Своїм досвідом поділилися снайпери ЗСУ.
Консультанти Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка розслідує факти порушення законодавства щодо військовослужбовців у ЗСУ та інших силових структурах, Данило і Кирило Яковлеви розповіли, що в одній із бригад, яких вони служили, поскаржилися на свого командира, проте замість вирішення ситуації, їх просто вигнали. Досвідом військових поділилися журналісти hromadske.
За словами керівника ТСК, народного депутата Анни Скороход, як можна зрозуміти, скарги на ім'я вищого командира або звернення до суду не зовсім працюють.
"Усі скарги, які приходять на частину від військовослужбовця, розглядає сама частина. Це нонсенс. Бо розглядати має вище військове командування або окрема комісія, щоб розслідування було об’єктивним, щоб не виникало кругової поруки, щоб боєць, який поскаржився, не ставав заручником ситуації", - наголосила вона.
Також відомо, що військовий може поскаржитися на гарячу лінію Міноборони, однак, як кажуть брати Яковлеви, це зовсім не діє.
"Коли на одному із засідань ТЦК народні депутати захотіли додзвонитися на гарячу лінію МО, вони не змогли це зробити. Їм ніхто не відповів. На сьогодні ТСК - реально єдина інстанція, куди військові можуть звернутися зі скаргою", - пояснили вони.
Скороход розповіла, що від початку роботи ТСК отримала понад 3 тисячі скарги від солдатів. Велика частина з них є колективною, інколи підписані сотнею воїнів. Найбільше військові скаржаться на недоотримання виплат або отримання їх не у повному обсязі. Також є скарги на вимагання коштів за відпустки, за проходження ВЛК чи можливість піти у звільнення, на знущання з особового складу, на накази, виконання яких загрожує загибеллю підрозділу.
"Була, наприклад, колективна скарга на командира, що бійців, які мають контузії та інші проблеми зі здоров'ям, він не скеровує на лікарський огляд, а примушує виконувати бойові завдання. Знайшовся командир, який вимагав від підлеглих гроші на тій підставі, що, мовляв, бійці більше за нього заробляють, тож мають скинутися йому. Інший пропонував відкупитися від участі у бойових завданнях. Або командир наказує виконати завдання, яке за наявних умов реалізувати неможливо", - зауважив Данило Яковлев.
Він зазначив, що вони з братом є снайперами та розповів про випадок, коли військові пояснювали командиру, що на цій місцевості снайперську позицію не вийде облаштувати.
"А він нам: "Залізьте на дерево і стріляйте". Нормально? Або хлопці з нашого підрозділу ледь не загинули під Купʼянськом, тому що командир не готував операцію. Нам просто сказали: "Ідіть, там на місці розберетеся"", - додав він.
За словами Данила, конфлікти між підлеглими та командирами виникають переважно через те, що військові не знають вимог Статутів ЗСУ, особливо Дисциплінарного.
"Сьогодні у підготовчих центрах більше уваги приділяють бойовому вишколу. Але треба вимагати від військовослужбовців знання своїх прав та обов'язків, знання юридичних аспектів військової служби. Приміром, щоб після закінчення навчання вони складали відповідний тест. Ясно, що для бійців це буде додаткове навантаження і вони його саботуватимуть. Але треба запропонувати їм прийнятний варіант, скажімо, якісь тематичні відеоролики про те, як уникати конфліктних ситуацій між командиром і бійцем, як їх розв'язувати", - радить військовослужбовець.
Крім того, самі Статути є недосконалими, адже мають радянські пережитки, які знищують особовий склад.
"Ще з радянських часів в армії прижилося оце: "я начальник - ти дурень", "команди думати не було", або "я наказав, а ти мусиш зробити, і мене не цікавить, як ти це зробиш". Є командири, які поводяться з підлеглими, як боги, що завжди мають рацію", - пояснюють брати Яковлеви.
Чоловіки додають, що реформа в армії у багатьох факторах звелася до заміни "дубка" на піксель, а в глибинних засадах ЗСУ залишаються дуже консервативними.
До прикладу, сьогодні до армії приходять люди, які мають гарну освіту, активну громадянську позицію, чималі заробітки та високий фаховий рівень у мирному житті, тому вони не сприймають схему "я начальник - ти дурень". Звідси й починається конфлікт.
Водночас під час своєї роботи в ТСК Яковлеви зрозуміли, що на командирів Третьої штурмової, "Азову", 13 бригади НГУ "Хартія", підрозділів ГУР жодного разу не надходили скарги.
"Ми з братом у 2014-2017 роках воювали в "Азові". Так от, там є гаряча лінія для бійців - вони можуть зателефонувати у штаб бригади й висловити свою думку з того чи іншого питання. В "Азові" є хорунжа служба, яка опікується різноманітними потребами особового складу - аж до лекцій, спортивних змагань, тренінгів, сеансів масажу. Там можна підійти до будь-якого командира та висловити своє незадоволення - і командир сприймає це як спільну проблему, а не факт непокори", - зауважив Кирило Яковлев.
Проте військовий наголошує, що скарги в "Азові" мають вигляд на кшталт: парові котлети замість смажених або можливість пити чай без цукру, адже солодкий не всі люблять.
"Адже усе в підрозділі підпорядковане тому, щоб жодні проблеми не заважали бійцю тренуватися і воювати", - підкреслив військовий.
За словами братів, якби всі бригади опікувалися своїми бійцями, як в "Азові", то не було б скарг і військовозобов'язані не боялися б воювати.
Як писав УНІАН, цього травня 12-та бригада спеціального призначення "Азов" повернулася в бій на Донбасі. За інформацією видання Le Monde, кількість військових планується збільшити з 1500 до 7000 осіб.
"Їхній героїзм у Маріуполі був джерелом натхнення", - розповів артилерист "Бульба", який до поповнення лав "Азова" вивчав інформатику у Вінниці.
Також повідомлялось, що на фронті загинув один з наймолодших захисників Азовсталі Назарій Гринцевич. Понад 4 місяці військовий провів у колонії так званої "ДНР" на окупованій території Донецької області. Вже після звільнення він разом із товаришами заснував підрозділ "Контакт 12", де був командиром взводу оптичних спостерігачів.