Бадрак зазначив, що на початку цього року Україні вдалось досягти майже рівних можливостей у застосуванні далекобійних дронів, але переваги відчуваються все менше.
Попри успіхи України у дронових ударах на далеку й середню дистанцію, наразі переваги відчуваються дедалі менше, повідомив LIGA.net аналітик, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Бадрак зазначив, що безпілотні системи є однією зі сфер, де РФ нарощує військові спроможності з найбільшою швидкістю.
За його словами, на початку цього року Україні вдалось досягти майже рівних можливостей у застосуванні далекобійних дронів (deep strike) й почати перевершувати окупантів на тактичній глибині в ударах на середню дальність, до 300 кілометрів (middle strike), але із середини року переваги стають дедалі менш відчутними.
Аналітики додав, що це навіть за умови паритету на полі бою (від 0 до 50 км) у застосуванні оптоволоконних безпілотників та більшої ефективності українських військових у використанні дронів-перехоплювачів та бомберів.
Він пояснив, що росіяни демонструють здатність навчатися: у листопаді 2025-го у складі Збройних сил РФ створили війська безпілотних систем – "фактично за калькою України".
"У липні 2026-го РФ розгорнула 50 бригаду БпЛА "Варяг", яку вже називають "аналогом Рубікону". Паралельно працюють підрозділи "Дельта" та "Ескадрон". Загалом Росія планує виробити понад 15 млн дронів та боєприпасів до них у 2026 році. РФ копіює українські рішення, однак вони швидше масштабуються", - стверджує експерт.
За його словами, росіяни приділяють особливу увагу розвитку зграй БпЛА-камікадзе зі штучним інтелектом та збільшенню дальності ударів за допомогою носіїв дронів. Окрім цього, вони швидко вдосконалюють "шахеди", що здатні самостійно обходити системи протиповітряної оборони.
"Це називають ключовими напрямами розробок у противника", – констатував Бадрак.
Раніше УНІАН повідомляв, що The Atlantic, посилаючись на своїх співрозмовників, розповіло, що на початку 2026 року українське керівництво розглядало можливість проведення масштабної операції із застосуванням дронів зі штучним інтелектом для блокування роботи аеропортів в Москві. Операція, яка отримала кодову назву M&Ms (Ем-ем-демс), передбачала дронові атаки на аеропорти в Москві та поблизу столиці РФ. Розрахунок був на те, що масовані удари змусять міжнародні авіакомпанії припинити польоти до Росії. Проте такий задум викликав серйозні побоювання у президента України Володимира Зеленського. Його, зокрема, непокоїв ризик ураження цивільного літака та загибелі пасажирів або членів екіпажу. За оцінкою одного зі співрозмовників, для подолання російської протиповітряної оборони операція могла потребувати до 1000 дронів за одну ніч
Також ми писали, що британський оглядач Овен Метьюз висловив думку, що українські удари по Росії дедалі сильніше впливають на економіку та повсякденне життя країни, але не призводять до помітного падіння підтримки війни. Більше того, на думку Метьюза, така тактика потенційно може посилити позиції Кремля. Уряд РФ може цим переконати росіян у тому, що країна нібито зазнала екзистенційної загрози. На думку Метьюза, очікуваного Києвом зростання антивоєнних настроїв у Росії не відбулося. Водночас, оглядач визнає, що українські удари підірвали довіру росіян до здатності російської влади захищати населення.