
Розбір прильотів: в Росії стався справжній "СУшкоцид"
У жовтні Росія втратила щонайменше 11 літаків – це одні з найбільших втрат з початку війни. Кремлівська оборонка робить все можливе, аби "залатати діри", але в гру вступають фактори, на які вона вплинути не здатна.
Російська бойова авіація вступила в останній місяць осені з важким тягарем на спині – жовтень виявився для неї драматичним навіть по мірках не дуже вдалої війни проти України.
4 жовтня дрони Центру спеціальних операцій "Альфа" СБУ знищили фронтовий бомбардувальник Су-34 і багатоцільовий винищувач Су-35С на аеродромі "Ханська" в Республіці Адигея. Пізніше з’явився супутниковий знімок, який демонстрував вигорілі літаки. Це була неприємна втрата для Росії і що найважливіше – вона поклала початок цілій низці схожих подій.

У ніч на 15 жовтня 2026 року бойова авіація РФ зазнала найбільших разових втрат за останній час – Сили оборони вдарили "Нептунами" по аеродрому "Борисоглєбськ" у Воронезькій області, знищивши принаймні кілька бомбардувальників.

Суперечки щодо втрат РФ у цій операції не вщухають до сих пір. Україна каже про шість знищених Су-34, але не виключено, що насправді результат трохи скромніший.
На знімках добре видно повністю згорілі силуети щонайменше двох Су-34. На стоянках у центральній частині залишилися лише сліди масштабних пожеж. Імовірно, на момент зйомки основні рештки цих літаків вже прибрали.
Таким чином, загалом було втрачено близько чотирьох машин, а ще два літаки, ймовірно були пошкоджені – вони знаходились поодаль від головного удару і теоретично могли уціліти.
Під час ударів літаки перебували на відкритих стоянках поза захисними ангарами, на мінімальній відстані один від одного. Це й спричинило такі руйнівні наслідки.
Росіяни втрачали не лише Су-35 та Су-34. 21 жовтня стало відомо про втрату принаймні двох літаків типу Су-30. Один із них, ймовірно, належав авіації флоту. Пізніше в мережі з'явилися фото Су-30СМ із сильно деформованою зовнішньою частиною крила – він нібито зіштовхнувся з іншим таким самим винищувачем. Пошкоджений літак зміг повернутися додому.

На цьому негаразди для росіян не завершилися.
29 жовтня ВМС ЗСУ завдали успішного ракетного удару по аеродрому "Мариновка" у Волгоградській області, внаслідок чого, за українськими даними, було знищено два Су-34. На знімку було видно сліди горіння і уламки після двох попадань по відкритих стоянках.
Того ж дня внаслідок "нештатної ситуації" на аеродромі "Ахтубінськ" зайнявся Су-57 – найновіший винищувач РФ, який виготовляють в одиничних екземплярах. На фото можна бачити повністю вигорілий силует, відновленню машина не підлягає.

Таким чином, у жовтні РФ втратила щонайменше одинадцять бойових літаків:
- Су-34 – 7 (ще кілька пошкоджено);
- Су-30 – 2 (ще один пошкоджено);
- Су-35 – 1 ;
- Су-57 – 1.
Втрати Су-34 є дуже болючими не лише через номінальну кількість машин. Незважаючи на всі катастрофічні недоліки літака, не варто забувати, що це головний носій керованих бомб з УМПК. Простіше кажучи, головний бомбардувальник Росії. Його роль у війні проти України без перебільшення стратегічна.
Це ще не всі втрати російської авіації у жовтні. Окрім понад десятка бойових літаків Москва лишилася щонайменше двох багатоцільових гелікоптерів Мі-8.
В одному з випадків це був поширений у росіян "дружній вогонь", в іншому – український дрон HORNET. Нещодавно, до речі, росіяни втратили ще кілька гвинтокрилих машин – під час відбиття атаки українських дронів.
Росіяни втрачали не лише цінні борти, а й персонал на аеродромах.
"Якщо говорити про загиблих на аеродромах, то ми розуміємо, що це або пілоти, або техніки, – говорить УНІАН військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак. – Навіть якщо це "просто" технік, але досвідчений, замінити його непросто – можливо, навіть складніше, ніж пілота. Пілотів там у принципі випускають чимало, а от із техніками, як вони самі визнавали, з інженерним персоналом – дійсно біда".

