Найближчі місяці можуть стати вирішальними, оскільки Москва здатна зробити ставку на виснаження української оборони та енергетичної системи.
Запаси ракет-перехоплювачів для української протиповітряної оборони скорочуються, тоді як Росія нарощує повітряні атаки та готується до ударів по енергетиці напередодні зими. Найближчі місяці можуть стати одними з найважливіших у війні, пише почесний професор міжнародних відносин Міського коледжу Нью-Йорка Раджан Менон для The New York Times.
У січні російська армія перетнула символічну межу – вона воює в Україні довше, ніж Червона армія воювала проти нацистської Німеччини під час Другої світової війни.
Повномасштабне вторгнення Росії почалося у лютому 2022 року. Попри початкові очікування, що Україна може швидко зазнати поразки, цього не сталося. Українські військові змогли зупинити просування російської армії, а фронт у багатьох районах фактично перетворився на позиційний.
Однак нині Україна стикається з серйозною проблемою – скороченням запасів засобів протиповітряної оборони, зокрема ракет для систем Patriot.
За оцінкою автора, у 2026 році Росія не продемонструвала значного прориву на фронті, хоча її армія й досягла окремих територіальних успіхів.
Водночас російські війська несуть значні втрати. За наведеними оцінками, щомісяця вони можуть становити близько 30 тисяч убитих і поранених. Про труднощі Росії з поповненням армії, зокрема, свідчать залучення іноземних військових та великі виплати тим, хто погоджується підписувати контракти.
Україна також проводить власні наступальні операції. В окремі місяці українським військам вдалося повернути частину територій.
Через відносну стабільність лінії фронту дедалі більшого значення набуває боротьба в повітрі.
Українські безпілотники регулярно атакують російські нафтопереробні підприємства, логістичні маршрути та порти. Такі удари вже впливають на російську економіку, зокрема на постачання пального та експорт зерна.
Однак Росія також нарощує інтенсивність повітряних атак по Україні.
Особливе занепокоєння викликає стан української ППО. Війна на Близькому Сході скоротила доступні світові запаси ракет-перехоплювачів Patriot, а США свого часу призупиняли частину постачань озброєння Україні.
Європейські країни передали Києву частину своїх систем ППО, однак додаткових ракет-перехоплювачів усе ще недостатньо.
Москва, схоже, намагається використати слабкі місця української протиповітряної оборони. Росія вже посилила повітряні атаки та застосовує нові типи озброєння, зокрема реактивні безпілотники й модернізовані ракети.
Особливу небезпеку становлять удари по енергетичній інфраструктурі. За даними, наведеними в матеріалі, Росія готується до масштабних атак на українську енергосистему напередодні зими.
Минулої зими російські ракети та безпілотники завдали значних пошкоджень українській енергетиці, через що мільйони людей залишалися без світла, тепла та води.
Цього року ситуація може бути ще складнішою. Росія вдосконалює тактику атак, намагаючись бити по об'єктах, пошкодження яких завдають найбільшої шкоди енергосистемі та потребують багато часу для відновлення.
Мета таких атак, як зазначає автор, полягає не лише у знищенні інфраструктури. Кремль може розраховувати, що проблеми з електроенергією та опаленням посилять втому українців від війни й створять додатковий тиск на владу.
Попри втому від війни, суспільна підтримка української армії залишається високою.
За даними серпневого опитування, близько 60% українців виступають проти передачі Росії територій Донбасу в обмін на мир. Водночас приблизно така сама частка готова погодитися на замороження нинішньої лінії фронту, якщо Україна отримає надійні гарантії безпеки від західних партнерів.
Для багатьох українців головною проблемою залишається недовіра до Москви. Вони побоюються, що навіть мирна угода може стати для Росії лише паузою перед новою війною.
Посилення російських повітряних атак саме по собі не обов'язково означатиме швидке просування армії РФ на землі. Проте дефіцит ракет для української ППО може створити серйозні проблеми для захисту міст та енергетики.
Якщо Україна зможе пережити майбутню зиму, ситуація може знову змінитися. Росія продовжить нести значні людські та фінансові втрати, а економічний тиск від війни може посилюватися.
"Путін постійно недооцінює Україну. Можливо, він робить це знову. У будь-якому разі, наступні кілька місяців можуть виявитися одними з найважливіших у цій війні", - підсумував Менон.
Як повідомляв УНІАН, переговори американських посланців із Володимиром Зеленським стали символічним кроком у дипломатичному процесі, однак не продемонстрували зближення позицій Києва та Москви. Водночас BBC пише, що сторони не подолали ключові розбіжності
Спецпредставник Трампа Стів Віткофф після переговорів заявив про прогрес і наявність необхідних складових для потенційного врегулювання. Водночас американський представник визнав, що для подолання розбіжностей обом сторонам доведеться погодитися на компроміси.
На тлі переговорів заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що росіянам роками не вдається на Донеччині реалізувати жодного оперативного успіху. Росія вже 15 разів переносила дедлайни по виходу на кордони Донецької області.
"Політичне керівництво Росії прагне захопити Донбас до кінця 2026 року, а військові просять змістити дедлайн до 31 березня 2027 року", - зазначив Паліса.