Російські окупаційні війська не полишають спроб захопити Часів Яр Донецької області. Ворог готовий кидати в бій незліченну кількість бійців, проте той факт, що в Україну надходять додаткові постачання допомоги, може дозволити українським командирам зануритися в резерви та протистояти натиску.
Про це пише The New York Times. Видання наголошує, міста, що розташовані за Часовим Яром, – не просто важливі оборонні бастіони. У них проживають сотні тисяч цивільних осіб. Багато з них працюють у галузях промисловості, які відіграють важливу роль у виробництві зброї в Україні.
"Якщо Часів Яр впаде, деякі з цих населених пунктів опиняться в межах досяжності російської артилерії. Росія неодноразово демонструвала, що вона може зробити, коли населений пункт потрапляє в зону досяжності її зброї – знищити місцеву промисловість, зруйнувати критичну інфраструктуру та зробити колись мирні міста непридатними для життя", – йдеться у матеріалі.
Відео дня
Крім того контроль противника над Часовим Яром також поставив би під загрозу Костянтинівку – головний вузол постачання українських сил на сході, який знаходиться лише за кілька кілометрів.
Військовий експерт Сергій Грабський зазначив, що залізниця в Костянтинівці є "хребтом українського постачання та підтримки" на сході. Цього року росіяни обстріляли головний вокзал міста ракетами, але потяги досі ходять.
Проте військові аналітики кажуть, що навіть якщо Часів Яр впаде, бої, які послідують за цим, швидше за все, будуть тривалими і жорстокими.
Війна в Україні: ситуація на фронті
На передовій протягом доби було зафіксовано 93 бойових зіткнення з противником. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні.
Зазначалося, що на Авдіївському напрямку українські воїни відбили 23 атаки російських окупантів, на Бахмутському та Лиманському – по 16. Також росіяни 14 разів намагалися прорвати оборону ЗСУ на Новопавлівському напрямку.
Водночас командир 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", полковник ЗСУ Павло Паліса розповів, що на Бахмутському напрямку окупанти намагаються наростити зусилля в смузі оборони бригади й також по сусідах, щоб прорвати оборону українських військ. Стратегічна ціль росіян на тому напрямку – вихід на адміністративні межі Донецької й Луганської областей.
