Судді КС у відставці роз’яснюють в УНІАН положення Конституції

Протягом 15 днів Президент зобов’язаний розглянути кандидатуру прем’єра від коаліції, але не зобов’язаний подавати її... Відставка та складення повноважень уряду – поняття тотожні... Постанова ВР про відкликання уряду з відставки – нонсенс...

Відсутність офіційно призначених прем`єр-міністра, голів Верховного і Конституційного судів, які відповідно до законодавства повинні бути присутніми на церемонії приведення до присяги нових суддів Конституційного суду, не є перешкодою для проведення цієї процедури у Верховній Раді України.

Таку думку висловив суддя Конституційного суду у відставці Микола КОЗЮБРА сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

«Сьогодні в Україні немає офіційно призначених прем`єр-міністра, голів Конституційного і Верховного суду. Але це не безвихідь – адже ці посадові люди не могли б бути присутніми і за інших умов, наприклад, у разі їхньої тривалої і тяжкої хвороби», - сказав М.КОЗЮБРА.

Суддя КС у відставці зазначив, що приведення до присяги нових суддів Конституційного суду в такій ситуації відповідатиме положенням Конституції.

У свою чергу, суддя КС у відставці Петро МАРТИНЕНКО відзначив, що для приведення до присяги суддів “не потрібен кворум депутатів і не потрібно голосування”. «Суддя виходить на трибуну, зачитує текст присяги і все», - пояснив він.

П.МАРТИНЕНКО вважає, що сила Конституційного суду полягає у тому, що його формують три гілки влади в рамках своїх квот. «Парадокс у тому, що нові судді присягають перед однією з цих гілок влади – Верховною Радою. Нас попереджали міжнародні експерти, що за такої норми можливі ситуації, коли формування складу Конституційного суду буде заблоковане», - сказав суддя. На його думку, доцільною була б норма закону, що передбачає приведення суддів до присяги в самому Конституційному суді або присяга у письмовій формі.

Рішення ВР про відміну постанови про відставку уряду Єханурова не має юридичної сили

Рішення Верховної Ради відмінити постанову парламенту попереднього скликання про відставку уряду на чолі з Юрієм ЄХАНУРОВИМ не має юридичної сили і свідчить про неповагу політичних сил до Конституції.

Таку думку висловив суддя Конституційного суду у відставці Микола КОЗЮБРА сьогодні на прес-конференції в УНІАН.

«Це юридичний нонсенс. Оскільки ще раніше постанова про відставку уряду Ю.ЄХАНУРОВА була визнана неконституційною. Відміна постанови не має ніяких юридичних наслідків в частині зміни підстав для можливого розпуску парламенту», - сказав М.КОЗЮБРА.

За його словами, уряд Ю.ЄХАНУРОВА «продовжує виконувати свої повноваження після їх складання перед новим складом Верховної Ради». При цьому М.КОЗЮБРА зазначив, що юридичний статус «уряду, що склав повноваження перед новим складом ВР», і «уряду, якому висловлено недовір`я, рівнозначний терміну «відставка». Інакше, «виходить, що новий склад ВР може формувати уряд якщо не впродовж років, то місяцями. І на неї тоді не розповсюджуються повноваження Президента про розпуск парламенту. Це свідчить лише про недосконалість змін, внесених до Конституції», - пояснив суддя КС у відставці.

«Відповідно до пункту 2 статті 90 Конституції в контексті системного роз`яснення інших положень Основного Закону можна зробити однозначний висновок, що повноваження Президента про розпуск парламенту поширюються і на цей випадок, коли уряд склав свої повноваження перед новим складом ВР, і після того, як пройшло 60 днів і уряд не сформований», - сказав Н.КОЗЮБРА.

На думку судді КС у відставці Петра МАРТИНЕНКА, Верховній Раді «невиправдано передані повноваження на вирішення питання про відставку уряду». «Відставка - це акт виконавчої влади, який не є сферою законодавства. У деяких демократичних країнах ці питання вирішують королі, президенти, в Японії - імператори. Але не парламенти. Ця зміна, по суті, спровокувала плутанину в корпусі народних депутатів, які розуміють, що одержали додаткові механізми контролю за урядом. Відставка – це формальний акт, який свідчить припинення повноважень, як правило, за заявою тієї особи, який йде у відставку. Це не є формою політичної відповідальності. У парламенті є такий інструмент – це резолюція недовір`я. Це її базовий інструмент відносно уряду», - зазначив він.

«Уряд 25 травня склав свої повноваження, і на сьогодні він перебуває в статусі уряду, який склав свої повноваження і діє тимчасово до формування нового складу уряду. Це, по суті, рівнозначно відставці», - вважає П.МАРТИНЕНКО.

Конституція не передбачає призначення прем`єра парламентом без подання Президента

Конституція України не передбачає можливості призначення прем`єр-міністра процедурою голосування у Верховній Раді України без відповідного подання глави держави.

«Це вільне трактування положень Конституції. Органам влади дозволено тільки те, що передбачено законом. Такої процедури Конституція не передбачає, тому Верховна рада не може робити це самовільно», - сказав М.КОЗЮБРА.

У свою чергу, суддя КС у відставці Петро МАРТИНЕНКО додав, що це питання слід розглядати в контексті верховенства права. «У правовій державі політика й політичні дії повинні бути підпорядковані праву. Верховна Рада може проголосувати за все, що завгодно, але юридично виправдані тільки ті голосування, які підпорядковані праву. Верховна Рада не може вийти за межі правового поля», - впевнений він.