Причини втрати, або чому укриття не допомогли
На відміну від перших років війни сьогодні Росія намагається захистити свої літаки. Ще станом на літо 2025 року будівництво укриттів зафіксували на понад десяти російських авіабазах, розташованих поблизу України та в окупованому Криму.
Йдеться про споруди різних типів: це і капітальні залізобетонні ангари бункерного типу, і полегшені ангари з наскрізним проїздом, і велетенські захисні споруди для стратегічної авіації.
Залізобетонний ангар може захистити літак, навіть якщо ракета влучить неподалік від нього. Водночас нещодавні втрати літаків – не той випадок, адже літаки взагалі стояли на відкритому місці, не маючи практично ніякого захисту.
Чому так сталося? Існує кілька можливих пояснень.
По-перше, ангарів банально мало. Будівництво залізобетонних арочних укриттів для сотень літаків вимагає колосальних фінансових витрат і часу, чого катастрофічно бракує.
По-друге – це особливості експлуатації. Іншими словами, нехтуючи укриттями, росіяни, ймовірно, намагалися якнайшвидше заправити літак та швидко провести технічний огляд між вильотами, для чого краще підходить вільний доступ до машини з усіх боків.
Нарешті, третя причина – це впевненість росіян, що аеродроми знаходяться далеко, і до них Україна не дотягнеться.
Але, здається, головна причина авіаційних втрат ворога – звичайна російська недбалість, яка давала про себе знати завжди, за будь якої війни. Не роками чи десятиліттями, а навіть століттями. Війна проти України в цьому сенсі не стала виключенням.
"Вони, ймовірно, просто прорахувалися. Їм потрібно було швидко провести обслуговування перед вильотом, а затягувати літаки в ангари – це зайвий час і зусилля. Вони вирішили зробити все по-швидкому, сподіваючись, що ніхто не помітить. Саме тому їх і зафіксували на останніх супутникових знімках", – говорить Іван Ступак.
За даними ГУР, одних лише Су-34 росіяни втратили під час війни близько 50 одиниць. Приблизно стільки ж було втрачено штурмовиків Су-25, які Росія взагалі не виробляє.
Втрату кількох Мі-8 взагалі можна розцінювати як "робочий момент", особливо на тлі майже 70 втрачених за час війни ударних гелікоптерів Ка-52, які значно дорожчі за Мі-8.
На яку суму загалом можна оцінити жовтневі авіаційні втрати РФ? Точні підрахунки провести складно, адже для своєї армії Росія постачає техніку по значно нижчий ціні, ніж на міжнародний ринок.
Можна припустити, що загальна вартість втрачених у жовтні літаків становить близько 430 мільйонів доларів за внутрішньою ціною РФ, тоді як ринкова ціна літаків може досягати 700 мільйонів. Втрата двох Мі-8 могла коштувати росіянам близько 10-20 мільйонів доларів.

Чи зможе Москва компенсувати знищені літаки
Насправді втрата десятків і навіть сотень літаків – звичайна картина під час великої війни. На Заході звикли до майже безкровних операцій на кшталт бомбардувань Югославії, або операції Epic Fury, коли іранці за весь час змогли збити 1 (один) американський винищувач, а основна маса втрат припала на дрони.
Так військовим щастить не завжди.
Наприклад, за час війни у В'єтнамі Сполучені Штати втратили близько 700 одних лише винищувачів F-4 Phantom II, а гелікоптерів "Хью" (той самий герой десятків бойовиків) було втрачено близько трьох тисяч одиниць. Навіть під час своєї найуспішнішої операції "Буря в пустелі" у 1991 році американці втратили близько 40 літаків (бойові + небойові втрати).
Питання в іншому – стані оборонно-промислового комплексу. Адже Росія - це не США. Можливості її ОПК не можна порівняти ані з американськими, ані з радянськими. Ані навіть з можливостями сучасної Франції і Німеччини, якщо рахувати їх разом. Кожен новий (а знищені машини були саме новими) бойовий літак у росіян - майже на вагу золота.
Скільки літаків отримали росіяни у цьому році та чи зможуть вони компенсувати втрати? Офіційна статистика, на жаль, поки що на боці ворога. Протягом року російські війська отримували різні бойові літаки.
Головною подією стала передача "великої партії" винищувачів Су-57, про яку росіяни повідомили у лютому (але без уточнення, коли саме вона відбулась). Не уточнювали вони і конкретної кількості: можливо, було передано близько чотирьох машин, хоча Центр аналізу стратегій і технологій припускав більшу кількість.
У вересні стало відомо про передачу другої партії Су-57 – щонайменше двох літаків.
Станом на початок листопада, росіяни також отримали дві партії Су-34 за поточний рік – про передачу машин повідомлялося у липні та у жовтні. Разом із бомбардувальниками у липні кремлівським військам передавали і винищувачі Су-30СМ2. Повідомлень про передачі інших партій цих машин російським військовим у 2026 році не було.
Що стосується Су-35, які є найбільш сучасними російськими винищувачами четвертого покоління, то їх передавали трьома партіями – у квітні, травні та у серпні. У кожній з партій було щонайменше два літаки.
Таким чином, станом на листопад Росія могла отримати щонайменше 16 нових літаків тактичної авіації. Якщо повірити Кремлю щодо "великої кількості" Су-57, то ця цифра зростає приблизно до 20-25 одиниць.
Мінімальна кількість літаків, які росіяни вже отримали цього року:
- Су-35С – 6;
- Су-57 – 4-6;
- Су-34 – 4;
- Су-30СМ2 – 2.
Рік ще не завершився, тому загальна кількість машин може зрости (втім, як і їхні втрати).
"Щодо цього року, то, станом на жовтень, йдеться приблизно про 12-14 поставлених бортів. Проте, я думаю, що фінальні цифри все ж виявляться ближчими до показників 2025-го року", – говорить УНІАН військовий аналітик Олег Катков, нагадуючи, що минулого року росіяни отримали від 16 до 30 літаків Су-30, Су-35 і Су-34.
Що ж до бойових гелікоптерів, то підрахувати їхню кількість набагато складніше - росіяни не оприлюднюють дані щодо їх передачі.
Згідно з документами російського Мінпромторгу та аналітичними оцінками Dallas Analytics, Росія хотіла виготовити 37 багатоцільових гелікоптерів Мі-8МТВ-1 на Казанському вертолітному заводі у 2026 році. Загалом протягом 2026-2027 років планувалося випустити 72 такі машини.
Мі-8 також виготовляють на заводі в Улан-Уде. Іншими словами, Росія без проблем компенсує втрати цих машин у війні проти України.
Тож, практично напевно Повітряно-космічні сили Росії до кінця року отримають одну-дві партії Су-34, що формально перекриє втрати цих літаків як у жовтні, так і за весь рік – усього в 2026 році Росія втратила з різних причин близько десяти машин цього типу. Будуть також перекриті втрати Су-35 та Су-57.
Не варто забувати, що два літаки в одній партії – це мінімально допустима кількість (тільки ті літаки, які можна бачити на фото). Насправді їх може бути до трьох-чотирьох одиниць.
"Західні аналітики порахували, що за останні чотири роки все, що росіяни втрачали в цій війні (мається на увазі авіація, – УНІАН), вони вже поставили до Збройних сил РФ – літаки та гелікоптери, окрім стратегічної авіації. Тобто вони мають можливість це відновлювати: раз на декілька місяців стабільно по дві-три одиниці вони передають до свого війська", – говорить УНІАН Іван Ступак.

