Оскільки раптове вторгнення України в Росію триває вже третій тиждень і все більше виглядає як тривала операція, звичайні українці думають про його ціну.
Як пише The Washington Post, з одного боку, операція перенесла війну на російську територію. Але сили Москви продовжують здобувати позиції в східній частині Донецької області навколо стратегічного міста Покровськ. У деяких українців постає питання, чому Київ витрачає так багато ресурсів на захоплення російської землі, а не на захист власної.
Дилема Зеленського
Це дилема, з якою зіткнувся президент Володимир Зеленський, оскільки він і його військове командування скерували до Курської операції дорогоцінний особовий склад і озброєння, включаючи деякі українські десантно-штурмові бригади та бойові машини, поставлені із Заходу.
Москва досі чинила опір відволіканню своїх військ від свого головного удару на сході України біля Покровська, змушуючи Зеленського зробити делікатний вибір: дотримуватися плану захоплення російської землі, яка може стати потужною розмінною монетою для майбутніх мирних переговорів, або відступити, щоб зміцнити ключове місто України.
"Я вважаю, що нас не захищають", - каже 77-річна Раїса Макарова, пенсіонерка з Покровська. За її словами, українські війська "їдуть кудись в інше місце".
"Це дуже боляче. Ми думали, що таке до Покровська не дійде, що вони будуть захищати Покровськ. Ну, мабуть, нам доведеться померти тут", - сказала жінка.
Реакція українців на атаку в Курській області спочатку була радісною. Оскільки українські війська швидко просувалися вперед, захоплюючи сотні російських військовополонених, наступ підняв моральний дух у країні після браку хороших новин з лінії фронту протягом минулого року. Розрекламований контрнаступ Києва минулого літа здебільшого провалився, і з того часу Москва відновила ініціативу, особливо в Донецькій області.
Нещодавня мобілізаційна кампанія призову десятків тисяч українських чоловіків щомісяця до виснажених лав армії створила напругу в суспільстві, і багато хто стурбований бойовими діями. Два роки безперервних відключень електроенергії, спричинених ударами російських ракет і безпілотників по енергомережі, також вплинули на економіку та порушили повсякденне життя навіть тих, хто був далеко від поля бою.
"Нехай відчують, що таке окупація"
"Була певна втома від новин з фронту", – сказала Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди".
"Люди бачать у цих діях певну надію, що це може бути переломний момент. Це важливо для нації, яка вже третій рік веде повномасштабну війну. Це дуже впливає на моральний стан", - додала вона.
Дехто вважав доречним те, що після того, як українські цивільні по всій країні часто ховалися в підвалах від бомбардувань, звичайні росіяни тепер також відчувають наслідки війни, яку розпочав їхній уряд.
"Нехай відчують, що це таке, і зрозуміють, що означає жити в окупації. Я думаю, що росіян почнуть трохи переглядати речі. Їм потрібно прийняти якісь рішення, їм потрібно про щось подумати. Може, народ повстане?", - сказала 66-річна Любов Ємець.
Українці, з якими опитали журналісти Washington Post, розрізняли захоплення їхніми військовими російської території в Курську та окупацію Москвою української землі. На відміну від Росії, українські чиновники не сигналізували про бажання анексувати територію чи створити окупаційний уряд. Репортажі на підконтрольній Україні території Росії були обмеженими і зазвичай були присутні українські солдати, але наразі не було жодних доказів того, що сили Києва жорстоко поводилися з російськими цивільними.
"Є окупації, які робить країна-агресор, а є такі окупації, які ми зараз робимо, які відбуваються для того, щоб захистити і повернути свою територію", – сказав Микола Ханатов, мер окупованого українського міста Попасна.
"Повністю підтримую", - додав він. "Ми розуміємо, що страждають і мирні жителі. Але з іншого боку, я повинен сказати, що дві третини авіаударів по Україні були з Курської області, і ці люди не висловлювали ніякої незгоди з російською владою. Вони не вийшли на знак протесту".
Українські офіційні особи заявили, що захоплена територія може бути використана як важіль у майбутніх переговорах про припинення війни, але правитель Росії Володимир Путін оголосив, що Москва зараз не розглядатиме переговори про припинення вогню.
"Туманність щодо ендшпілю"
Зеленський також сказав, що однією з цілей наступу було створити буферну зону для захисту Сумської області України шляхом відкидання російських військ від кордону, обмеживши можливості Москви обстрілювати цей район. Деякі мешканці прикордонних сіл Сумської області кажуть, що тепер справді почуваються безпечніше. Інші сказали, що їх більше хвилює те, що збільшення української військової присутності в цьому районі може призвести до нових ракетних ударів.
"Більше солдатів приходять випити кави та гуляють містом. Це трохи страшно, тому що росіяни можуть завдати більше авіаударів або бомбити. Це може зробити нас ще більшою мішенню", - сказав Олескандр Мязін, 19-річний бариста, який працює в сумській кав’ярні.
Але туманність щодо ендшпілю українського керівництва в Курській області також додала тривоги в суспільстві, оскільки росіяни продовжують тиснути на українську землю на сході. Київ не повідомив, скільки може тривати вторгнення або що Україна хоче в обмін від Кремля на виведення своїх сил з Курська.
Люди висловлювали занепокоєння за бійців, які досі захищають лінію фронту на Донеччині - тепер у них менше боєприпасів, адже значна їх частина відведена на Курську операцію. Дехто запитав, якщо Росія продовжить наближатися до Покровська, чи дійсно Україна вирішить утримувати російську територію, а не свою?
"Можливо, я маю непопулярну думку, але я вважаю, що з одного боку, звичайно, це круто і добре, і звичайно, що це якось оживляє дух нашого народу. Але з іншого боку, на Донецькому та Харківському напрямках йдуть важкі бої. І не знаю, може, краще туди посилати підкріплення?" - сказала Вікторія Калашник, 34-річна художниця та волонтер з Києва.
Важливі новини України про війну - що вже повідомлялося
На початку серпня українські сили розпочали наступальні дії в Курській області. Вже відомо, що наші воїни звільнили понад 90 російських населених пунктів. На території, яку контролюють захисники України, створена військова комендатура.
Видання The Wall Street Journal писало, що українські воїни просуваються до оточення приблизно 3 000 російських окупантів, які притиснуті до річки Сейм на Курщині неподалік кордону з нашою державою.
