Ударів варто завдавати по заводах-постачальниках комплектуючих, вважає експерт.
Ефективним засобом для ураження підземних цехів в особливій економічній зоні "Алабуга", де росіяни виробляють ударні та реактивні дрони типу "Герань", є далекобійні ракети з проникаючою бойовою частиною. Однак ці російські виробничі потужності дуже добре захищені, а Україна наразі не має необхідних ракет.
Водночас українські "Фламінго" до "Алабуги" не долетять, оскільки їх може перехопити російська ППО. Тому натомість варто завдавати ударів по заводах-постачальниках комплектуючих, які є менш захищеними. Про це в коментарі УНІАН повідомив авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.
Експерт зазначив, що в Росії на місяць уже виробляється близько 5,5 тис. ударних дронів типу "Герань", а в межах особливої економічної зони "Алабуга" у Татарстані майже подвоюється площа виробничих потужностей.
"Цього року, порівняно з травнем минулого року, вони розширилися на 340 гектарів", - повідомив Романенко.
При цьому, як зауважив експерт, росіяни зараз дуже старанно захищають цю зону.
"Вони ставлять стовпи і натягують металеві сітки для того, щоб ми дронами не могли дістати виробничі та житлові приміщення. Крім того, вони значно посилили протиповітряну оборону. І нові виробничі потужності намагаються будувати у підземних сховищах, щоб ми не могли дістати їх дронами", - наголосив Романенко.
Як розповів авіаційний експерт, для ураження підземного виробництва потрібні крилаті ракети з проникаючою бойовою частиною. Тобто такою, яка здатна пробити захисну конструкцію, проникнути всередину приміщення та вибухнути вже під землею.
Наприклад, таку бойову частину мають крилаті ракети Storm Shadow, але є важлива особливість.
"У нас таких ракет немає, а Storm Shadow туди не долетять. Якщо ми будемо використовувати наші ракети "Фламінго", їх зіб’ють", - пояснив експерт.
Він додав, що українські крилаті ракети "Фламінго" добре помітні на радарах, тому російські сили ППО здатні їх перехоплювати.
"По Москві стрільнули, і всі чотири їх збили. Жодна не долетіла", - зазначив Романенко.
Разом із тим українські ракети можуть досягати об’єктів, які не мають настільки потужного захисту.
"А по незахищених об’єктах - Перм, Чебоксари - долетіли більше половини. Три з п’яти долітали із запущених", - додав авіаексперт.
Таким чином, за словами експерта, наразі українські захисники не мають засобів для ефективного ураження підземних виробничих потужностей в "Алабузі".
Як розповів Романенко, ще рік тому він спілкувався з українськими військовими щодо заводу в "Алабузі".
"Я питав у наших відповідальних військових, чому не б’ємо по "Алабузі"? Вони кажуть: по-перше, вона дуже добре захищена, а по-друге, удари дронами з бойовою частиною вагою до 100 кг неефективні. Як правило, прилітають дрони з бойовою частиною вагою 50–75 кг - вони не завдають тієї шкоди, на яку ми розраховуємо, витрачаючи десятки дронів. Бо долетить далеко не кожен дрон", - сказав Романенко.
Він додав, що значну кількість українських дронів можуть збити ще під час польоту, а також безпосередньо біля самого об’єкта.
"І єдина можливість, щоб призупинити там виробництво, - це бити по заводах-постачальниках, які не захищені", - підкреслив Романенко.
Він зазначив, що не всі складові частини "Гераней" мають китайське походження. Наприклад, у РФ виробляють необхідні для ударних дронів радіоелектронні комплектуючі, системи "Комета" і "Комета-М", які забезпечують захищений зв’язок із супутниками.
"Ми якраз били по заводу в Чебоксарах, де випускали ці "Комети"", - сказав Романенко.
Він додав, що важливо атакувати також підприємства, які виробляють бойові частини та вибухівку.
Крім того, експерт зауважив, що в "Алабузі" також розташований термінал імені Ден Сяопіна, до якого раз на тиждень прибуває потяг із Китаю і доставляє двигуни, електроніку, вуглецеве волокно та все необхідне для виробництва дронів.
"Навіть якщо ми пробили якийсь із цехів, саме виробництво не буде зупинене. Чому? Воно вкрай примітивне. Це виробництво не набагато складніше за виготовлення якихось простих виробів. Загалом там понад десяток виробничих ліній. Якщо ми якусь виведемо з ладу, працюватимуть інші. І зупинити це не можна. Можна лише призупинити виробництво, зменшивши його обсяги", - наголосив Романенко.
Тож це створює додаткову загрозу для України.
"Єдина відповідь, яку я бачу щодо цього підприємства, - це збільшити випуск наших ударних дронів і бити по Росії відповідно до кількості російських дронів, навіть із перевищенням. Бити по пускових позиціях, центрах вантажних перевезень, контейнерних терміналах, залізничних вузлах. Якщо не можемо бити по виробничих приміщеннях - бити по допоміжних", - наголосив Романенко.
Також авіаційний експерт погоджується із твердженням, що Росія готова до затяжної війни.
"Поки ми не виб’ємо всі НПЗ у Росії, війна буде. Чому війна буде? Ми маємо справу не з раціональними людьми. Західні політики вважають: "Якщо це невигідно, то навіщо продовжувати цю війну?" А ми маємо справу з фанатиками і людьми несповна розуму. І вони вважають, що зупинятися не можна… Тобто тут ірраціональні причини продовження цієї війни. І таким чином треба доводити ворога до знесилення. Це єдиний варіант", - вважає Романенко.
Він вважає, що удари по російських НПЗ - це добре прорахована ідея, так само як і удари по військових заводах.
Як писав раніше УНІАН, РФ ховає своє виробництво "Шахедів" під землю у спеціальній економічній зоні "Алабуга", аби захиститися від українських ударів. Інститут вивчення війни повідомляв, що росіяни планують розширити виробничі потужності вуглецевого волокна на цьому підприємстві на 500 тонн на рік до 2029 року. Це дозволить Москві виробляти додатково 28 000 ударних безпілотників типу "Герань", що на 78 відсотків більше, ніж поточне річне виробництво.