Рушійною силою контрнаступу ЗСУ на півдні України є сотні невеликих штурмових груп (часто всього від восьми до десяти солдатів), кожній з яких доручено атакувати одну траншею, одну смугу дерев або навіть один будинок. Про це йдеться у статті The New York Times.
Зазначається, що саме так звільнялися Урожайне та Работине. Україна значною мірою покладається на зусилля даних штурмових груп, повільно, але впевнено просуваючись вперед.
Будь-який будинок у селі, захоплення якого може бути завданням для українських бійців, - всього лише плямочка на карті, але кожен з них може служити опорним пунктом для російських солдатів.
"Це важкий спосіб вести війну - село за селом, будинок за будинком - без гарантії успіху. Однак, будучи взяті та захоплені, вцілілі російські укріплення служать українцям базою для планування свого наступного кроку", - йдеться у статті.
Звільнення Урожайного і Работино - маленькі, але необхідні кроки, які означали, що українські сили прорвали перший рівень оборони російських військ.
"Українцям належить пройти ще близько 60 миль важкої дороги, перш ніж вони зможуть досягти узбережжя (Азовського моря), і, принаймні, ще одна добре укріплена російська оборонна лінія на їхньому шляху. Росіяни чинять шалений опір, захищені укріпленими позиціями, мінними полями і перевагою у повітрі. Морські піхотинці очікують, що бій буде кривавим і повільним", - наголошується в статті.
Війна в Україні - ситуація на фронті
За даними Генштабу, росіяни намагаються наступати на чотирьох напрямках, але безуспішно.
Водночас Сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
