейєринг і одягаємо в дорогу найбільш масивні речі, та ще по максимуму – сідаємо в літак в толстовці та джинсах, з курткою в руках, а шорти з сорочками можуть в рюкзаку полетіти. І пам'ятаймо: незамінних речей немає. Якщо в процесі поїздки вам щось дуже знадобиться – промокне, порветься або раптово стане холодно – завжди можна докупити необхідне на місці, на щастя, бюджетних магазинів у Європі теж вистачає, часом з цінами нижче київських. Докладніше про те, як навчитися подорожувати без зайвого багажу, читайте в нашому попередньому матеріалі.

7. Комунікації в подорожі. Цей пункт не стільки про економію бюджету, скільки про те, що не варто боятися їхати в подорож самому. У мене часто запитують: а чи не страшно, не нудно мені в дорозі самій? Ні, мені дуже комфортно подорожувати самостійно – так я можу максимально охопити все, що мене цікавить, не підлаштовуючись під попутників. Все ж більшість моїх українських друзів не особливо приваблює, наприклад, німецький реп-концерт в Ессені. Або не всі готові витримувати мій темп.

Читайте такожВперше за кордоном: як підготуватися морально та інформаційно до першої закордонної подорожі

Так, на якомусь етапі підготовки до своєї великої подорожі я серйозно думала, що треба б розбавити її компанією – відвідати місцевих знайомих, покликати когось з друзів приєднатися в одному з міст чи знайти випадкових попутників на шляху. Але складний робочий рік настільки мене виснажив, що в підсумку я захотіла провести всі 17 днів своєї поїздки на самоті. Таким чином мій контакт з іншими людьми звівся до періодичних переписувань з рідними-друзями, спілкування на побутовому рівні в магазинах, кафе, готелях та інших інфраструктурних точках, а також ситуативних контактів з сусідами за столиком, в поїзді, на концертах, на святах, в походах і так далі. На щастя, в Європі з цим проблем немає – народ там куди більш відкритий і контактний. І, скажу вам, такий відпочинок наодинці зі своїми думками допоміг мені добряче перезавантажитися і налаштуватися на наступний робочий сезон.

Так, багато хто боїться їхати самостійно в євротур через побоювання бути незрозумілим. Ну, що я вам скажу – вчіть мови. Навіть з англійською на шкільному рівні ви цілком зможете вижити в Європі, як правило, скрізь персонал намагається піти вам на зустріч. Ну а вищий пілотаж – вивчити хоч кілька фраз мовою країни, куди ви їдете. Місцевим це завжди дуже приємно.

А як щодо безпеки? Європа відносно безпечна – рівень злочинності тут значно нижчий, а ставлення до жінок менш споживацьке. Звичайно, все можливо навіть в найбільш безпечному місці на планеті, але в цілому в Європі можна спокійно повертатися самій пізно ввечері з прогулянки або якогось заходу і не озиратися по сторонах на кожному розі. Саме тому сольні поїздки я роблю в Європу, а ось в інші точки на планеті, куди мені б дуже хотілося, я сама їхати не ризикую.

Одним словом, нехай відсутність компанії не зупиняє вас на шляху до великої подорожі по Європі. Про те, що варто врахувати в одиночній подорожі, читайте а нашому попередньому матеріалі.

***

Багато українських туристів відмовляються від поїздок в Європу через їхню дорожнечу порівняно з іншими напрямками. Дійсно, така подорож досить витратна. Тим не менш, отримані враження того варті. До того ж, якщо правильно підійти до організації своєї пригоди, ви зможете здійснити її навіть з української зарплатою. Перевірено на особистому досвіді.

Марина Григоренко

Підписуйтесь також на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.