Ужгород з приходом весни розквітнув / Фото: UNIAN

Туристичне Закарпаття. Соус-чилі з чорнобривцями, піца з равликами та реконструйовані замки

14:51, 28 квітня 2021
13 хв. 624 Туризм

На Закарпатті вже очікують масового цвітіння сакур та магнолій, а трохи згодом туристів прийматиме нарцисове поле. Усе це, з огляду на закриті кордони, захочуть побачити тисячі людей. Водночас в регіоні розуміють, що привабити туристів лише природними принадами важко. Тож планують найрізноманітніші цікавинки.

Цьогоріч на Закарпатті з усією серйозністю поставилися до можливості завоювати українського туриста. Для цього є всі шанси, адже карантинні обмеження тривають по всьому світу, виїзд за кордон багато хто навіть не розглядає, а відпочивати десь треба. Тож варіант відвідин Закарпаття вивчатиме багато хто. Та в регіоні розуміють, що турист, який уже був в області, хоче побачити чи спробувати щось нове. Принаймні так стверджують туризмознавці. Тому нові продукти, атракції, маршрути, гастротури будуть сприйняті «на ура». І важливо, що мандрівників вже є, чим дивувати. Цієї весни Закарпатті відпочинок може зробити особливим.

В регіоні розуміють, що привабити туристів лише природними принадами важко. Тож планують найрізноманітніші цікавинки. 

Шіїтаке, леквар і перга…

«Насправді на Закарпатті з’явилось багато унікальних продуктів, і це вже не якісь ситуативні сімейні справи, а сертифіковані виробники, – розповідає УНІАН президент Закарпатської туристичної організації, відомий туризмознавець Федір Шандор. – Так, на сьогодні в області є шість ліцензіатів вина, ще шестеро протягом короткого часу отримають ліцензію. Крім того, в регіоні працюють 18 сироварень – ті, які мають марки і вже впізнавані. Своєю продукцією відомі 19 пивоварень. Поціновувачі цього напою однозначно відкриють для себе багато цікавого. Також в регіоні 96 сертифікованих виробників м’ясних виробів, чотири величезні ферми з вирощування грибів, серед яких і екзотичний шіїтаке. Закарпаття залишається регіоном №1 в Україні з продукції бджільництва – мова не про мед, а про пергу, прополіс, гомогенати тощо».

Крім того, наразі на Закарпатті є шість виробників чаю з лікарських рослин – вони пропонують напої з місцевих трав, листя, сухофруктів. Є й десяток виробників соків, які використовують виключно місцеву продукцію. П’ять потужних виробників форелі струмкової пропонують туристам її і ловити, і готувати. Ще сім виробників леквару (варення, джем) чекають зі своїми делікатесами. Три потужні виробники солодощів уже відомі далеко за межами краю, мова насамперед про виготовлення торту «Ужгород» та закарпатських пряників.

Площа Народна в Ужгороді / Фото Ужгородської міської ради

Що важливо, практично всі бренди виробляють продукцію, яка відповідає європейським нормам щодо органіки (орієнтир на гостей з-за кордону) і мають відповідну позначку.   

Федір Шандор каже, що вином і сиром туристів уже не здивуєш і не заманиш. Розуміючи це, закарпатці активно працюють у найрізноманітніших напрямах, постійно вивчають світові та європейські практики, продукти, технології. Це не складно, адже Європа – під боком. Багато хто там роками на заробітках, тож, повернувшись додому, зміг придумати, як використати отримані знання і навички. Зрештою, всі добре розуміють, що в маленькому гірському краї, де немає промисловості, туризм – пріоритет і основна можливість заробітку. 

«Лавандова гора», равликова ферма та «Долина теплиць»

За словами туризмознавця Шандора, цьогоріч сонячне Закарпаття продемонструє мандрівникам низку унікальних речей, розробок, а також оновлень уже відомих продуктів. Серед них – арахісова плантація у Велятині, долина нарцисів, плантація іранського шафрану в Медведівцях, равликова та буйволячі ферми тощо.

««Лавандова гора» на Перечинщині цьогоріч підтвердила своє реноме найбільшої у Західній Україні (13 гектарів), тож вона й надалі цікавитиме гостей, – розказує туризмознавець. – Тут виготовляють понад сто видів органічної, екологічно-чистої продукції, починаючи від сиропів і закінчуючи косметологічними засобами. Але, попри це, в цій же місцині цей же господар висадив два гектари дамаської троянди, з якої виробляють ефірну олію, а з неї – парфуми. Це також наразі найбільша плантація саме цього сорту троянди в Україні. Власники створили з неї нову «фішку»: перемолоті до пудри листочки дамаської трояни допомагають загоєнню шкіри на руках, добре «закривають» тріщини, роблять шкіру рук надзвичайно ніжною. Це теж новинка сезону».

