Очільник поліції Максим Цуцкірідзе: Вбивства військових через Telegram – вже системна загроза. 19-річний хлопець погодився вбити за 5 тисяч гривень

Програючи на фронті, росіяни намагаються вбивати українських воїнів у тилу – і їх знаряддям усе частіше стають діти. Керівник Нацполіції в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН розповів про те, як вороги обирають виконавців злочинів і жертв, та дав поради – що робити батькам і самим військовим, аби уникнути біди.

Росіяни дедалі активніше намагаються діставатися до українських військових поза лінією фронту – через Telegram, маніпуляції, гроші та людей, які часто навіть не до кінця усвідомлюють, у що їх втягують.

У Нацполіції бачать повторювану схему і говорять про системну загрозу. Як вона працює, кого росіяни обирають виконавцями і жертвами та що сьогодні має насторожити військового – в інтерв’ю УНІАН розповів виконуючий обов’язки Голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

Що стало для поліції сигналом, що окремі смерті військових можуть бути пов’язані між собою?

Результати експертиз, перевірка останніх контактів загиблих та аналіз їхнього листування. Спочатку кожну смерть розслідували окремо. При отруєнні часто немає очевидних зовнішніх ознак насильства, тому особливе значення мають висновки експертів і відновлення подій перед смертю.

Коли почали зіставляти матеріали різних проваджень, побачили повторювані обставини. Ціллю були військовослужбовці, виконавців дистанційно координували через Telegram, у більшості встановлених епізодів використовували метадон. Його передавали поштою або через схрони, а до військового наближалися під приводом знайомства, спільного відпочинку чи подарунка.

Сукупність цих даних дала підстави перевіряти зв’язки між злочинами та причетність до них російських спецслужб. Кілька замахів вдалося попередити. Водночас ми бачимо, що змінюються способи знайомства, вербування й передачі речовин. Тому інформацію з розслідувань потрібно доводити до військових – щоб вони могли розпізнати такі ситуації до того, як станеться непоправне.

На якому етапі зараз ці розслідування?

Упродовж цього року слідчі поліції розслідували 20 кримінальних проваджень за фактами смерті 22 військовослужбовців ЗСУ у восьми областях України та Києві.

У справах щодо загибелі дванадцяти військовослужбовців одинадцяти особам уже повідомлено про підозру. Ще у чотирьох встановлено осіб, яким готуються повідомлення про підозру. Висновки необхідних експертиз уже отримано.

Чотири кримінальні провадження скеровано до суду. Ще одне після встановлення причетної особи передано за підслідністю до СБУ.

Водночас хочу наголосити: наразі ми не можемо стверджувати, що всі 22 військовослужбовці стали жертвами вбивств. У частині випадків причини смерті ще встановлюються. Наше завдання – з’ясувати, чи була смерть природною, чи стала наслідком злочину.

Є випадки, коли тіла військовослужбовців знаходили в орендованих квартирах за обставин, які викликали обґрунтовані підозри. В окремих справах виявлено листування з особами, чиї контакти із загиблими зараз перевіряються. Ми відновлюємо останні події їхнього життя, встановлюємо коло спілкування, аналізуємо зібрані докази та проводимо необхідні експертизи.

Для нас принципово важливо встановити справжні обставини кожної смерті.

Хто погоджується виконувати такі завдання?

Серед фігурантів багато молодих людей. Їх залучають через гроші, наркотики, обіцянки допомогти або вирішити проблеми. Спеціальної підготовки від них зазвичай не вимагають – куратор пояснює, що потрібно зробити, і контролює виконання.

Є 19-річний хлопець, який погодився вбити військового за 5 тисяч гривень. Ще серед фігуранток – 17-річна дівчина, якій пообіцяли допомогти виїхати з України, щоб уникнути відповідальності за попередні підпали автомобілів. Двом школяркам – ученицям 10-го та 11-го класів – за вбивство військового обіцяли 5 тисяч доларів.

Тобто куратор підбирає пропозицію під конкретну людину: комусь потрібні гроші, хтось залежить від наркотиків, хтось уже вчинив злочин і шукає спосіб уникнути відповідальності. Цю вразливість використовують, щоб втягнути людину в наступний злочин.

На що розраховують виконавці й що їм загрожує?

Вони часто переоцінюють свою анонімність. Листування, перекази грошей, отримання й відправлення посилок залишають сліди. За ними ми встановлюємо конкретних людей. Десять осіб, яким уже повідомлено про підозру, – результат цієї роботи.

