Підпишіться на нас в Google
У суботу, 9 травня, президент Росії Володимир Путін висловив думку, що війна в Україні, можливо, "наближається до завершення", повідомляє The Guardian.
Видання наголошує, що ці коментарі викликають питання, чому російський президент може прагнути можливого завершення війни саме зараз, з огляду на те, як розвиваються бойові дії.
Росія втрачає перевагу на полі бою
Видання пригадує, що після невдалого контрнаступу України влітку 2023 року Москва поступово захоплювала українські території. Хоча російські атаки були повільними, виснажливими та супроводжувалися великими втратами, вони створювали враження, що Україна повільно, але неминуче програє.
Однак, згодом ситуація змінилася. Відбиття Україною Куп’янська в грудні – який, за твердженням Москви, був захоплений місяцем раніше – здивувало навіть західних військових експертів.
"Угода, яка в лютому завадила окупантам користуватися супутниковим інтернетом Starlink, а також обмеження Росією доступу до Telegram, який також широко використовується для комунікації, допомогли Україні повернути втрачені території в Запорізькій області площею близько 100 квадратних миль", - йдеться в статті.
Кількість втрат РФ може перевищити поповнення
Видання розповіло, що Україна заявляє, що за останні п’ять місяців вона вбила або поранила більше російських солдатів, ніж їх було призвано. Хоча ці цифри важко перевірити, Україна базує свою статистику на бойових зйомках.
За її даними, у березні та квітні українські військові вбивали або поранили близько 35 000 російських солдатів на місяць, переважно в результаті ударів безпілотників.
За даними економіста Яніса Клуге, який спирається на аналіз інформації регіональних бюджетів, у 2026 році рівень призову в Росії знизився до приблизно 800–1 000 осіб на день. Тобто, мова йде про 24 000–30 000 осіб на місяць.
Це відповідає заявам колишнього президента Дмитра Медведєва, голови російської комісії з призову, який зазначив, що у першому кварталі до лав збройних сил записалося "понад 80 000 осіб".
Атаки України на нафтопереробні заводи РФ
Видання поділилося, що на початку 2026 року російська економіка перебувала у скрутному становищі, але раптове зростання цін на нафту, спричинене атакою Дональда Трампа на Іран, дало поштовх до відновлення.
За даними Київської школи економіки, доходи від експорту нафти, що мають вирішальне значення для російської скарбниці, у березні склали 19 млрд доларів. Це більше, ніж 9,8 млрд доларів у лютому, і є найвищим місячним показником з осені 2023 року.
"Однак нещодавні удари України далекобійними ракетами та дронами по російських нафтових експортних терміналах у Приморську та Усть-Лузі на Балтиці – двох із 14 нафтопереробних заводів або терміналів, які, за словами України, вона бомбила у квітні, – різко скоротили обсяги експорту", - зауважується в публікації.
За даними Сергія Вакуленка з Фонду Карнегі, щоденний експорт впав з 5,2 млн барелів на день до 3,5 млн. Він додав, що наразі вищі ціни на нафту цілком достатні, щоб компенсувати прогнозоване падіння російського експорту.
Проте Вакуленко вважає, що ситуація може швидко змінитися, якщо США та Іран досягнуть угоди про відкриття Ормузької протоки, і ціни на нафту впадуть.
Україна стає ракетно-дроновою супердержавою
Наголошується, що на початку повномасштабного російського вторгнення Україна значною мірою покладалася на західну військову техніку та підготовку.
"Колись Київ покладав великі надії на західні винищувачі F-16, сподіваючись досягти прориву, а також на американські системи протиповітряної оборони Patriot для захисту свого повітряного простору", - розповідає видання.
З часом стало зрозуміло, що запаси Заходу вичерпуються, що змусило Україну інвестувати більше коштів у власні технології та обладнання.
Видання зауважило, що про успіх країни в цьому напрямку свідчать удари по російській нафтовій інфраструктурі на великій відстані. Зокрема, три атаки дронів за останні два тижні на нафтопереробний завод у Пермі, що розташований за 1500 км від лінії фронту.
Путін сподівається знову пробудити пригаслий інтерес Білого дому
Останнім часом Росія зосереджує свої зусилля переважно на дипломатичному фронті.
Видання припускає, що російський диктатор Володимир Путін сподівається переконати президента США Дональда Трампа змусити Зеленського віддати решту Донецької області, щоб компенсувати відсутність прогресу на лінії фронту.
При цьому, незважаючи на коментарі Путіна, зроблені на вихідних, та пропозицію про співпрацю з колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером у якості посередника, немає жодних ознак того, що максималістські вимоги Росії пом’якшилися.
"Трамп був відволічений іранською кризою, але Путін, можливо, сподівається знову залучити Білий дім до переговорів, хоча б за допомогою нових формулювань", - вважає видання.
Промова Путіна 9 мая: що відомо
Раніше УНІАН повідомляв, що на думку аналітиків Інституту вивчення війни, Путін використав День Перемоги, щоб представити війну в Україні як аналог ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні для нинішнього покоління росіян. Аналітики припускають, що акцент Путіна на тому, як народу Радянського Союзу довелося перенести нестатки заради вищої мети, вказує на те, що він знає про зростаючі проблеми, які відчуває російське населення внаслідок війни. В Інституті вивчення війни вважають, що президент РФ намагається переконати росіян прийняти ці постійно зростаючі проблеми як необхідний захід для перемоги над великим злом.
Також ми писали, що експерти та оглядачі помітили, що очільник Кремля помітно змінив риторику щодо президента України Володимира Зеленського. Зокрема, 9 травня під час спілкування з журналістами, Путін назвав Зеленського "паном". Наголошується, що це сильно контрастує з колишньою риторикою російського диктатора, який з початку повномасштабної війни намагався уникати називати Зеленського на прізвище, використовуючи різні епітети, в тому числі образливі. Зокрема, в 2022 році Путін в зверненні до українських військових закликав "брати владу в свої руки" й додав, що "нам з вами буде легше домовитися, ніж з цією зграєю наркоманів і неонацистів, яка засіла в Києві".
