В своїй статті для BalkanInsight, дослідниця Марія Рістич з'ясувала, чому, за словами бойовиків з балканський країн, вони брали участь у війні на Донбасі на стороні незаклонних збройних формувань, а також, як прислужився Facebook у переслідуванні таких бойовиків, передає Голос Америки.
Читайте такожУ Сербії завели справи на майже півсотню найманців, які воюють на Донбасі та у СиріїВ 2014 році, коли почалась війна на сході України, багато прихильників Росії на Балканах, в основному з Сербії, або серби з Боснії та Герцеговини і Чорногорії, приєднались до проросійських бойових підрозділів, які діють на Донбасі, зазначає дослідниця.
Одним із них був чорногорець Марко Барович. На Батьківщині він мав кримінальне минуле і мав судимість за пограбування та спробу вбивства, а тепер ще і за участь в військовому конфлікті за кордоном. За це його було засуджено до ув’язнення на три з половиною роки.
Згідно з документами судової справи, Барович в грудні 2014 року приїхав до Росії і одразу перед Новим роком поїхав до Східної України, де отримав військову картку самопроголошеної "ДНР", йдеться в статті. Військова картка свідчить, що він спочатку служив водієм, а потім – снайпером. В жовтні 2015 року його арештували на кордоні України і Росії.
Прокурори з Чорногорії заявляють, що одним з найважливіших доказів того, що він не тільки водив вантажівку, як він раніше заявляв, але і брав участь в бойових діях, став його акаунт у Facebook. Він часто позував на полі бою в уніформі з гвинтівкою.
Суд прийняв публічні дописи в соціальній мережі як докази. Після надання доказів, Барович визнав те, як він проводив час в Україні, однак наполіг, що він це робив з "моральних та патріотичних міркувань".
Повідомлення в соціальних медіа з поля бою в Україні дозволили прокурорам в Сербії та Чорногорії довести те, що громадяни цих країн незаконно брали участь в військових діях в Україні.
В квітні було винесено вирок у цій справі. Це - важливий прецедент, адже закон, який визначав участь у бойових діях за кордоном як злочин, був ухвалений лише в 2015 році.
В Сербії, де кількість таких бойовиків є набагато більшою, такого роду справ не було, а було лише досудове врегулювання.
Приблизно 24 бойовики повернулись до Сербії з України минулого року і визнали свою провину після доказів, наданих прокуратурою. Слідчі збирали докази в основному через соціальні медіа – YouTube і Facebook.
Найбільш відомою справою стала справа Радомира Покуки, колишнього речника спецслужб, який декілька місяців воював в Україні і практично щодня розміщував відео, фото та повідомлення стосовно його перебування на Донбасі.
Покука заявляв, що він хотів допомогти "російським братам" з патріотичних міркувань, в основному як відплата за російську підтримку Сербії в суперечці стосовно Косова.
Ще один відомий сербський бойовик в Україні – Дежан Берич. Його нещодавно бачили в районі Донецька з групою сербських снайперів. Берич стверджує, що його особисто запросили двоє російських добровольців, які брали участь у війні на Балканах в 1990-х.
Берич також каже, що стати бойовиком дуже просто – потрібно тільки сісти на літак до Ростова-на-Дону, а потім на автобус до неконтрольованих урядом територій України. Берич також регулярно розміщує свої історії на Facebook та YouTube.
В Україні було видано ордери на арешти сербських бойовиків. Відповідно до повідомлень з Києва, практично 300 сербів воюють в лавах підконтрольних Росії бойовиків на Донбасі, багато з яких – в так званому угрупованні Вагнера.
