У виданні попередили, що ЄС ризикує втратити цю карту взагалі.
Остання спроба президента США Дональда Трампа змусити Київ підписати невигідну мирну угоду з Москвою вкотре показала нездатність Європи впливати на хід подій в Україні та формувати свою ж безпеку. Про це пише Financial Times.
Як зазначає видання, європейці платять ціну за 10 років недостатніх інвестицій в оборону та за те, що так довго трималися за захисну парасольку Америки.
"Європейські столиці допомогли Україні переглянути деякі найбільш кричущі прокремлівські елементи мирної пропозиції США. Але інстинкти Трампа завжди підказують йому стати на бік Росії, щоб укласти угоду", - підкреслюють у матеріалі.
Водночас Європа має одну велику козирну карту, а саме контроль над більшістю активів російського центрального банку, які заморожені з 2022 року.
"ЄС так довго вагався, як і чи використовувати цю карту, що ризикує втратити її взагалі. Остання пропозиція Трампа передбачала передачу більшої частини активів інвестиційному фонду США та України і фонду з Росією, а прибутки надходили б до США, а не до Європи. ЄС паралізований власним небажанням ризикувати та юридичними аргументами", - додають у FT.
Також Європейський Союз став заручником Бельгії, де зберігається більшість активів, яка побоюється, що одного дня, якщо РФ зможе повернути гроші, вона опиниться у скрутному становищі.
У виданні зазначають, що прагнення ЄС дотримуватися міжнародного права є цілком обґрунтованим, але, враховуючи, що не лише Росія, а й адміністрація Трампа зневажають міжнародні норми, Європейський Союз повинен розглянути надзвичайні заходи для підтримки України та власної безпеки.
"Він (ЄС - УНІАН) повинен реалізувати плани щодо надання Києву 140 млрд євро як аванс за російські репарації, пов'язаний із заблокованими активами Росії, а інші союзники мають зробити те саме. Це не означатиме конфіскацію активів, що створило б ризикований прецедент, оскільки суверенні права Росії на них залишаться недоторканими. Але це багаторічне фінансування стане поворотним моментом у забезпеченні незалежної європейської військової та бюджетної підтримки України", - запевнили у публікації.
Зокрема у вересні німецький канцлер Фрідріх Мерц для Financial Times наголошував, що це стало б вираженням "витривалості" України та Європи. Однак це не аргумент на користь продовження війни, а інструмент для швидшого досягнення миру шляхом підвищення ціни агресії Путіна та його максималістських вимог, підкреслюють у FT.
"Заява прем'єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера про те, що схема кредитування затримає мирний процес, є зручною, але він також висловив деякі обґрунтовані побоювання. Більшість активів, заморожених ЄС, зберігаються в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear, що базується в Брюсселі. Якщо Москва відвоює ці активи, чи то в результаті малоймовірної перемоги в суді, чи то через закінчення терміну дії санкцій ЄС, Euroclear і, відповідно, бельгійський уряд нестимуть відповідальність", - пояснюють у матеріалі.
Проте, як зазначають у Financial Times, лідери ЄС можуть або погодитися відшкодувати Бельгії ризики, які повʼязані з активами, або вивести це питання з-під контролю країни, переказавши всі відповідні активи, зобов'язання та прибутки окремій юридичній особі за межами Бельгії.
"Перший варіант викликає опір урядів ЄС, які відчувають брак коштів, хоча, не передаючи російські активи Україні, їхні платники податків залишаються вразливими. Другий варіант вимагатиме регуляторного акту для відокремлення активів та готовності держави-члена ЄС прийняти нову юридичну особу. Але ЄС час діяти. На кону стоїть не лише виживання України, а й майбутнє європейської безпеки", - підсумували у матеріалі.
Раніше член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин розкрив, хто дасть гроші Україні для допомоги у війні з РФ. За його словами, першою може виділити кошти під заморожені росактиви Велика Британія, яка не є членом Європейського Союзу з початку 2020 року.
"Наші з вами друзі-європейці живуть між двома великими емоціями - емоцією страху та емоцією жадібності. В залежності від того, яка емоція переважає, вони приймають ті чи інші рішення", - наголосив Пендзин.
Водночас The Economist писав, що Європа занадто повільна, а Україні потрібна допомога тут і зараз. За словами журналістів, якщо Європа не перейде до більш активних кроків, допомога може прийти надто пізно, щоб врятувати Україну.