П.МАРТИНЕНКО пояснив, що Верховна Рада, що сформувала коаліцію, має право представити Президенту пропозицію щодо кандидатури прем`єр-міністра. «У Президента є право розглянути цю пропозицію, але він приймає рішення відповідно до своїх конституційних повноважень. Президент має право вирішувати це питання з урахуванням того, що він несе відповідальності за виконання Конституції України, положень про суверенітет і цілісність України, забезпечення прав і свобод», - пояснив суддя.

За словами П.МАРТИНЕНКА, Президент України «може з якихось мотивів, якщо є певні небезпеки для тих цінностей, які він гарантує за Конституцією, відмовити в поданні запропонованої кандидатури на посаду прем`єр-міністра». «І це цілком юридично виправдано», - підкреслив він.

Разом із тим, М.КОЗЮБРА зазначив, що процедура узгодження кандидатури прем`єр-міністра з Президентом виписана в Конституції нечітко. «У даній ситуації потрібно виходити не стільки з букви, скільки з духу Конституції й з логіки моделі державного устрою, закладених у Конституції. Президент одержав мандат від усього народу. І цей факт не може його робити виключно передаточною станцією або кур`єром, який відніс у Верховну Раду своє подання щодо кандидатури прем`єр-міністра. Йому надано 15 днів для того, щоб проводити відповідні консультації й шукати компроміс по кандидатурі, яка б влаштовувала і народ, оскільки Президент від народу, і Верховну Раду, яка представляє своїх виборців», - резюмував суддя.

Судді КС у відставці називають заяву Мороза політичною погрозою на адресу Президента

Судді Конституційного Суду України у відставці Микола КОЗЮБРА і Петро МАРТИНЕНКО називають політичною погрозою на адресу Президента України Віктора ЮЩЕНКА заяву голови Верховної Ради України Олександра МОРОЗА про невизнання указу про розпуск парламенту у разі його підписання.

«Це політична погроза на адресу Президента, але юридичної сили вона не має», - сказав П.МАРТИНЕНКО.

У свою чергу М.КОЗЮБРА додав, що така погроза з боку О.МОРОЗА стала слідством відсутності в країні Конституційного Суду. «Це використання тієї ситуації, що склалася: нікому остаточно вирішувати конституційність відповідних дій і заяв посадовців вищого державного рівня. Жодних підстав, щоб не виконувати відповідні норми Конституції, у Верховної Ради немає», - наголосив він.

Як повідомляв УНІАН, 24 липня ввечері в своєму зверненні до українського народу на Першому національному каналі О.МОРОЗ заявив, що Верховна Рада не підкориться незаконному указу Президента України про розпуск парламенту. Він висловив упевненість, що у Президента України немає підстав для розпуску парламенту.

За словами О.МОРОЗА, сьогодні наша держава стоїть на порозі серйозного випробування, українське суспільство в результаті політичних інтриг розколене на Захід і Схід.

Зокрема, О.МОРОЗ нагадав, що всі поважні європейські і міжнародні інститути офіційно заявили, що парламентські вибори 26 березня пройшли в чіткій відповідності до всіх демократичних норм. Також, за словами спікера, в суворій відповідності до закону в парламенті створена антикризова, "а по суті, - об`єднувальна коаліція, яку підтримує більшість народних депутатів, які дістали довіру виборців".

О.МОРОЗ також закликав політичні сили не повторювати чужих помилок. “Пригадаємо Росію 1993 року, коли в результаті політичних інтриг загинули сотні людей. Це ганьбою було б для держави”, - сказав він, додавши, що право сили не може підмінити закон.

“Розпуск парламенту спровокував би громадянський конфлікт, а це нічим не виправдана трагедія, за яку комусь довелося б відповідати. Громадяни України мають право вимагати від політиків, яким вони довірили майбутнє держави, стабільності, відповідальності і впевненості в завтрашньому дні", - наголосив голова ВР.

Парламент і Президент не мають права на офіційне тлумачення положень Конституції

Верховна Рада України і Президент України не мають права на офіційне роз`яснення застосування положень Конституції України, заявили судді Конституційного суду у відставці Микола КОЗЮБРА і Петро МАРТИНЕНКО сьогодні на прес-конференції в агентстві УНІАН.

«Відповідно до законодавства, Конституційний суд є єдиним органом, який має право на офіційне роз`яснення положень Конституції. Це конституційні повноваження Конституційного суду, і його роз`яснення є обов`язковими для всіх», - сказав М.КОЗЮБРА.

При цьому суддя КС у відставці зазначив, що за умови відсутності сформованого і діючого Конституційного суду діє загальне правило – положення Конституції роз`яснює той, хто їх застосовує. «Верховна Рада може роз`яснювати положення Конституції тільки в процесі її застосування. Разом з тим, оскільки Президент України є гарантом Конституції, пріоритетність роз`яснення її положень залишається за Президентом», - зазначив він.

У свою чергу П.МАРТИНЕНКО додав, що у разі виникнення суперечок в частині роз`яснення положень Конституції між владними інститутами вони підлягають розгляду в КС.

М.КОЗЮБРА також нагадав, що Конституція України 1996 року передбачала норму, що надає право Верховній Раді роз`яснювати положення Конституції в період до формування складу Конституційного суду. «Але після внесення змін це положення втратило силу. Верховна Рада не має права на офіційне тлумачення положень Конституції, що має обов`язковий характер», - пояснив суддя КС у відставці.

УНІАН в Google News