За умисне вбивство на замовлення – пункт 11 частини другої статті 115 Кримінального кодексу – повнолітньому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Відповідальність за умисне вбивство настає вже з 14 років. Неповнолітній за такий особливо тяжкий злочин може отримати до 15 років – довічне за злочин, вчинений до 18 років, не призначають.

Відповідати можуть і ті, хто свідомо допомагав убивству. Роль кожного та його умисел доводимо окремо. Якщо громадянин України умисно допомагав ворогу в підривній діяльності проти нашої держави, може йтися і про державну зраду. За її вчинення в умовах воєнного стану частина друга статті 111 передбачає для повнолітнього 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Тому обіцяні кілька тисяч гривень можуть коштувати людині всього її подальшого життя.

Що вже відомо про кураторів і як вони керують цими злочинами?

В одному з проваджень ми ідентифікували куратора – громадянина росії, мешканця Ростова-на-Дону, 2004 року народження. Він дистанційно керував діями неповнолітньої в Україні. Працюємо і щодо інших осіб, які координували такі злочини.

У частині випадків куратор організовує практично все: знаходить військового, веде з ним листування від чужого імені, домовляється про зустріч, забезпечує передачу речовини й контролює виконавця. Telegram використовують на всіх цих етапах.

Наприклад, у Житомирі 17-річна дівчина передала куратору свої фотографії. Далі він сам від її імені спілкувався з військовим і домовлявся про зустріч. Тобто людина могла бути переконана, що веде особисту розмову з дівчиною, хоча насправді з нею спілкувався організатор злочину.

У різних провадженнях повторюються Telegram-канали та ніки. Це допомагає перевіряти зв’язки між епізодами. Але однаковий нік ще не доводить, що за ним стоїть та сама людина. Такі висновки маємо підтверджувати доказами.

Чи одразу людині пропонують убити військового?

Не завжди. Спочатку це можуть бути пропозиції легкого заробітку або дії, справжнього призначення яких людина не розуміє. У наших провадженнях майбутніх виконавців, зокрема, знаходили через Telegram-канали, пов’язані з наркотиками. В одному випадку неповнолітня спочатку отримувала безкоштовні наркотики, а вже потім їй запропонували гроші за вбивство військового.

Є й випадок, коли дівчину переконали, що вона нібито допомагає українській розвідці викривати російських шпигунів. Їй пояснили, що потрібно лише приспати чоловіка, щоб отримати доступ до його телефона.

Насправді її спрямували проти українського військовослужбовця. Під час зустрічі вона підмішала метадон у його напій, і чоловік загинув. Цей епізод показує, як під виглядом допомоги своїй країні людину можуть залучити до злочину проти неї.

Чи має значення, де служить військовий, яке в нього звання або до якої інформації він має доступ?

У частині випадків достатньо самого факту, що людина служить у Збройних силах України. Посада, звання чи доступ до чутливої інформації можуть взагалі не мати значення.

В одному з проваджень виконавець отримав завдання вбити будь-якого військового. У підсумку вбив цивільного чоловіка холодною зброєю і спробував видати його куратору за військовослужбовця. Замовнику був потрібен сам факт убивства українського військового.

Далі обирають того, до кого можуть наблизитися. Це може бути людина з оточення виконавця або військовий, якого знайшли в мережі. Іноді достатньо підтвердити факт служби та налагодити особисте спілкування. Тому не варто вважати, що загроза стосується лише командирів чи тих, хто володіє секретною інформацією.

Як входять у довіру до військового?

Контакт може виглядати цілком звичайним. Це буває знайомство в інтернеті, яке поступово переходить в особисте спілкування. Але є й випадки, коли використовують давні знайомства.

На Житомирщині двоє виконавців давно знали майбутню жертву й разом із нею вживали наркотики. Куратор використав уже наявну довіру між людьми.

В іншому провадженні військовий спілкувався з дівчиною у Telegram. Вони регулярно виходили на відеозв’язок, хоча особисто не зустрічалися. Згодом вона запропонувала подарунок – пляшку віскі, яку він мав випити вдома під час їхнього чергового відеоспілкування. Напій із метадоном від її імені підготував і надіслав інший виконавець. Військовий загинув.

Тому тривалість спілкування чи відеозв’язок самі собою не гарантують безпечності контакту. Людина може бути реальною, але приховувати свої наміри або діяти за чужими вказівками.

Ви згадали посилки. Як працює ця схема і які випадки вже встановлено?

Після знайомства в Telegram військовому пропонують безкоштовну посилку – нібито як подяку за службу або в межах спеціальної акції. Перед цим можуть просити фото у формі, щоб переконатися, що він справді служить. Відправлення через "Нову пошту" готують інші залучені особи за вказівками куратора. У таких посилках може бути метадон, змішаний з іншими токсичними речовинами або препаратами.

