Коли повідомлення в Twitter витісняють міжнародні угоди, починається панування "закону джунглів".
Віртуальне засідання Генеральної асамблеї ООН цього тижня могло б стати метафорою для занепаду дипломатії й зусиль, націлених на збереження міжнародного порядку на основі правил замість "закону джунглів".
Світ досі переживає пандемію COVID-19. Тож світові лідери записали низку відео-монологів без можливості зустрітися в Нью-Йорку для традиційних паралельних й приватних переговорів. На таких переговорах зазвичай піднімалися теми глобальних суперечок, а також загальних викликів, таких як зміна клімату, поширення захворювань, бідність й розвиток.
Читайте такожГенсек ООН порівняв поточну ситуацію у світі з наслідками Другої світової війни
Рада безпеки ООН знову заблокована суперечками й недовірою серед найбільших держав світу: США, Китаєм і Росію. Угоди про контроль озброєнь колись допомогли зберегти Холодну війну в "холодному" стані, сповільнивши поширення ядерної зброї й створивши певну довіру серед супердержав. Тепер вони порушені й розірвані. А тим безпечним рамкам, які досі збереглися, скоро теж дозволять втратити силу.
Єдиного винуватця у знищенні "універсального" світового порядку немає. Багато країн, що розвиваються, вважають, що Захід створив його для обслуговування своїх інтересів у 1945, а потім у 1991 році після падіння СРСР. Існує багато факторів дестабілізації. Серед них напористий підйом Китаю, підкріплений його спробами мілітаризувати Південно-Китайське море. Ревізіонізм Росії, яка прагне отримати свою сферу впливу. Уособленням цих прагнень стала окупація українського Криму. Крім того, США під керівництвом Дональда Трампа відмовилися дотримуватися ядерної угоди з Іраном, домовленостей про боротьбу зі зміною клімату, а також угод про торгівлю, які його попередники підписали.
Читайте такожЗеленський анонсував внесення в ООН оновленої резолюції щодо Криму
Головний орган ООН на передовій боротьби з коронавірусом - ВООЗ - теж переживає кризу після того, як Трамп позбавив його фінансування від США в розпал пандемії. Він це зробив на знак протесту проти нібито лояльності до Китаю. СОТ теж сильно постраждав від політики в дусі "Америка перед усім". Організація бореться за своє виживання після того, як США паралізували процес призначення суддів.
Міжнародний кримінальний суд, до якого Вашингтон так ніколи й не приєднався попри участь в його створенні, теж вступив в конфлікт з Трампом. Причиною став запуск головним прокурором суду розслідування проти американських солдатів, які могли скоїти воєнні злочини в Афганістані. Трамп відповів на це односторонніми санкціями проти суду за "нелегітимні спроби підпорядкувати американців під свою юрисдикцію".
Але адміністрація Трампа не єдина розриває всі правила. Навіть Велика Британія, яка тривалий час претендувала на моральну перевагу попри своє імперське минуле, просуває законопроект, який "обмежено" порушує міжнародний закон. Лондон хоче наділити себе правом переписувати частини угоди про вихід з ЄС, який був ратифікований менш ніж рік тому.
Читайте такожBloomberg: До кінця 2020 року голод буде щодня вбивати більше людей, ніж COVID-19
Міністерства закордонних справ по всьому світу зіштовхнулися зі скороченням їхньої ролі й бюджетів. Лідери країн зв'язуються напряму або засуджують політику один одного через повідомлення в соціальних мережах. Міністерства фінансів часто мають більший міжнародний вплив, ніж дипломатичні органи. Посли часто взагалі не в курсі справ. Посольства перетворюються на служби просування торговельних інтересів чи укладання угод про продаж зброї.
Читайте такожThe Economist: Соціальні мережі знищують докази воєнних злочинів