Провокації Росії в Європі, імовірно, мають на меті збір розвідданих: моніторинг військових реакцій країн і швидкості їхніх дій.
У Європі протягом останніх тижнів зупинялася робота аеропортів низки країн. Дрони були помічені над летовищем Мюнхена, Копенгагена та навіть військовою базою, де Данія розміщує літаки F-16 та F-35.
Дрони помічали в Польщі та Румунії, а 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії. Росія називає звинувачення в тому, що за цими інцидентами стоїть вона, провокаційними. Однак ці випадки є навіть не гібридною війною, наголошує в колонці для The Washington Post Джордж Ф. Вілл.
"Серед цілей Володимира Путіна, ймовірно, є збір розвідданих: моніторинг військових реакцій країн і швидкості їхніх дій. Він також оцінює незмінну прихильність Заходу до невизначеної позиції. Росія розпочала цю хвилю агресії. Ті, проти кого вона спрямована, все ще називають це "гібридною війною" або "сірою зоною" війни. Викресліть ці прикметники. Це війна", – зауважив він.
Автор розповів про роботу Карло Масали, професора міжнародної політики Мюнхенського університету Бундесверу, який обслуговує збройні сили Німеччини, під назвою "Якщо Росія переможе: сценарій". Сценарій Масали починається в березні 2028 року, коли дві російські бригади вриваються в Нарву, третє за величиною місто Естонії, розташоване на кордоні з Росією. У місті 80% жителів є російськомовними, і багато хто з них має контрабандну стрілецьку зброю та кулемети.
В цей же час, як пише Масала, російські солдати в образі туристів захоплять прибережний острів Хійумаа. Так може розпочатися напад на три країни Балтії, кожна з яких є членом НАТО.
"Минуло три роки з того часу, як Україна, під тиском Китаю та США, підписала капітуляцію перед Росією. Україна віддала понад 20% своєї території, погодилася на постійний нейтралітет (відмова від членства в НАТО) та розміщення миротворчих військ багатьох країн, включаючи Китай. Проєкт підпорядкування Москві всіх російськомовних регіонів у так званому "близькому зарубіжжі" нагадує передвоєнну анексію Гітлером німецькомовних територій (Австрія, Судети, Данциг). Після перемоги над Україною Путін йде у відставку. Його обраний 47-річний наступник проголошується на Заході "новим Горбачовим", що знімає гостроту питання захисту країн Балтії", – переказує текст Масали колумніст.
Аби продемонструвати Заходу його нездатність діяти, новий очільник Росії повторить гітлерівську "ремілітаризацію Рейнланду". У березні 1936 року 30 000 німецьких солдатів перейшли через мости через Рейн, щоб скасувати демілітаризацію, на яку Німеччина погодилася в 1919 році. Тоді гітлерівська Німеччина заспокоювала, що нібито не мала агресивних намірів щодо сусідів. І їй повірили.
На думку Масали, після цього, російські агенти організують наплив мігрантів, аби відволікти увагу населення Європи та відвести фрегати НАТО від Балтійського моря. У гру також вступить Китай, який створить "мікрокризу з союзником США, Філіппінами, впевнений, що Америка не ризикне війною через риф".
Росія впевнена, що Америка не ризикне війною через естонське прикордонне місто. Але траплятимуться підозрілі інциденти, як-от вибухи в порту з британськими підводними човнами чи вбивство гендиректора німецького виробника зброї. Тоді НАТО скличе засідання, але певні країни вагатимуться, говорячи про те, що Таллінн "не поважає права російськомовних громадян".
"Цілі Росії обмежені. Поведінка Росії є засуджуваною, але слід враховувати "історичний контекст". Чи не є незалежність країн Балтії "штучною конструкцією"? Президент США виступає проти дій НАТО, які неможливі без розвідувальних і транспортних можливостей США. Франція і Німеччина, де набирають силу ультраправі популістські партії, також виявляють небажання. Отже, ядерний арсенал Росії стримує звичайну реакцію на обмежену регіональну ескалацію – захоплення невеликого естонського містечка", – прогнозує Масала.
І цей сценарій породжує питання: а що, якщо перемога Росії в Україні була лише початком? Початком ослаблення Сполучених Штатів, пояснює Джордж Ф. Вілл.
Автор статті нагадує, що після прогулянки червоною доріжкою на Алясці Путін не вжив жодних заходів, які, за словами Трампа, були необхідні, щоб Росія уникла "дуже серйозних наслідків". Ба більше, РФ посилила свої атаки.
"Як знавець західної нерішучості, Путін, ймовірно, передбачав реакцію, яку викликала його нинішня хвиля зневажливих агресивних дій. Трамп сказав: "Мені це не подобається", – констатував колумніст.
Президент США Дональд Трамп виступив із новою заявою щодо війни в Україні. Він похвалився, що зупинив вже 7 війн, і сказав, що "ми врегулюємо ситуацію з Росією".
Тим часом переможець парламентських виборів у Чехії Андрей Бабіш заявив, що його країна більше не надаватиме Україні допомогу. На його думку, чеського внеску в спільний бюджет ЄС вже достатньо.