Одна справа бути прекрасним гравцем, оточеним іншими чудовими гравцями, але Марадона творив магію серед посередності.
Фанатам футболу пощастило жити в часи, коли дві суперзірки одночасно посягають на звання найкращого гравця в історії спорту. І ще більше везіння в тому, що ми можемо спостерігати за змаганням між Ліонелем Мессі й Кріштіану Роналду тиждень за тижнем, в прямому ефірі перед глобальною аудиторією з мільярдів глядачів.
Читайте такожВ Аргентині оголосили триденну жалобу через смерть Марадони
В ті часи не можна було переглянути основні моменти його гри за ФК "Барселона" чи "Наполі" (в Неаполі його досі вважають напівбожеством, напівкоролем). Зараз в мережі є зернисті кадри Марадони на підйомі включно з саме тим голом у грі проти Англії на стадіоні "Ацтека" 22 червня 1986 року. Але це лише невеликий натяк на те, на що він був здатен. І всі ці відео не можуть бути вагомими доказами тверджень, що він був найкращим за всі часи.
Претендентам на цей титул з попередніх поколінь ще важче зібрати такі докази. Це стосується угорця Ференца Пушкаша, аргентино-іспанського гравця Альфредо Лі Стефано, бразильця Пеле, нідерландця Йогана Кройфа і німця Франца Бекенбауера тощо. Те, що вони грали за різних умов, за різними правилами, на різних позиціях, робить твердження ще більш спірним.
Читайте такожНа честь Марадони можуть перейменувати стадіон в Італії
Більшу частину своєї кар'єри Марадона грав у командах, в яких не було інших гравців світового значення. Варто лише пробігти очима по списку складу "Наполі", з яким він завоював першість в італійському футболі в 1986-1987 роках. Там нема нікого, хто увійшов би у зал слави "Серії А". У Марадони була трохи краща підтримка в Аргентині, яку він двічі вивів у фінал Чемпіонату світу, завоювавши перемогу в 1986-му і підійшовши до болю близько до неї в 1990-му. Але ніхто не буде сперечатися, що Хорхе Вальдано був для Марадони тим, ким Жаїрзіньйо був для Пеле у 70-х.
"Одна справа бути прекрасним гравцем в оточенні інших прекрасних гравців. З цієї точки зору, Мессі й Роналду надзвичайно пощастило з командами їхніх клубів. Але Марадона творив магію з посереднім матеріалом", - йдеться в статті.
Ще більш дивовижним його випадок робить та вага очікувань, яку він ніс на своїй мініатюрній статурі. Коли Марадона підписав контракт з "Наполі" в 1984-му, клуб ніколи не перемагав у італійській лізі. Але фани клубу одразу ж почали мріяти про чемпіонську славу. "Pibe de oro" або "золотий хлопець" був не меншим талісманом, ніж капітаном і гравцем.
Читайте також"Настав час сліз": футбольний світ попрощався з Дієго Марадоною
Можливо, те, що тягар генію Марадони так видовищно його розчавив, було неминучим. Але він тримав його досить довго, щоб претендувати на титлу найкращого гравця усіх часів.