Росія - у політичній тиші напередодні дня «X»

Влада на метр подовжила демократичний ланцюг, щоправда, миску відсунула на два... Політтехнологи і соціальні психологи внесли в скарбницю теорії політичної реклами тисячі способів маніпулювання суспільною свідомістю...

Карикатура Сергія Йолкіна

Сьогодні в Росії - політична тиша, заборона на будь-яку інформацію, пропаганду, PR-акції, пов`язані з виборами. Ми ж в Україні, захищені державним кордоном, маємо повне право підбивати підсумки виборчої компанії і робити прогнози на майбутнє політичного життя нашого величезного і непередбачуваного геополітичного сусіда.

У президенти Російської Федерації, як відомо, балотуються п`ять кандидатів - лідер ЛДПР Володимир Жириновський, головний російський комуніст Геннадій Зюганов, «справедливий» Сергій Миронов, прем`єр-міністр Володимир Путін, мільярдер, «власник яхт, заводів і пароплавів» Михайло Прохоров.

Все, крім «юного», сорокасемирічного Михайла Прохорова, - довгожителі російської політичної сцени. Фаворитом виборчого марафону, як вважають експерти, а також друзі та вороги Росії, був і є Володимир Путін, нині чинний прем`єр-міністр уряду РФ, «лідер нації», людина з «органів», колишній підполковник КДБ.

Агітаційна компанія всіх учасників марафону була найцікавішою в історії новітньої Росії. Її будуть по книжках вивчати студенти політологічних факультетів, писати дисертації аспіранти та докторанти.

За три місяці боротьби за голоси виборців політтехнологи і соціальні психологи внесли в скарбницю теорії політичної реклами, науки про політику тисячі ексклюзивних способів маніпулювання суспільною свідомістю, щоб видати біле за чорне, підмінити зло добром (або навпаки). Чого тільки варті флеш-моби на Ленінських горах, коли тисячі студентів танцюють під музику і кричать: «Путін - молодець!».

Все це можна вважати, хоч і з великою натяжкою, першими паростками демократії політичного життя 140 мільйонної країни. Російська влада на метр подовжила демократичний ланцюг, правда, миску відсунула на два.

Вперше Володимир Путін «пахав по-західному», майже як в Америці. Зустрічався зі своїми прихильниками, відповідав (правда, через ЗМІ) своїм опонентам.

Жириновский, Зюганов

Його опоненти вели реальну політичну боротьбу за голоси виборців. Ледачі «старики» - Зюганов, Жириновський, Миронов стирчали в столиці, мегаполісах-мільйонниках, а Прохоров об`їздив пів-Росії і навіть голосувати на виборах буде в Красноярську.

Прем`єр-міністр Володимир Путін, володіючи гігантським адміністративним потенціалом, використовував його на повну силу своїх астрономічних фінансових, інформаційних можливостей. Щотижня він підгодовував патерналістські бажання своїх виборців - підвищував пенсії, зарплати, давав пільги, рятував приватний бізнес від розорення, знижував податки.

Щоправда, ціна передвиборчих обіцянок у інших кандидатів у президенти вища, ніж у прем`єр-міністра. Сергій Миронов наобіцяв виборцям безкоштовного «хліба і видовищ» на 124, 5 трлн. рублів ($ 4 трлн.), Геннадій Зюганов - 110, 6 ($ 3,5 трлн.), Володимир Жириновський - 80,9 ($ 2,3 трлн.), Володимир Путін - 9,9 ($ 300 млн.), Михайло Прохоров - 7,3 ($ 230 млн.).

Володимир Путін щотижня в найвпливовіших газетах публікував програмні статті, в яких викладав свою програму будівництва нової Росії, тим самим формував «порядок денний», примушував обивателів та експертів говорити про себе. Правда, критики називають його боягузом. Він так і не подолав страх публічного, відкритого діалогу зі своїми опонентами.

Тим не менш, протести під час виборчої компанії були настільки масовими, що влада не зуміла локалізувати і звести до звичайної політичної маргінальності виступи супротивників Володимира Путіна.

У Росії з`явилася організована вулична опозиція. «Болотяна площа», «білий колір» гніву, «білий круг Садового кільця» - це знакові слова тих, хто не бажає, щоб Володимир Путін був президентом Росії.

Олексій Навальний

В державні телестудії були змушені пустити спікерів опозиції. Росія в період виборчого ралі народила загальнонаціонального лідера опозиції - Олексія Навального, якого вже називають майбутнім президентом Росії.

Але головною зброєю боротьби за майбутню владу став Інтернет. Всі найважливіші події виборчого марафону, пропагандистські відеоролики і навіть скандали першими з`являлися в інтернеті. Інтернет мобілізував і виводив людей на вулиці, формував гасла протестних акцій, активно висвітлював події, які не потрапляли на державні телевізійні канали.

Враховуючи, що користувачами інтернету є багатомільйонна просунута частина російського електорату, саме «всесвітня павутина» зробила вибори в Росії і була найефективнішим інструментом боротьби за Кремль.

Коротше, за довгі три місяці народ Російської Федерації насолодився політикою, скуштував всю солодкість демократії!

Яскраві та змістовні кампанії були в опонентів Володимира Путіна. Епатажний Жириновський бив батогом свого осла «Прошку» і говорив, що це лінива Росія, обзивав Аллу Пугачову нехорошими словами, обіцяв, що коли в`їде в Кремль (бува не на віслюку Прошці?) і стане президентом, то «все артистки- проститутки будете лежать подо мной».

Путін, Прохоров

Геннадій Зюганов «порожевів», не «напирав» на роль Сталіна в історії Росії, ратував за народний капіталізм, розповідав про прогнилий Захід. Але вся його риторика не змінюється десятиліттями. Зюганов - це політичний нафталін, приємний комуністам, які йдуть зі сцени.

Сергій Миронов чесно відпрацював «путінський соціалізм» і програму «технічного кандидата в президенти». Дуже багато обіцяв, але так і не став зіркою президентської гонки.

Але найцікавішим кандидатом був Михайло Прохоров. Не тому, що він усім подобався, а тому, що всі інші російському народу за двадцять років набридли і наскучили. Але його опоненти традиційно тиснули на вічний російський архетип ненависті бідних до багатого. Навряд чи в Росії коли-небудь легальний мільярдер стане президентом країни.

Всі експерти віддають перевагу Володимиру Путіну. Кажуть, що він може перемогти вже в першому турі. Але нам, українцям, усе-таки хотілося б сенсації!

Віктор Тимошенко, Москва