Плантація лаванди на Закарпатті / Фото: Фермерське господарство Лавандова гора/Facebook

Багатьом жінкам однозначно буде цікавим чай «Босоркані» – продукт, спеціально розроблений для детоксу. 

Нову продукцію до старту сезону готують і на равликовій фермі у Хусті. Тут, крім уже відомої равликової ікри, цьогоріч пригощатимуть піцою з равликами, копченими равликами на фруктових паличках, бограчем-гуляшем із равликами. 

За словами Федора Шандора, нового дихання цьогоріч отримав овочевий напрям на Закарпатті: якщо досі всі знали в Україні, що Закарпаття славиться ранніми свіжими капустою й полуницею, то тепер знатимуть і про смачні овочеві консервації з регіону. Досі їх не було, але вже зараз набувають популярності такі бренди, як «Турянський часник», «Долина теплиць» тощо.

«Насправді овочів на Закарпатті вирощують чимало, проте мало хто їх презентує в законсервованому, висушеному вигляді – такому, який швидко не псується, його можна придбати в будь-яку пору, купити як презент. Що ж, «дійшли руки»: «Долина теплиць» презентувала в’ялені закарпатські томати в олії, чіпси з яблук, для любителів гострого – порошок із перемеленого насіння гострого перцю, для поціновувачів екзотичних смаків – леквар зі слив з корицею та багато іншого. Їх уже можна придбати у крамницях області», – розповів засновник нового гастрономічного продукту «Долина теплиць» Михайло Штефаньо.  

Продукція Долини теплиць / Фото: UNIAN

Стовідсотково здивує туристів, на думку Шандора, соус-чилі з чорнобривцями – це такий продукт, в якому використовують тичинки квітів, які додають особливого аромату.

«Це буде бренд цього року в Україні. Уявіть собі: соус з чорнобривцями на традиційному українському хлібові зі шматочком справжнього українського сала… Буде смачно!», – каже Федір Шандор.

Крім того, наразі один із місцевих виробників Закарпаття отримує сертифікат на «Перший закарпатський хліб нульового циклу»: мається на увазі хліб, для якого виростили зерно на Закарпатті тут же зібрали, змололи і спекли виріб. «Уже маємо перший помол, це закарпатська спельта. І маємо вже перший, власне, закарпатський хліб», – уточнює Шандор.  

Запропонує Закарпаття цьогоріч і власну арахісову пасту. Певна річ, кажуть туризмознавці, вона ще буде трохи дорожчою, ніж американська, але матиме одну суттєву відмінність від заокеанної: в ній відчуватиметься, що там є арахіс – «доказ того, що в пасту додають горіхи, а не домішки, замінники тощо».

Закарпатська продукція / Фото: Селиська сироварня/Facebook

За словами Шандора, місцеві виробники ще раніше відчули попит на велнес і спа-процедури, тож попрацювали і в цьому напрямі: крім уже випробуваних засобів з закарпатської лаванди, матимуть попит, на думку експертів, мило, креми й помади, зроблені з меду. Так, зацікавити багатьох цьогоріч має така новинка, як «крем-мед» – мед, змішаний із лекварами (полуничним, яфиновим), розроблений за спеціальною технологією. Пропонуватимуть таку цікаву косметичну продукцію у Мукачеві.

«А загалом це буде круто, тільки уявіть: сидиш дома, хрумаєш сушки-яблука з «Долини теплиць», арахісову пасту з закарпатським хлібом та сиром, додаєш до цього місцеві вина – і ніякий карантин не страшний!», – жартує Федір Шандор.

Як на Закарпатті пам’ятки архітектури оновлюють

Розмаїття того, що можна буде спробувати, скуштувати, випробувати на собі, постійно зростає, але слід визнати, що значний поступ зробили закарпатці й у збереженні пам’яток культури та архітектури.

Реставрація Невицького замку / Вайнагій Богдан / Facebook

Насамперед варто згадати про реставраційні роботи в Невицькому замку – пам'ятці архітектури національного значення, перші документальні згадки про яку датовані XIV століттям. Розташований він за десяток кілометрів від обласного центру і роками перебував у напівзруйнованому стані. Проте наприкінці минулого року замок оновили – в ньому завершили реконструкцію дахів та провели укріплення окремих ділянок аварійних стін у центральному дворику. Вежі, які були зруйновані, набули свого історичного вигляду, зокрема, вдалося відновити вежу-донжон. Тож нині він виглядає дуже привабливо, а з самої вежі можна оглянути Ужанську долину.

