Україна змогла завдати ударів по цілях, розташованих на відстані до 2000 кілометрів в глибині Росії.
Україна переносить війну на територію Росії. Масштаби, обсяги та інтенсивність цієї кампанії вищі, ніж коли-небудь раніше, що може мати наслідки для пересічних росіян – можливо, не на полі бою, але в їхніх умах та гаманцях.
Про це пише Foreign Policy у своєму аналітичному матеріалі. Автор зазначає, що починаючи з серпня, Україна з подвійною силою атакує російські нафтові обʼєкти. Черги за хлібом в Росії тепер поступилися місцем чергам за бензином.
Російський нафтопереробний комплекс є важливим джерелом фінансування війни для Москви. Експерти стверджують, що Україна ще не вивела з ладу половину російських нафтових об'єктів і не знищила 38% нафтопереробних потужностей Росії. Ця цифра є значно завищеною. Такі показники колишній топ-менеджер російської енергетичної компанії Сергій Вакуленко, який зараз є старшим науковим співробітником Центру Карнегі "Росія-Євразія" назвав "нісенітницею", додає видання.
Правда полягає в тому, що Україна змогла завдати ударів по цілях, розташованих на відстані до 2000 кілометрів в глибині Росії. Але більш важливим питанням є те, чого саме намагаються досягти українські сили, вважає автор.
Нещодавно РФ посилила атаки на газову інфраструктуру України, тоді як раніше цілила здебільшого по електростанціях. Тож удари у відповідь є логічним кроком, але яка мета таких дій? Вакуленко вважає, що йдеться про спробу "завдати болю населенню", російській економіці та завадити російській армії через проблеми з паливом. Та третя потенційна мета, на його думку, не буде реалізована.
"Що стосується російської економіки, то українські удари дуже добре виконують одне завдання – обмежують здатність Росії переробляти сиру нафту на більш високоцінні нафтопродукти. Це означає, що Росія просто відправляє сировину. Це приносить менше доходів, і країна вичерпує портові потужності, але вона все одно виходить на світові ринки, особливо з огляду на те, що російські тіньові танкерні флоти працюють на повну потужність", – пояснюється в матеріалі.
За словами Крейга Кеннеді, експерта з російської енергетики Гарвардського університету, за 12 місяців до липня 2025 року непогашені кредити російських нафтопереробних заводів зросли майже до 14 мільярдів доларів. Експерт припустив, що такий раптовий стрибок можна пояснити терміновою потребою закупівлі нового обладнання для ремонту установок у Китаю.
Офензива України проти російських нафтопереробних заводів, можливо, не досягла повного успіху в тому сенсі, що не змусила режим Путіна капітулювати. Але коли йдеться про нафтопродукти, такі як бензин або авіаційне паливо, атаки все ж мають певне значення, пише автор.
"У 1940 році, під час битви за Британію, пілоти винищувачів Spitfire мали секретну зброю: високооктанове авіаційне паливо американського виробництва, яке дозволило їм перемогти Люфтваффе. Це був не стільки прорив у нафтопереробці, скільки прорив у хімії, але дрібниці можуть мати велике значення, коли країни перебувають у стані війни. Україна поступово скорочує ці переваги", – мовиться в матеріалі.
Вакуленко стверджує, що Україна ще не досягла своєї мети, але атаки перетворилися з невеликої незручності на серйозну проблему.
"Наступним кроком буде те, чи зможе Україна підтримувати це, або чи Росія зможе розгорнути ефективну протиповітряну оборону всюди", – додав він.
У Волгоградській області Росії після атаки дронів загорівся газовий завод "Лукойлу". Він є найбільшим в Південному федеральному окрузі РФ. Відомо, що вся продукція цього підприємства йде на експорт.
Генштаб ЗСУ повідомляв, що в ніч проти 9 жовтня Сили оборони України уразили Коробковський ГПЗ та лінійно-виробничу диспетчерську станцію "Єфімовка" у Волгоградській області РФ.