За словами представника полку, 80% "колишніх СЗЧшників" добросовісно воюють у лавах полку "АХІЛЛЕС".
До 30 серпня військовослужбовці, які самовільно залишили частину, могли уникнути кримінальної відповідальності та повернутися до лав ЗСУ, а також подати заявку в будь-який підрозділ. Як розповів керівник служби рекрутингу полку "АХІЛЛЕС" капітан Богдан Рижак в інтерв'ю "Українській правді", його полк також розглядав такі звернення.
"Зараз у нас близько 24% таких бійців. Переважна більшість з них добре служать: навчаються, підвищують кваліфікацію та класно виконують бойові завдання. Серед них є невеличкий відсоток тих, хто здійснює повторне СЗЧ. Як правило, це пов'язано з проблемою алко- та наркозалежностей, адже у нас "сухий закон"", - зазначив він.
Водночас журналіст нагадав, що це вікно можливостей зараз зачинилося, адже Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 13260, який передбачає повернення кримінальної відповідальності за СЗЧ, що спричинило дискусію у суспільстві. Тому у Рижака запитали, чи є сенс знову відкривати такі "вікна можливостей", на що він відповів:
"Ну ось дивіться, наша розмова почалася з проблеми мобілізаційного потенціалу - вичерпується він чи ні. Ця тема прямо стосується СЗЧ. Скільки в країні відповідних кримінальних проваджень? Якщо не помиляюся, з початку повномасштабного вторгнення кількість кримінальних справ по СЗЧ складає близько 200 000. Ви уявляєте собі, скільки це бригад?".
За його словами, 80% "колишніх СЗЧшників" добросовісно воюють у лавах полку "АХІЛЛЕС".
"Так, я не заперечую той факт, що серед цієї категорії трапляються алкоголіки, наркомани, особи з низькою мотивацією. Але давайте тоді враховувати, що є й абсолютно адекватні солдати з фантастичним бойовим досвідом (між іншим, серед них є й добровольці першої хвилі). Переконаний, що з таких людей можна формувати потужні підрозділи", - запевнив керівник служби рекрутингу полку.
Також військовий розповів про процедуру повернення із СЗЧ. За його словами, полк вже має напрацьовану "власну технологію" під ключ.
"По-перше, ми буквально "за ручку" супроводжуємо особу, яка прямує до нас та допомагаємо їй вирішити усі бюрократичні та юридичні проблеми. Наш представник приходить з ним до Військової служби правопорядку (ВСП), де оформляється відповідний "припис". Наступний крок - батальйон резерву. Там бійця реєструють, приймають у штат. Потім ми чекаємо, коли з його бригади надійдуть документи, і він потрапляє у план переміщення до нас. У фіналі ми їдемо за ним і забираємо", - пояснив Рижак.
Щодо судового засідання, то його вже відпрацьовує юридична служба, додав військовий.
"Існує електронний суд, який створений для того, щоб військовослужбовець не залишав місце дислокації. Це дуже зручно. Підсудний визнає провину, провадження закривається і розпочинається його повноцінна служба в нашому підрозділі. Звучить страшно: "батальйон резерву", "суд", але ж пам'ятаєте прислів'я: "Не такий страшний чорт, як його малюють"", - підсумував він.
Раніше менеджерка відділення рекрутингу 128 окремої гірсько-штурмової бригади (ОГШБ) Мар'яна Станко пояснила, чому бійці повертаються із СЗЧ та як до них потім ставляться. За її словами, найпоширеніша причина СЗЧ - це сімейні обставини. Друга поширена причина - це непорозуміння з командиром або особовим складом.
"Третя причина – це неможливість перевестися в інший підрозділ чи бригаду. Людина вирішує піти в СЗЧ, щоб потім рекрутуватися в бажану бригаду. Цей варіант працює на 99,9%. Людина може бути в СЗЧ 1-2 дні, за яке вона отримує адміністративну відповідальність. Натомість вона переводиться до нас", - запевнила Станко.
Водночас офіцер сформованого українськими націоналістами батальйону "Свобода" Андрій Іллєнко висловився про масштаби СЗЧ. Він наголосив, що на цьому етапі війни немає жодного підрозділу, де б не було СЗЧ.
"Тому ми дуже гнучко до цього ставимося, і якщо хтось із хлопців має проблеми, то завжди дамо відпустку за сімейними обставинами, вихідні", - додав Іллєнко.