Ще один напівзруйнований замок, який вартує уваги туристів, – Середнянський. Завдяки Агентству регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття», охочі зможуть побачити, як споруда виглядала в часи свого розквіту. У цьому допоможе прозорий стенд-візуалізація. Агентство презентувало цей арт-об’єкт у жовтні 2020 року. Як зазначають історики, Середнянський замок, або замок тамплієрів, – єдиний на Закарпатті, в якому в незакінченому виді збереглися риси романського стилю. Він збудований у 1146 році, був дозорною оборонною спорудою на так званому Соляному шляху на Закарпатті. Нині вважається однією з головних пам'яток регіону, хоча й перебуває у напівзруйнованому стані.

Ще одна варта уваги новинка, яку поки що бачили нечисленні туристи, арт-об'єкт «Серце Сент-Міклоша» поблизу однойменного замку в смт Чинадієво. 

Якщо заплануєте під час візиту на Закарпаття відвідини замку Сент-Міклош, тут вам будуть щиро раді, адже захоплюючий туристичний об’єкт, який роками приваблював тисячі туристів як з України, так і з-за кордону, зараз у дуже скрутному становищі. Через затяжний карантин пам’ятка не має змоги заробляти, тож будівлю та коней при замку немає, за що утримувати. Всіх небайдужих просять допомогти в цій благородній справі.

Що цікаво, орендатори замку – художник Йосип Бартош з дружиною – перетворили закинуту споруду на справжній осередок культурного життя області. Подружжя орендує замок з 2001 року, і це єдиний приклад такої оренди в нашій країні. 

Читайте такожКуди поїхати на травневі вихідні в Україні: кращі локації для міні-відпусткиНайближчим часом у межах реалізації проєкту «Збереження замків Закарпаття», який підготувало Агентство регіонального розвитку «Закарпаття», в чотирьох замках області – Королівському, Виноградівському, Квасівському та Середнянському – проведуть протиаварійні та консерваційні роботи. Ця ж команда менеджерів працює і над відновленням історичного «Соляного шляху» – стародавнього маршруту, який зараз охоплює територію Закарпатської області (Україна) та області Саболч-Сатмар-Берег (Угорщина), який використовувався для транспортування солі з Солотвина до Європи у XI-XII століттях. Тож за якийсь час відкриються додаткові атракції, які, напевно, припадуть до смаку допитливим туристам.

Не замками єдиними…

Якщо замки, гастро- чи винні тури вже приїлися, можна побачити інші цікавинки. Фахівець із туристичної гостинності Закарпаття Макс Адаменко рекомендує відвідати радіолокаційну станцію «Шипка» – єдину таку, діючу в Україні.

«Військовий радар «Дніпро» (радіолокаційна станція «Шипка») був збудований біля Мукачева у 1976 році. Через три роки радар заступив на бойове чергування, – розказує Макс Адаменко. – РЛС мала виявляти пуски ядерних балістичних ракет з території Європи та акваторії Середземного моря. До 2009 року станція працювала в режими «постійно увімкнена», зараз вмикається періодично, за наказом від керівництва. Буває, що екскурсія припадає саме на момент роботи станції. Загалом це чудова історична, науково-пізнавальна, техніко-роз’яснювальна екскурсія, під час якої можна багато нового дізнатися про «холодну війну», протистояння ядерних держав, про те, як спостерігали, попереджали про атаки.... Це єдина в Україні діюча збережена станція такого типу. Подібна була в Криму, але вона наразі, наскільки мені відомо, не працює».

За словами туризмознавця, варто відвідати й унікальне село Дерцен, якому цьогоріч виповнюється 700 років.

«Є кілька причин завітати до цього населеного пункту. Зокрема, тут найбільший хрест в Україні, діючий орган в діючій реформатській церкві, дивовижно цікава історія, – розказує Адаменко. – Тут же дегустації вина, паленка, краєзнавчий музей та інші цікавинки…».

Ще Адаменко рекомендує відвідати на Закарпатті місцевий кріобанк або, як він його називає, «Сховище судного дня» – племінне господарство, в якому з 70-х років минулого століття зберігається біоматеріал карпатської бурої корови. Тут навіть проводять демонстрації впливу рідкого азоту на фізичні та біологічні речі.   

Багатьох може зацікавити й туристичний шлях дерев’яними церквами Закарпаття. Аби переконатися в їхній унікальності, можна заглянути до ще одного оригінального проєкту, розробленого нещодавно Агентством регіонального розвитку «Закарпаття» – Фотобанку «Дерев’яні церкви Закарпаття». Побачите їх на фото, і точно забажаєте наживо відчути їхню неймовірну атмосферу. 

Одним словом, Закарпаття готове приймати туристів. Головне при цьому, як наголошують чиновники, дотримуватися карантинних вимог, аби після туристичного сезону регіон знову не опинився в «червоній» зоні.

Наталія Петерварі

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Ми використовуємо cookies