Частина Чорноморського флоту Росії все ще залишається у Криму, тому що у військовій морській базі в Новоросійську, куди вже відбули майже всі бойові одиниці противника, не вистачає місця – проблема нестачі причального фронту у росіян почалася ще у 1990 роки.
Про це речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук розповів в ефірі телемарафону. За його словами, зараз майже всі кораблі ЧФ РФ знаходяться в Новоросійську, де вже не має місця біля причалів. Певні одиниці залишаються у тимчасово окупованому Криму – це допоміжний флот, здебільше, або одиниці, які не були готові до переходів і перебувають в ремонті.
"Решта одиниць, які на щось здатні, знаходяться в пункті базування "Новоросійськ", - сказав Плетенчук.
Він уточнив, функціонування флоту складається не лише з роботи бойових одиниць, а й з їхнього забезпечення, яке виконують буксири, пошуково-рятувальні судна, танкери тощо. Всі ці судна також входять до складу ЧФ РФ, але не мають озброєння, яке дозволяє вести безпосередньо бойові дії. Зараз їх не переганяють до Новоросійська, тому що там не вистачає причального фронту.
"Їх просто нема де ставити… Ця база (Новоросійськ – УНІАН) не була розрахована на те, щоб стати основною. Насправді це одна з основних причин, з яких Росія ще у 1990-ті почала гратися у геополітичні ігри з Україною щодо Криму", - вважає речник.
Він розповів, що росіяни тоді порахували, що перебазувати кримську інфраструктуру до Новоросійська, де знаходиться їхня військова база, буде дуже дорого та дуже довго.
"Тому вони зробили ставку на ці свої гібридні технології та залишилися у Криму. Тому що розбудувати таку інфраструктуру в Новоросійську - це десятки років та мільярди доларів. Тоді у них таких можливостей… А тепер вони повертаються до тієї самої ситуації, коли вимушені починати, якщо не з нуля, то хоча б з того, що вони там мають", - сказав військовий.
Він додав, що військова морська інфраструктура – це не тільки причальний фронт, де треба ставити кораблі, чи нафтосховища, де зберігається паливо.
"Ні, це набагато більше. Це родини військових моряків, які мають десь жити, їхні діти, які мають де вчитися…", - уточнив Плетенчук.
За його словами, наразі в акваторії Чорного моря на чергуванні перебуває один підводний човен РФ - проєкту "Варшав’янка", спорядження якого може бути чотири ракети "Калібр". В Азовському морі, за даними речника, немає жодного російського корабля – відхід їх стався після ураження у російському порту "Кавказ" порому "Славянин" та знищення в Єйську складу дронів разом з викладачами, які вчили ними керувати.
Довідково: Після розпаду Радянського Союзу військово-морська база у Севастополі перейшла під юрисдикцію Об'єднаних збройних сил Співдружності Незалежних Держав, а згодом регулювалася окремим договором між РФ та Україною. У 1997 році було підписано Договір про поділ Чорноморського флоту, який дозволив виділеним Росією кораблям залишатися на території України до 2017 року, ділячи Севастопольську бухту з кораблями ВМС України. Росія виплачувала Україні щорічну орендну плату за використання бази до 2014 року.
Також йдеться, що у 1997 році Росія та Україна підписали Договір про дружбу, співробітництво та партнерство, яким зобов'язалися поважати територіальну цілісність один одного, а 2003 року — договір про російсько-український державний кордон. Відповідно до встановленої договором лінії проходження кордону, Крим віднесений до території України, але у 2014 році РФ анексувала півострів.
Знищення російського флоту
Як повідомляв УНІАН, нещодавно Силам оборони вдалося знищити в порту "Кавказ" третій пором РФ – "Славянин", який агресор використовував для забезпечення військової логістики – після цього в Азовському морі зникли всі російські кораблі.
За даними речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука, з цим пов’язане те, що в Азовському морі заразі не фіксується перебування російських військових кораблів. На його думку, вони вирішили покинути акваторію Азовського моря, першою чергою, через пошкодження залізничного порома. Він уточнив, що саме на поромні перевезення у противника припадало три чверті військової логістики, тому що Кримський міст вони для цього фактично не ризикують використовувати. Тому, за словами Плетенчука, "Славянин" у якості елемента логістики був дуже важливим для окупантів.
