Найбільшими постачальниками озброєнь є Туреччина та Іран.
США готують дозвіл для Туреччини на перепродаж Україні американських реактивних систем залпового вогню M270 MLRS та балістичних ракет M39 ATACMS. Як пише Forbes, це лише один з прикладів того, як країни Близького Сходу та Західної Азії озброюють обидві сторони у російсько-українській війні.
Автор публікації переказує деталі угоди про продаж зброї з Туреччини в Україну та зауважує, що Анкара зацікавлена у продажу старих систем та боєприпасів у межах модернізації власного арсеналу. Натомість для України така передача могла б стати способом посилити далекобійні можливості на землі.
Як пише Forbes, нинішня ініціатива не є першим випадком, коли Туреччина допомагає Україні озброєнням. Ще до початку повномасштабного вторгнення, а також після нього Анкара постачала Києву ударні безпілотники Bayraktar TB2. На ранньому етапі війни вони відіграли помітну роль у відбитті російського наступу на Київ, хоча згодом їхнє застосування стало значно обмеженішим.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Туреччина також передала Україні шість реактивних систем залпового вогню T-300 у 2022 році, 200 бронетранспортерів Kirpi протягом 2022–2024 років і 50 бронемашин Cobra-2 у 2023 році. У 2023 році Україна отримала щонайменше 18 партій турецьких касетних боєприпасів M483A1.
Однак поки Туреччина охброює Сили оборони України, сусід Туреччини, Іран, підтримує протилежну сторону. Тегеран із перших років повномасштабної війни передав Росії кілька тисяч безпілотників сімейства Shahed, насамперед Shahed-131 та Shahed-136, а також технології для їхнього виробництва. Росія отримала можливість випускати ці дрони у великих кількостях на власній території. У російській армії вони отримали позначення "Герань-1" та "Герань-2".
Окрім безпілотників, Іран, як вважається, у 2024 році передав Росії балістичні ракети малої дальності Fath 360. Водночас, за даними української розвідки, станом на січень 2026 року не було ознак їхнього застосування Росією у війні. Раніше також існували побоювання щодо можливого постачання російській армії іранських ракет Fateh-110, однак підтверджень такого кроку автор не наводить.
Інші країни Близького Сходу також брали участь у постачанні зброї Україні. За даними SIPRI, Об'єднані Арабські Емірати передали 14 бронетранспортерів Titan-S, які фінансувалися американською допомогою, а Йорданія – 60 систем протиповітряної оборони Gepard німецького виробництва. Катар, своєю чергою, передав Україні 12 самохідних артилерійських установок PzH-2000, профінансованих Німеччиною, а також 15 систем Gepard.
Окремо видання звертає увагу на позицію Ізраїлю. Україна неодноразово просила Єрусалим надати системи ППО, однак власне ізраїльське озброєння Київ досі не отримав. Президент України Володимир Зеленський 8 серпня знову заявив про зацікавленість у закупівлі ізраїльських систем протиповітряної оборони.
Водночас Ізраїль передав Україні свої списані системи Patriot PAC-2 через Сполучені Штати. Однак Ізраїль не став безпосередньо постачати Україні власні сучасні системи.
У підсумку, пише Forbes, війна продовжує демонструвати суперечливу роль держав Близького Сходу. Туреччина допомагає Україні, зокрема озброєнням американського виробництва зі своїх запасів, тоді як Іран постачає Росії безпілотники та технології. При цьому масштаб такої підтримки, навіть якщо вона триватиме, навряд чи буде достатнім сам по собі для вирішального перелому у війні.
Як писав УНІАН, Зеленський заявив, що Україні потрібно щонайменше 5% запасів ракет-перехоплювачів Patriot від США, аби пережити зиму, а 10% дозволили б знищувати всі російські балістичні ракети.
Він наголосив, що запаси в Україні майже вичерпані, тоді як Росія різко збільшила кількість ударів, і щоденні атаки виснажують людей. Президент підкреслив, що питання постачання перехоплювачів є ключовим у переговорах із союзниками, а також застеріг, що Путін може спробувати розширити війну на країни НАТО.