Зараз розслідуємо події 9–10 жовтня. На Житомирщині один військовий попросив іншого забрати посилку. Усередині упаковки трав’яного чаю вони знайшли таблетки невідомого походження і вжили їх. Один помер того ж дня, іншого знайшли мертвим наступного ранку. Обставини розслідуємо як умисне вбивство двох осіб.

Встановили, що посилку з Харківщини надіслала 17-річна дівчина. За матеріалами розслідування, вона отримувала метадон і за гроші пересилала його за адресами, які вказував куратор у Telegram.

10 жовтня аналогічне відправлення від неї отримав військовий в Івано-Франківську. Після вживання речовини він також помер. Наразі встановлюємо всіх адресатів цих посилок і перевіряємо обставини кожного відправлення.

Вже 23 жовтня повідомили цій дівчині про підозру та наступного дня суд обрав їй запобіжний захід – тримання під вартою.

Чи завжди в цих злочинах ідеться саме про отруєння?

Ні. Метадон фігурує в багатьох установлених епізодах, але спосіб убивства можуть змінювати вже під час злочину.У Харкові дві неповнолітні транслювали куратору через Telegram те, що відбувалося з військовим. Коли після вживання метадону він залишався живим, куратор наказав убити його іншим способом. Спочатку вимагав перерізати йому горло, а коли дівчата відмовилися – наказав задушити. Цей наказ вони виконали.

Це показує, наскільки безпосереднім може бути дистанційне керування: куратор спостерігає за подіями й одразу дає наступні вказівки. Тому загрозу не можна зводити лише до певної речовини. Важливо розуміти весь спосіб наближення до військового – через довіру, зустрічі, подарунки або посилки.

Серед загиблих є іноземні військові. Що відомо про ці випадки?

У цих провадженнях є двоє загиблих громадян Колумбії, які служили в наших Силах оборони. Один проходив службу за контрактом і загинув у Запоріжжі. Другий був розвідником-сапером і загинув у Харкові; у цьому провадженні підозрюваними є дві неповнолітні.

У Запоріжжі військовий спілкувався з "Юлею". Особу жінки з фотографій слідство поки не встановило. Одна з версій – ці зображення могли бути створені штучним інтелектом. Наголошу, що це саме версія, яку перевіряємо.

Іноземні військовослужбовці мають отримати такі самі застереження зрозумілою для них мовою. Прошу командирів підрозділів, де служать іноземці, приділити цьому увагу. Потрібно пояснити конкретні сценарії, ознаки небезпеки та порядок звернення по допомогу.

Які сигнали мають насторожити військового?

Надмірний інтерес до місця служби, перебування, розпорядку дня. Прохання від малознайомої людини надіслати фото у формі, наполегливе бажання зустрітися наодинці, незрозумілий поспіх або вимога нікому не розповідати про спілкування.

Окремо – пропозиції подарунків, алкоголю, ліків чи інших речовин, походження яких ви не можете перевірити. Зокрема, безкоштовних посилок нібито як подяки за службу. Мають насторожити і прохання отримати чужу посилку, забрати щось зі схованки або передати пакунок за незрозумілих обставин.

Звертайте увагу й на зміни в поведінці давніх знайомих: раптовий інтерес до вашої служби, наполегливі запрошення, незвичні пропозиції. Якщо виникли обґрунтовані сумніви, не відкидайте їх лише тому, що давно знаєте людину або вже не раз спілкувалися з нею відеозв’язком.

Що робити, якщо контакт або ситуація викликають підозру?

Збережіть листування, дані акаунта, номер телефону та іншу інформацію, яка допоможе перевірити контакт, і телефонуйте 102. Не намагайтеся самостійно викрити людину, не продовжуйте спілкування "для перевірки" й не домовляйтеся про зустріч. Якщо отримали речовини невідомого походження, не вживайте їх і не пропонуйте іншим.

Працівники служби 102 уже отримали відповідні інструктажі щодо дій у таких ситуаціях. Військовому не потрібно самому збирати докази чи визначати, хто стоїть за акаунтом. Цим мають займатися правоохоронці.

Ми також напрацювали рекомендації для військовослужбовців і будемо їх поширювати. Прошу командирів довести цю інформацію до особового складу, а військових – обговорити її з побратимами.

Краще ми перевіримо контакт, який виявиться безпечним, ніж пропустимо той, за яким стоїть російський куратор. Саме тому прошу не залишати такі сумніви без реакції.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News