Мешканці тимчасово окупованого Бердянська розповіли про ситуацію у місті. Люди відчувають себе в'язнями у колонії.
Про це вони розповіли виданню "Радіо Свобода".
Бердянськ - курортне місто, більшість мешканців заробляє саме влітку, у розпал сезону. Проте цього року туристів немає. Мешканці кажуть, що відсутність заробітку для них справжня трагедія. На відсутність клієнтів скаржаться також власники кафе та ресторанів.
"Ми дев’ять місяців несезонних годуємося за кошти, зароблені влітку. Відкладене на чорний день майже доїли, що робити далі, не уявляємо. Відсутність відпочивальників – це провал, це голодна зима", – розповіла місцева власниця готельного бізнесу.
Окупанти намагаються запевнити мешканців міста, що скоро в них все налагодиться. Вони почали ремонтувати деякі дороги та обіцяють відновити газопостачання. Проте місцеві казкам рашистів не вірять. Вони вважають, що уся ця "щедрість" лише задля того, щоб люди перестали чекати на ЗСУ.
"Нащо це робиться? Щоб дати нам зрозуміти, що тут, начебто, нові господарі, України тут не буде, деокупацію не чекайте, ми для вас стараємося. Вони вкладають в нас гроші, намагаються купити, а бердянці все як так і треба сприймають. Нехай, більше грошей на ремонти – менше грошей на ракети", - розповів один з мешканців міста.
Місцевим сильно не подобається, що усюди окупанти розвісили свої триколори та гасла. Людей це пригнічує, рашисти нав'язують їм свою ідеологію. Як зізналася одна жінка, серед бігбордів з російськими прапорами їй навіть важко дихати. Люди відчувають себе в'язнями у колонії, розміром з місто.
Підконтрольна окупантам "влада" намагається набрати працівників. Не вистачає ані вчителів, ані поліцейських. Звісно, багато хто відмовився працювати на ворога. Проте є й такі, у кого не залишалося вибору або вони свідомо перейшли на бік окупантів.
Вчителі, які відмовилися викладати дітям російську програму, бояться проводити уроки онлайн та працювати в українських школах дистанційно. Сусіди та інші "добрі" люди можуть "здавати" таких викладачів окупантам.
У людей майже немає грошей. Рашисти пропонують мешканцям "фінансову допомогу" в обмін на паспортні дані, проте її дуже важко отримати. Усюди черги, плутанина. Літнім людям майже неможливо оформити "допомогу" від окупантів.
Також у місті велика проблема з цінами. На людях активно наживаються "перекупи". Місцевим доводиться замовляти деякі товари у продавців, які возять їх з Запоріжжя. Доволі проблемно купувати ліки, адже на них ціни "накручують" ще більше, аніж на продукти.
"Те, що харчі дорогі, ми звикли, крупи та олію ж не будеш замовляти. А ось засоби гігієни, наприклад, так, замовляємо. Уявіть собі, дезодорант у нас коштує 150-200 гривень... І так з усім. Мийний засіб для посуду 60-80 грн, а на підконтрольній 40 грн. Багато людей привозять чи отримують посилки та перепродають з рук, у нас квітне бізнес перекупників", – розповіла мешканка міста.
Окрім цього, рашисти заселяють у квартири людей нових мешканців, які не платять за комунальні послуги та оренду. У місті помічають все більше людей, які схожі на бурятів, а військові перевозять до Бердянська свої родини.
Раніше УНІАН вже повідомляв, що у Бердянську партизани підірвали колаборанта з місцевого ДАІ.
