Спроби французького президента збудувати "довіру" у відносинах з російським автократом провалилися.
Хтось повинен сказати президенту Франції Еммануелю Макрону, що його "діалог для побудови довіри" з лідером Росії Володимиром Путіним провалився. Він не добився появи навіть крихти цієї довіри.
Отруєння опозиціонера Олексія Навального забороненою хімічною зброєю, швидше за все, було останнім цвяхом в труну цих хороших, але приречених намірів. Однак, здається, що Макрон вірить у те, що вони варті порятунку, - пише Financial Times.
Читайте такожBusiness Insider: Макрон "оскаженів" після розповідей Путіна, що Навальний сам себе отруїв
Чого добився цей "діалог" Макрона? За словами дослідника аналітичного центру IFRI Тетяни Кастуєвої-Жан, нічого суттєвого для Франції і Європи. Мінський процес, покликаний закінчити війну на Сході України після російської анексії Криму в 2014 році, приніс лише кілька обмінів в'язнями. У Сирії Москва врятувала Башара Асада, хоча Париж хотів, щоб його повалили. Тепер Кремль підтримує білоруського автократа Олександра Лукашенка у боротьбі з народними протестами.
Жодного прогресу немає у сфері кібербезпеки й дезінформації. Після отруєння Навального будь-які твердження, що публічне зближення двох лідерів запобігає подальшому погіршенню відносин з Росією, звучать несерйозно.
Читайте такожПутін заявив Макрону, що Україна "по-своєму трактує" Мінські угоди
Тим часом, європейські втрати для Макрона були серйозними. Його нескоординоване зближення з Путіним стривожило Польщу, країни Балтії й Німеччину. Таким чином, з'явився розкол, який напевне сподобався Кремлю. Президент Франції, очевидно, не хоче ховати три роки особистих зусиль. Невдовзі після перемоги на виборах в 2017 році, попри російські хакерські атаки проти його кампанії, Макрон запросив Путіна у Версальський палац. У Парижі також зберігається думка, що примирення з Путіним - це ціна недопущення утворення російсько-китайської осі.
Тож якщо канцлер Німеччини Ангела Меркель швидко засудила отруєння Навального, президенту Франції для цього знадобилося значно більше часу. Під час візиту в країни Балтії цього тижня Макрон перейшов до жорсткішої риторики щодо Москви, заявивши в інтерв'ю газеті JDD, що Лукашенко повинен піти.
Макрон зустрівся в Тихановською у Вільнюсі у вівторок. Але за день до того він повторив свої погляди, що Європі потрібно підтримувати "роботу з Росією", щоб збудувати стабільний мир. Це розмило його спроби заспокоїти союзників на передовій, які страждають від постійних вторгнень Росії у повітряний простір НАТО.
Читайте також"З Навальним працює ЦРУ": у Кремлі відреагували на звинувачення опозиціонером Путіна в отруєнні
Макрону варто бути більш стриманим. Він повинен припинити публічно демонструвати своє захоплення президентом Росії. Натомість йому варто краще координувати дії з Берліном і дозволити французьким дипломатам робити свою закулісну роботу. Один з них нещодавно сказав: "Ми збираємося зберегти канали, але про поїздку в Москву немає навіть мови. Діалогу - так, але тільки якщо він не створює напругу з Польщею і Німеччиною".
З політичної точки зору, для Макрона було б розумно триматися подалі від лідера, який переписав конституцію своєї країни, щоб залишатися при владі до 2036 року.