Для забезпечення нагальних фінансових потреб України на 2026 рік першою може виділити кошти під заморожені росактиви Велика Британія, яка не є членом Європейського Союзу з початку 2020 року.
Такий розвиток подій в розмові з УНІАН прогнозує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
"Перший крок зроблять британці, тому що в них 33 мільярди доларів заморожених росактивів сьогодні є. Цілком ймовірно, вони це зроблять", – припускає Пендзин.
Велика Британія не має для цього видимих перешкод, на відміну від ЄС. Для того, аби надати Україні репараційний кредит, потрібний 100% консенсус всіх країн-членів Євросоюзу. Дехто досі вагається.
"Наші з вами друзі-європейці живуть між двома великими емоціями – емоцією страху та емоцією жадібності. В залежності від того, яка емоція переважає, вони приймають ті чи інші рішення", – каже нам Пендзин.
При цьому економіст зазначає, що на сьогодні в Євросоюзі достатньо політиків, які розуміють, що не дати Україні гроші – це поставити хрест на самій Європі. Тож механізм підтримки Києва найближчим часом може бути наступним.
"Я думаю, ми матимемо рішення, яке пропонував свого часу Макрон (президент Франції Еммануель Макрон, - УНІАН). Коли окремі європейські країни приймуть рішення про випуск євробондів, з яких будуть зібрані кошти для передачі Україні на 2026 рік. І будуть далі доводити юридичні підстави для конфіскації російських заморожених активів", – вибудовує робочу модель Пендзин.
Євросоюз поки не готовий віддати гроші Україні, але точно не віддасть їх США – як передбачав початковий "мирний план" Трампа.
"Цього не буде, тому що жодний європейський політик це не погодить. Ми вже почули заяву канцлера Німеччини Мерца, президента Франції Макрона. Я думаю, це просто рожеві мрії Трампа, які ніколи не здійсняться. Європа ці гроші не віддасть ані США, ані РФ за жодних умов. Європа буде робити все, щоб тримати якомога довше в себе ці активи", – пояснює фахівець.
На думку Пендзина, основна причина затримок коштів – чисто фінансова.
"Бельгійці живуть з цих грошей, це величезні кошти. Хто б став це віддавати?" – констатує він.
Проте навіть у разі зміни рішення бельгійського прем’єра Барта Де Вевера щодо передачі росактивів – на шляху до надання Києву грошей існує ще одна "прихована загроза".
"Ми весь час говоримо Бельгія, Бельгія, і забуваємо, що в нас є Баба-яга Орбан (прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, - УНІАН), який точно цього не погодить. Не тільки в бельгійцях справа. Зараз ми обговорюємо юридичні моменти. Навіть коли вони будуть готові, вилізе Орбан – який зараз, до речі, збирається їхати в Москву", – нагадує Пендзин.
Попри всі перешкоди, економіст запевняє, що Європа не відмовиться від фінансування України – цього не буде.
"Я думаю, це будуть на якусь суму облігації європейських країн. Будуть механізми, які поки не будуть задіювати росактиви. Будуть розширювати раніше названі джерела", – впевнений економіст.
Репараційний кредит для України – останні новини
Київ вимагав від Євросоюзу рішучих дій щодо росактивів через суттєвий дефіцит проекту бюджету на 2026 рік. Остаточне рішення в цьому році мали прийняти 18 грудня в Брюсселі.
Натомість в останню п’ятницю листопада прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив непереконливу тезу щодо того, що фінансування України за рахунок росактивів може зірвати потенційну "мирну угоду".
Деякі дипломати в ЄС неофіційно відреагували на таку заяву бельгійського посадовця, припустивши, що Бельгія має приховану мотивацію. Податки з росактивів, левова частка яких зберігається в брюссельському депозитарії Euroclear, надходять до бельгійського бюджету.
