Щороку зростає частка українців, які вільно володіють фінською та англійською мовами.
Частка громадян України, які планують залишитися в Фінляндії після завершення війни, зростає. Про це свідчать результати дослідження, які проводилися на замовлення Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, пише Yle.
Так, результати опитування показали, що тільки 6% українців планують повернутися додому, 66% респондентів відповіли, що збираються залишитися у Фінляндії. Водночас, 26% опитаних зазначили, що ще не визначилися, чи повернуться в Україну або ж залишаться в цій країні.
Видання поділилося даними, що влітку 2022 року про наміри залишитися у Фінляндії заявляли 27% учасників аналогічного дослідження, а восени 2023 року - вже 51%.
"Невизначеність щодо завершення війни в Україні та питання безпеки, особливо для осіб із найбільш постраждалих регіонів, ймовірно, сприяють тому, що дедалі більше українців розглядають можливість залишитися у Фінляндії", - зазначила співавторка дослідження Анастасія Копцюх в коментарі виданню.
Вона додала, що коли люди інтегруються до нового суспільства, а це відбувається не одразу, а через певний час, тоді частка осіб, які готові повернутися додому, зменшується.
Також дослідження показало, що частка українців, які вільно володіють англійською та фінською мовами, щороку зростає. Наприклад, наразі 38% респондентів повідомили про можливість працювати або навчатися фінською мовою, тоді як в 2022 році цей показник становив 0%, а через рік - в 2023 році вже складав 12%.
Приблизно 34% тих українців, які знають фінську мову, були працевлаштовані. Однак, 19% повідомляють, що їхнє знання фінської, шведської або англійської мов були для цього недостатніми.
Ще згідно з дослідженням 67% респондентів активно шукали роботу, однак лише 30% вдалося її знайти.
"Для 33% респондентів, які не подали заявку на роботу, найпоширенішими причинами відмови від подання заявки, про які вони самі повідомили, були погані мовні навички (72%) та погана ситуація з працевлаштуванням (25%)", - йдеться в пресрелізі Міністерства внутрішніх справ Фінляндії.
Видання додає, що приблизно 48% учасників опитування розповіли про наміри подати заяву на отримання дозволу на проживання у Фінляндії на підставі роботи, навчання або сімейних зв'язків після закінчення тимчасового захисту. Ще 14% респондентів заявили, що планують продовжувати проживання у Фінляндії з уже наданим дозволом на проживання.
Зазначається, що законодавство Фінляндії наразі дозволяє українцям з тимчасовим захистом, що є візою типу B, паралельно отримати дозвіл на проживання типу A без втрати тимчасового захисту.
Вказується, що опитування серед українців в Фінляндії проводилося влітку 2025 року, в ньому взяли участь 2085 громадян, серед яких 63% - зі сходу України. Згідно з оцінками, на цю мить в Фінляндії тимчасовий захист отримують близько 48 тисяч українців.
Раніше УНІАН повідомляв, що в Швейцарії принаймні до березня 2027 року не планують скасовувати правила надання статусу захисту S, що передбачають отримання швидкого притулку без проходження тривалих процедур для біженців з України. Водночас, тепер заявників будуть розглядати по-різному, залежно від регіону, з якого вони прибули в країну. Тепер повернення у Волинську, Рівненську, Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську та Чернівецьку області, а також на Закарпаття вважається розумним. У зв'язку з цим статус захисту S буде обмежений особам із цих регіонів.
Також ми писали, що глава міністерства праці Німеччини Бербель Бас вважає, що правила отримання соціальних виплат в країні повинні бути набагато суворішими. Зокрема у проєкті прописані такі заходи: якщо одержувач допомоги пропускає зустрічі в центрі зайнятості та ігнорує вимоги щодо пошуку роботи, то його виплати можуть скоротити на 30% впродовж трьох місяців. Крім того, реформа також направлена на боротьбу з шахрайством, а саме з випадками, коли мігранти з Болгарії та Румунії оформлюють допомогу при мінімальному працевлаштуванні.