Головна проблема російської авіації
Однак справжні втрати росіян можуть виявитися більшими, ніж прийнято вважати. Справа в тому, що ворогом для літаків РФ є не лише українські винищувачі, ЗРК чи "Нептуни". Хіба не головний ворог сьогодні – це час. Росія кожен день ганяє Су-34 на завдання, що призводить до стрімкого вичерпання ресурсу.
Передбачається, що загальний експлуатаційний ресурс Су-34 становить приблизно у 4000-6000 льотних годин. Для Су-35 ресурс планера оцінюється на рівні 6000 льотних годин.
Фото "древніх" F-15 або F-16 з Мережі не повинні вводити в оману – ресурс радянських і російських бойових літаків завжди був набагато менший за ресурс американських машин (у деяких випадках – в рази). Тому для Москви це питання критично важливе.
За підрахунками аналітичного центру RAND Майкла Бонерта, інтенсивне використання російської авіації лише від початку війни до серпня 2023 року могло призвести до вичерпання ресурсу, еквівалентного 27-57 літакам.
"На питання, чи можуть росіяни компенсувати втрати, випускаючи нові машини, – так, але якщо не брати до уваги постійний процес заміни літаків, – говорить УНІАН Олег Катков. – Адже є старі машини, які вже відслужили своє, вичерпали ресурс, і їх списують та замінюють. Отже, те, що вони виготовили, – умовно близько 30 винищувачів Су-30, Су-34, Су-35 разом узятих, – іде не лише на поповнення бойових втрат, а й на оновлення авіапарку, який дуже активно зношується".
Накопичення льотних годин не завжди призводить до одночасного списання літаків, оскільки загальне навантаження рівномірно розподіляється між усім авіапарком. Але загальної картини це, звісно, не змінює – Кремль воює з Україною, не глядячи у майбутнє. І авіація як була, так і залишається слабким місцем армії РФ, адже потребує набагато кращої науково-технологічної бази, ніж є у Росії.
Йдеться навіть не стільки про війну з Україною, адже порівняно з нами РФ дійсно має перевагу у повітрі. Мова про можливі виклики, які неодмінно постануть перед Кремлем у майбутньому.
Для порівняння, Китай вже має у своєму розпорядженні 500 винищувачів п’ятого покоління J-20. Кількість серійних Су-57 самі росіяни оцінюють у 40-50+ одиниць. Різниця – у десять разів.
Таким чином, попри здатність Росії компенсувати безпосередні втрати літаків, говорити про повноцінне відновлення її бойового потенціалу не доводиться. Тож головна проблема Кремля полягає не в тому, чи зможе він побудувати ще кілька десятків бойових літаків, а в тому, чи вистачить Росії промислових, технологічних і фінансових ресурсів, аби зберегти боєздатність своєї авіації в довгостроковій перспективі. Про перевагу над провідними авіаційними державами світу вже навіть не йдеться.